Ухвала суду № 63880360, 27.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

27 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалконструкція» про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и л а :

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова рішенням від 20 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив, визнав припиненим договір поруки, укладений 5 вересня 2012 року між ним, товариством з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалконструкція» (далі − ТОВ «Металіст-Будметалконструкція») та публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі − ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит»), вирішив питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд Харківської області 12 квітня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 січня 2016 року скасував і ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 19 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року залишила без змін.

У грудні 2016 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвалених у справі судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (далі − ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу заявник надав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня, 28 вересня 2016 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції, з яким погодився й суд касаційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поруки припиненою, оскільки додаткова угода, умовами якої передбачено сплату позичальником штрафу, виконані останнім у січні 2013 року; відповідного збільшення відповідальності поручителя перед банком ні за кредитним договором, ні за договором поруки не відбулося і не відбудеться; закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наданій для порівняння ухвалі від 28 вересня 2016 року суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які визнали припиненими договори поруки установивши, що додатковою угодою до кредитного договору, укладеною без згоди поручителів, змінено зобов'язання забезпечене порукою, зокрема змінено розмір валюти основного зобов'язання, збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителів, та що останні не давали згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов'язання.

У зазначеній ухвалі від 28 вересня 2016 року та в судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, наявні різні фактичні обставини справи, що не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ неоднаково застосував норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у побідних правовідносинах.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалконструкція» про визнання поруки припиненою за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук