Ухвала суду № 63879669, 13.05.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/7883/16-к

1-кс/755/2185/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2016 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федюк О.О., при секретарі Яськовій В.В., за участю представника ТОВ «Феміда» ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві Вечірки Р.С., про арешт майна в кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040000634 від 11 травня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

12 травня 2016 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві Вечірка Р.С. звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, в кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040000634 від 11 травня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Нечепоренко Ю.Л.

Клопотання мотивоване тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 травня 2016 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебували за адресою: АДРЕСА_1, де до у них виник злочинний умисел направлений таємне викрадення майна з складського приміщення, що по АДРЕСА_2

Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямований на таємне, викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, та ОСОБА_7 направились за адресою: АДРЕСА_3

Так, 10.05.2016 близько 23 години 00 хвилини, ОСОБА_5, разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_4, знаходячись біля складського приміщення за вищевказаної адресою, впевнившись, що власники та охорона приміщення відсутні, а за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, де ОСОБА_4, переліз через огорожу складського приміщення, та попрямував до складського приміщення, де через отвір, що вже був у металеві конструкції ангару, потрапив до вказаного приміщення, звідки почав діставати картонні коробки з обігрівачами.

ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в свою чергу, з метою скорочення дистанції між собою та ОСОБА_4, та реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на протиправне таємне викрадення чужого майна, діючи заздалегідь обумовленим планом, перелізли через огорожу складського приміщення, де отримували від ОСОБА_4, картонні коробки з обігрівачами. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, переміщували, отримані коробки з обігрівачами, по території складського приміщення, звідки виносили їх за огорожу. В подальшому, таємно викравши 8 (вісім) коробок з обігрівачами «Hunter», а саме обігрівачами NSN 4520-01-478-9207 в кількості 4 (чотири) штуки вартістю 29447,50 грн. кожен та обігрівачами арктичними NSN 4520-01-444-2375 вартістю 37794,75 грн. кожний, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, помістили їх до автомобілю «Рено Логан», днз НОМЕР_1, білого кольору служби таксі «Феміда», під керуванням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого заздалегідь викликав ОСОБА_5, оскільки знайомий з вказаним водієм, тим самим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили Міністерству оборони України матеріального збитку у великих розмірах на суму 268969,00 грн.

12.04.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

В ході огляду місця події 11.05.2016 по АДРЕСА_2 виявлено та тимчасово вилучено знаряддя та засоби вчинення тяжкого кримінального правопорушення, а саме автомобіль марки «Рено Логан», д.н.з. НОМЕР_1, білого кольору служби таксі «Феміда», який перебував під керуванням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, до вказаного автомобіля підозрювані погрузили викрадене майно з метою подальшого його збуту та мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_2 Крім того у ОСОБА_5 вилучено мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3, золотий ланцюжок з золотою іконкою та дерев'яним хрестикам, ключі, 50 коп., 2 монети по 25 копійок, три монети по 5 копійок, 2 монети по 10 копійок, обручка, шнурки.

Представник ТОВ «Феміда» ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на майно автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_1, враховуючи те, що згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, а на цей час вказаний автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28 листопада 2012 року, не належать підозрюваним та її власником, у даний час, є ТОВ «Феміда».

В свою чергу, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України та думку учасника процесу, який вважав за можливе розглядати це клопотання у відсутність осіб, що не з'явилися, слідчий суддя вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутність слідчого та прокурора та зокрема, дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку представника ТОВ «Феміда» ОСОБА_1, приходить до наступного.

З положень ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_5; мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3; золотий ланцюжок з золотою іконкою та дерев'яним хрестиком, ключі, 50 коп., 2 монети по 25 копійок, три монети по 5 копійок, 2 монети по 10 копійок, обручку та шнурки подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останні містять в собі критерії визначені даною статтею Кодексу.

Клопотання органу досудового розслідування в цій частині відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Вказане майно відноситься до видів передбачених Главами 16, 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання з цього питання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого заявником в частині того, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у даній статті цього Кодексу, та зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя враховувати правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Однак, подане клопотання в частині арешту автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_1 , враховуючи вищезазначені положення ст. 170 КПК України, зокрема ч. 10, не підлягає задоволенню, оскільки втручання у даному випадку у приватну власність буде свавільним та не відповідатиме діючим норма законодавства України і загальним принципам міжнародного права, тим паче, що в даному провадженні власнику цього ТЗ не було оголошено про підозру, що вкотре свідчить про його необґрунтованість в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві Вечірки Р.С., про арешт майна в кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040000634 від 11 травня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_5; мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3; золотий ланцюжок з золотою іконкою та дерев'яним хрестиком, ключі, 50 коп., 2 монети по 25 копійок, три монети по 5 копійок, 2 монети по 10 копійок, обручку та шнурки.

В частині клопотання про накладенні арешту на автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: