Ухвала суду № 63880352, 30.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сімоненко В.М.

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності та виділ у натурі житлового будинку з надвірними спорудами,

в с т а н о в и л а :

Жовтневий районний суд м. Харкова рішенням від 29 жовтня 2014 року відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнив: виділив у натурі житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до запропонованого судовим експертом варіанту, з урахуванням фактично сформованого порядку користування та незначним відступом від ідеальних часток співвласників; вирішив, що внаслідок виділу в натурі частки співвласників перерозподіляються та складають замість

1/2 частини у ОСОБА_4 - 44/100 частин, ОСОБА_5 - 56\100 частин; стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5 тис. 759 грн грошової компенсації внаслідок перерозподілу ідеальних часток співвласників; вирішив питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд Харківської області 17 червня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 змінив, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково шляхом виділу їй у власність частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за варіантом, викладеним у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від

29 жовтня 2014 року; вирішив питання розподілу судових витрат, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 2 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2014 року в частині залишеній без змін рішенням апеляційного суду та рішення Апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2015 року залишила без змін.

2 грудня 2016 року до Верховного Суду України звернулася ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини першої статті 364, частини другої статті 1278 Цивільного кодексу України (далі − ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу заявниця надала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня та 3 жовтня 2016 року.

У заяві міститься клопотання, в якому ОСОБА_4 просить звільнити її від сплати судового збору на підставі частини першої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), посилаючись на те, що вона є особою пенсійного віку, у зв'язку з чим перебуває у скрутному майновому стані.

Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1847/ed_2016_01_01/pravo1/T041618.html?pravo=1> суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Колегія суддів вважає, що наведені заявницею причини для звільнення від сплати судового збору є поважними, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення підлягає задоволенню.

Разом з тим, перевіривши доводи заявниці, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції, з яким погодився й суд касаційної інстанції, виходив з того, що запропонований судовим експертом варіант виділу сторонам спірного майна є найбільш наближений до їх ідеальних часток, не потребує від них додаткових перепланувань, реконструкцій і витрат на отримання дозволів, внаслідок чого досягається поділ спільного майна у найменш обтяжливий для сторін спосіб; відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою спірного будинку суд виходив з того, що за висновками судового експерта, її розмір є більший і не відповідає тому, що відображено на плані земельної ділянки і така зміна належним чином не легалізована, що позбавляє законної можливості вирішити це питання. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим будинком, апеляційний суд, з яким погодився й суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачки фактично були вирішені судом першої інстанції шляхом виділення їй відповідної частки житлових приміщень у власність.

У наданій ухвалі від 19 вересня 2016 року суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції, який відмовив у задоволенні позовних вимог про виділ в натурі частки майна спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, з підстав того, що при поділі спірного житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування необхідний дозвіл виконкому місцевої ради, який має бути отриманий до винесення судом рішення і є обов'язковою умовою положень статті 152 Житлового кодексу Української РСР; у справі відсутній зазначений дозвіл та погодження варіанту його поділу із відповідними службами; спірна земельна ділянка не перебуває у власності жодної із сторін та відсутні будь-які правовстановлюючі документи про її виділ.

У судовому рішенні, наданому заявницею на підтвердження підстави для перегляду судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, та в судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, наявні різні фактичні обставини справи, що не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права.

Крім того, надана заявницею для порівняння ухвала суду касаційної інстанції від 3 жовтня 2016 року, якою призначено справу до судового розгляду відповідно до вимог частини п'ятої статті 332 ЦПК України, не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору, тому не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, визначеного пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 82, 353, 355, 360, 360 1 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору задовольнити, звільнити її від сплати судового збору за подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності та виділ у натурі житлового будинку з надвірними спорудами за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко