Ухвала суду № 63879590, 06.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

№755/6132/16-к

1-кс/755/1573/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі слідчого судді Федюка О.О., при секретарі Яськовій В.В., з участю прокурора Віротченка С.С., слідчого Камінського Є.А., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Камінського Є.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянин України, з повною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній судимість Дарницьким районним судом м. Києва від 15.12.2006 року за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 22.02.2011 року по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Камінський Є.А. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по відношенню до підозрюваного ОСОБА_2

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість 04.04.2016, приблизно о 19 годині 15 хвилин, перебував в маршрутному максі №211, яке зупинилося на зупинці громадського транспорту вул. «Азейбарджанська» в м. Києві, де побачив раніше незнайомого ОСОБА_4, у якого в кишені штанів помітив мобільний телефон.

В цей час у ОСОБА_2, виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_2, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає з боку сторонніх осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, непомітно для потерпілого ОСОБА_4, з кишені повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia asha 206», вартість якого становить 1200 гривень, в якому знаходилась сім - карта оператора «life», вартістю 15 гривен, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 16 гривен та сім - карта оператора «МТС», вартістю 20 гривен, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 70 гривен, після чого вийшов з маршрутного таксі та сховав його до правої кишені штанів, тим самим вчинив його повторне, таємне викрадення.

В подальшому, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 1321 гривня 00 копійок.

У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що останній раніше судимий, не працює, а відповідно свої матеріальні потреби намагається заволодіти злочинним шляхом, може бути причетним до вчинення інших кримінальних правопорушень вчинених на території міста Києва, може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії середньої тяжкості та за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 5 років.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, думку захисника та підозрюваного, які просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 може впливати на потерпілого та свідків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 5 років, може вчинити інші кримінальні правопорушення, не має постійного джерела прибутку, у зв'язку з чим може продовжити злочинну діяльність і ухилятися від слідства та суду, суд вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись статями 177, 182,183,184, 193-196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Камінського Є.А. - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою в межах 2-х місячного терміну до 01 червня 2016 року, включно.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_2 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що на момент постановлення ухвали становить 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень. У разі внесення застави на ОСОБА_2 покласти такі обов'язки: прибути до слідчого із встановленою періодичністю, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи.

Згідно із ч. 7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу на рахунок 37318001003058 УДК у м. Києві, установа 02896696 Дніпровський районний суд м. Києва, МФО 820019.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з під варти та повідомити усно і письмово особу в провадженні якої перебуває справа.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: