Ухвала суду № 63878246, 22.11.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/13708/12

У Х В А Л А

22 листопада 2016 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого - судді - Неганової Н.В.

при секретарі - Савіцькому Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою

публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни, заінтересована особа - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з вищевказаною скаргою, посилаючись на те, що 03.04.2013 року Подільським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі №2607/13708/12 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 01.06.2013 року на підставі зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист. 08.04.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. було відкрито виконавче провадження №50721658 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. 12.09.2016 року АТ «Родовід Банк» отримало постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.09.2016 року, яка винесена головним державним виконавцем Маховою Д.А. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що нерухоме майно боржника є предметом іпотеки і підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а інше нерухоме майно відсутнє. АТ «Родовід Банк» вважає, що постанову винесено з порушенням матеріального права, а тому вона має бути скасована. Так, державний виконавець не здійснив жодних реальних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для виконання рішення суду, зокрема, щодо звернення стягнення на заробітну плату, кошти та інші цінності боржника, в тому числі які перебувають у банківських установах, за місцем проживання боржника або у інших осіб, тощо. ПАТ «Родовід банк» просить визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. при винесенні постанови від 07.09.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати вказану постанову.

В судове засідання представник ПАТ «Родовід Банк» не з'явився, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махова Д.А. в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, надала заперечення на скаргу, в яких просить відмовити в задоволенні скарги.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на день винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Судом встановлено, що 08.04.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. було відкрито виконавче провадження №50721658 з виконання виконавчого листа у справі №2607/13708/12, виданого 01.06.2013 року Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 358 661 гривня 70 копійок та судового збору в розмірі 3 219 гривень (а.с.9-10-копія постанови про відкриття виконавчого провадження).

Державним виконавцем з метою з'ясування наявності у боржника майна надсилалися запити до Державного агенства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства України у м. Києві, департаменту моніторингу та стратегії розвитку фондового ринку ДКЦПФР, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, регіонального сервісного центру МВС у м. Києві, головного управління Держпраці у Київській області, регіонального сервісного центру МВС в Київській області, Державної інспекції сільського господарства України у Київській області.

07.09.2016 року постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. вказаний вище виконавчий лист було повернуто ПАТ «Родовід Банк». Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем зазначено п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто заборона звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», й відсутність іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення (а.с.11-12-копія постанови).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З вказаної вище постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та наданих державним виконавцем матеріалів не вбачається чи перевіряв державний виконавець наявність у боржника за місцем проживання майна, на яке за законом можливо звернути стягнення, а також наявність рухомого майна.

ПАТ «Родовід банк» у скарзі зазначає підставою для оскарження рішення державного виконавця те, що державним виконавцем не було, зокрема, перевірено наявність майна за місцем проживання боржника шляхом примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, а отже не було вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення.

Державний виконавець у судове засідання не з»явився, твердження ПАТ «Родовід банк», викладені у скарзі, не спростував.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.09.2016 року слід визнати неправомірною і скасувати.

ПАТ «Родовід Банк» просить також визнати незаконними дії головного державного виконавця при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.09.2016 року.

Суд вважає, що в цій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають, оскільки банком не зазначено які саме дії при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.09.2016 року він просить визнати незаконними.

Згідно з ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України,

суд

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.09.2016 року, винесену у виконавчому провадженні №5072165, неправомірною і скасувати її.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяН. В. Неганова