Ухвала суду № 63880330, 21.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року, у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, малолітнього ОСОБА_6, в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Ю.В., служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Оболонський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» задоволено: у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 18-05-И/03 від 18 липня 2005 року в сумі 1 862 326,03 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру за АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на праві власності шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, законним представником якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та знято їх з реєстраційного обліку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року змінено в частині стягнення пені, зменшено її розмір з 1 067 235,57 грн до 772 615,45 грн. на підставі частини 3 статті 551 ЦК України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення не звертати до виконання протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що набрав законної сили 7 червня 2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_4 порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального права України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 33, 36-39 Закону України «Про іпотеку».

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, 8 червня, 28 жовтня, 23 листопада 2016 року, постанови Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року, 27 травня, 7, 21 жовтня, 4 листопада 2015 року, 30 березня, 8, 22 червня, 14, 28 вересня, 5, 12 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У справі про перегляд якої подано заяву, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що ОСОБА_4 порушив вимоги кредитного договору у зв᾿язку з чим виникла заборгованість, а згідно пункту 9.3.1 договору іпотеки укладеного між ним та банком, задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про можливість зменшення розміру стягнутої пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, а також щодо необхідності зупинення виконання рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що необхідність відкриття провадження у справі за вказаною заявою відсутня та в допуску справи до провадження необхідно відмовити.

Зміст ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, 8 червня, 28 жовтня, 23 листопада 2016 року, постанов Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року, 27 травня, 7, 21 жовтня, 4 листопада 2015 року, 30 березня, 8, 22 червня, 14, 28 вересня, 5, 12 жовтня 2016 року, на які посилається заявник, обґрунтовуючи підстави подання ним заяви, порівняння із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстави позову, змісту позовних вимог та встановлених фактичних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин ухвалив різні за змістом судові рішення.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, малолітнього ОСОБА_6, в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Ю.В., служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Оболонський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук В.М. Сімоненко