Ухвала суду № 63879737, 24.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/2648/16-к

№ 1-кп/755/395/16

УХВАЛА

24 червня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Федюка О.О., при секретарі Яськовій В.В., за участю прокурора Гальцова М.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт, внесений до ЄРДР за №12015100040019026 від 16 грудня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жвирка, Сокальського р-ну., Львівської обл., українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Сокальського районного суду Львівської обл. від 02 березня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040019026 від 16 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження строку утримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просив продовжити строк утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що спливає визначений ухвалою суду строк тримання останнього під вартою та ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_2, просили змінити міру запобіжного заходу на більш м'яку, не пов'язану з утриманням під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою було обрано, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України та даних про його особу з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Однак, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики та обставини визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа останнього перестала бути суспільно небезпечною.

Додаткових характеризуючих даних на обвинуваченого, які б були не відомими слідчому судді при обранні запобіжного заходу надано не було так, як на момент обрання йому запобіжного заходу, так і на цей час, він має ті ж саме анкетні та характеризуючі дані.

В свою чергу, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходять за межі розумних строків, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, кореспондуються з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити у межах двох місяців, а саме по 18 серпня 2016 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 369 КПК України,

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_2 у виді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області залишити без змін та продовжити строк вказаного запобіжного заходу по 18 серпня 2016 року, включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 41340 (сорок одна тисяча триста сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ суду 02896696, банк ГУ ДКС України в м. Києві, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37318001003058).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до суду чи слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з під варти та повідомити усно і письмово особу в провадженні якої перебуває справа.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: