Ухвала суду № 63880319, 16.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

16 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П.,Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Галицького районного суду м. Львова від 6 січня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Львівської області від 1 лютого 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.» Філія № 14, державного виконавця Головного управління юстиції у Львівській області Германчука В.В., ОСОБА_7, про визнання результатів аукціону (публічних торгів) недійсними, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) та визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 6 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 1 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нового рішення про задоволення її позову в повному обсязі з передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального права України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку».

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року та постанови Верховного Суду України від 1 липня, 23 грудня 2015 року, 5 жовтня, 21 вересня 2016 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У справі про перегляд якої подано заяву, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що у зв'язку із заборгованістю ОСОБА_5 за договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса було звернуто стягнення на предмет іпотеки та проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, згідно з якими ОСОБА_8 придбав спірну квартиру. Оскільки він був іпотекодерджателем, а загальна сума стягнення перевищувала продажну ціну та складала 1 180 000 грн, то ним сплачено лише суму винагороди спеціалізованій організації в розмірі 116 970 грн 80 коп. Самі прилюдні торги було проведено відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку».

Разом з тим, у справах, судові рішення в яких надані заявником на підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, суди розглянули спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартир та витребування майна (постанова від 23 грудня 2015 року); про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на нерухомі майно (постанова від 21 вересня 2016 року); спір про визнання іпотечного договору припиненим у зв'язку з повним виконанням основного зобов'язання (постанова від 5 жовтня 2016 року).

У постанові від 1 липня 2015 року Верховним Судом України відмовлено у задоволенні заяви про перегляд, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, а суди дійшли вірного висновку про сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Отже, у справах наявні різні підстави позову, встановлено різні фактичні обставини, що не свідчить про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За викладених обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.» Філія № 14, державного виконавця Головного управління юстиції у Львівській області Германчука В.В., ОСОБА_7, про визнання результатів аукціону (публічних торгів) недійсними, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) та визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Лященко В.І. Гуменюк Л.І. Охрімчук