Постанова № 63880503, 01.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Справа № 804/3742/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛісна А.М. за участю: представника відповідача представника відповідача Лєвенцова Д.С. Цесарчук О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до комунального підприємства «Кривбасводоканал» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовом до комунального підприємства «Кривбасводоканал», в якому, з урахуванням останніх змін позовних вимог за заявою від 23.09.2016 року, просить суд:

- стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - комунальне підприємство «Кривбасводоканал», податковий борг на загальну суму - 1252490,26грн., з податку на додану вартість у розмірі - 707844,13 грн., з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності - 544646,13 грн.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову, з урахуванням останньої заяви про зміну позовних вимог від 23.09.2016 року, податкова інспекція зазначила, що на момент звернення до суду із первинними позовними вимогами за комунальним підприємством «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал») рахувався податковий борг на загальну суму - 4482517,49 грн. Втім, згодом зазначена сума боргу поступово зменшувалась за рахунок самостійної сплати відповідачем його частини, а саме: з податку на додану вартість (ПДВ) - 2718009,87грн., з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності - 321434,87 грн., зі збору за спеціальне використання водних ресурсів - 190582,49 грн. Тому, станом на 23.09.2016 року за КП «Кривбасводоканал» вже рахується податковий борг на загальну суму - 1252490,26грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення цього адміністративного позову в повному обсязі, надали суду свої заперечення та доповнення до них, та зазначили, що не погоджуються із доводами, викладеними в позовній заяві, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог. Адже на дату розгляду заявленого адміністративного позову податковий борг з ПДВ у підприємства відсутній. А, враховуючи, що звітний 2015 рік відповідач завершив зі збитками, то податковий борг з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, а точніше податковий борг зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності по декларації №9080159864 від 06.02.2015 року у розмірі - 544646,13грн., у нього відсутній.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що брали участь у судовому засіданні, вивчивши наявні у справі докази, оцінивши обставини справи у їх сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні цього адміністративного позову з наступних підстав.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ - 03341316) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області 18.10.1993 року за №12271200000002590. Підприємство перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків з 18.10.1993 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.61.1, п.61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначив позивач, на виконання вимог ст.ст. 36, 54 Податкового кодексу України КП «Кривбасводоканал» подало до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість за №9081906463 від 20.05.2016 року на суму - 3425854,00грн., з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності за №9080159864 від 06.02.2015 року на суму - 866081,00грн., зі збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства за №9071650202 на загальну суму - 624982,09грн. Втім, не сплатило ці податкові зобов'язання. Лише після часткової сплати податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства за підприємством рахувався борг вже у розмірі - 190582,49грн. Тому, за розрахунком податкової інспекції станом на 07.06.2016 року загальна сума податкового боргу відповідача зі сплати вищевказаних видів податків та зборів становила - 4482517,49грн.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що КП «Кривбасводоканал» поступово сплачувало вищезазначені у первинних позовних вимогах суми податкового боргу, тому станом на 23.09.2016 року податкова інспекція нарахувала за відповідачем суми боргу з податку на додану вартість у розмірі - 707844,13грн., з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у розмірі - 544646,13грн., на загальну суму - 1252490,26грн.

Так, за поясненнями позивача, ним самостійно було сплачено залишок заборгованості по задекларованим грошовим зобов'язанням у загальному розмірі - 3097309,23грн. з податку на додану вартість, а саме: за червень 2016 р. у розмірі 298804,23грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2872 від 30.09.2016 р.; за липень 2016 р. у розмірі 1898505,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30.09.2016 р. № 283 на суму 327000,00 грн., № 284 на суму 56000,00 грн., від 20.10.2016 р. №196 на суму 300000,00 грн., від 21.10.2016 р. № 197 на суму 250000,00 грн., від 24.10.216 р. № 198 на суму 700000,00 грн., від 25.10.2016 р. № 199 на суму 265505,00 грн.; за серпень 2016 р. у розмірі 900000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.10.2016 р. № 200.

Що стосується сплати податкового боргу з податку на прибуток, то відповідно до коду рядка 04 поданої декларації з податку на прибуток, об'єкт оподаткування у звітному періоді за 2015 рік склав від'ємне значення (-) 45 176,874,00 грн., тобто підприємство завершило звітний період зі збитками. Як уточнив відповідач, залишок несплаченого податкового боргу у розмірі - 544646,13грн., який заявляє податковий орган як борг, становлять авансові внески з податку на прибуток за місяць по зазначеній декларації за №9080159864 від 06.02.2015 року.

Суд зазначає, що згідно з п. 57.1 ст. 57 Кодексу, у редакції, що діяла до 01.01.2016 року, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до нової редакції п. 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 01.01.2016 року) у січні - грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються. Платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Водночас відповідачем була подана звітна річна податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, в якій були відображені від'ємні показники фінансового результату до оподаткування (-) 87374427грн., в тому числі від'ємний об'єкт оподаткування у розмірі (-) 45176874грн., а також від'ємне значення суми податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (-) 1732162грн., з урахуванням чого розрахунок авансових внесків не здійснювався.

Тобто, враховуючи, що за підсумками звітного податкового року КП «Кривбасводоканал» отримало збиток, ним здійснено нарахування податку на прибуток з від'ємним значенням, тому податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток як і зі сплати авансових внесків у відповідача відсутні, а звідси і відсутні зобов'язання зі сплати податкового боргу у розмірі - 544646,13грн., суми якого були нараховані позивачем.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Втім, будь-яких пояснень з приводу нарахованих сум податкового боргу з податку на прибуток податкова інспекція суду не зазначила.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні цього адміністративного позову відмовити повністю.

З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та ст.87, ст.94 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні розглядуваного адміністративного позову, сплачена позивачем сума судового збору у загальному розмірі - 62416,24грн. (за платіжним дорученням №491 від 11.07.2016 року) поверненню з Державного бюджету України не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 07 листопада 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник