YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Харківська область

/

Господарський суд Харківської області

Ухвала суду № 63877483, 28.12.2016, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення

28.12.2016

Номер справи

922/2315/16

Номер документу

63877483

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"28" грудня 2016 р.Справа № 922/2315/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши справу

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" до ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України", с. Бірки про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 03.08.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 05460404), визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" в розмірі 6086635,33 грн. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2016 у справі №922/2958/16 та прийняти нове, яким відмовити у задоволені заяви про порушення справи про банкрутство.

ОСОБА_2 Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 р. апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2016 року у справі №922/2958/16 залишено без змін.

До суду від розпорядника майна надійшло клопотання (вх. № 44604 від 28.12.2016 р.), в якій він просить суд:

Заборонити:

Національній академії аграрних наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 54, код ЄДРПОУ 00019270),

Інституту овочівництва і баштанництва НААН (62478, Харкiвська обл., Харкiвский

р-н, селище Селекційне, вул. Iнститутська, 1, код ЄДРПОУ 00027677),

Державному підприємству «Дослідне господарство «Борки» Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України» (63421, Харківська обл., Зміївський район, село Бірки, вул. Центральна, буд. 2- А, ЄДРПОУ 05460404),

Головному Управлінню Держгеокадастру у Харківській області (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16),

Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі у Харківській області (63404, м. Зміїв, вул. Леніна, буд. 25),

Державним реєстраторам, що мають право на перереєстрацію права користування земельними ділянками,

- вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не виключно стосовно оформлення, технічної інвентаризації, передачі, реєстрації та перереєстрації права землекористування земельних ділянок загальною площею 1204,6 га ДП «ДГ «Борки» ІОБ НААН», направлені на виконання ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України (протокол № 8 від 25.05.2016 року) щодо передачі із землекористування ДП «ДГ «Борки» ІОБ НААН» земельних ділянок загальною площею 1204,6 га Інституту овочівництва і баштанництва НААН, які розташовані на території Бірковської сільської ради Зміївського району Харківської області, та є у користуванні відповідно до Акту на право постійного користування на землю серії ХР 12-00-000201 від 01.07.1994 року у ДП «ДГ «Борки» ІОБ НААН», а також приймати будь-які рішення (розпорядчі акти) щодо земельних ділянок наданих у постійне користування Державному підприємству «Дослідне господарство «Борки» ІОБ НААН».

В обгрунтування свого клопотання ним зазначено, що Президією Національної академії аграрних наук України (протокол №8 від 25.05.2016 року) винесено ОСОБА_2, якою прийнято рішення:

Погодитись із пропозицією Інституту овочівництва і баштанництва НААН щодо передачі частини земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту овочівництва і баштанництва НААН» в постійне користування Інституту овочівництва і баштанництва НААН.

Дати згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту овочівництва і баштанництва НААН» земельних ділянок загальною площею 1204,6 га, з них: рілля 1168,1 га, польові дороги 8,0 га, лісосмуги 28,5 га (державний акт на право постійного користування землею серії ХР 12-00-000201 від 01.07.1994 року), які знаходяться на території Бірковської сільської ради Зміївського району Харківської області та передачу їх у постійне користування Інституту овочівництва і баштанництва НААН.

Інституту овочівництва і баштанництва НААН прийняти земельні ділянки за актом приймання-передачі, поставити їх на свій баланс та здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Розпорядник майна вважає вищезазначену ОСОБА_2 та винесені нею рішення такими, що порушують норми діючого законодавства України, так як згідно з Земельним кодексом України, право постійного користування земельною ділянкою передається відповідними органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади, які реалізують законні повноваження щодо передачі земельної ділянки комунальної чи державної власності, а Національна академія аграрних наук України має право виключно надавати згоду на вилучення земельних ділянок та не наділена повноваженнями щодо прийняття рішень про надання в користування земельних ділянок, їх вилучення або припинення права користування ними, та виконання вказаної ОСОБА_2 призведе до неможливості задоволення вимог кредиторів та поліпшення стану боржника.

Розглянувши клопотання розпорядника майна та додані до нього документи, суд зазначає наступне.

ДП «ДГ «Борки» ІОБ НААН» - державне сільськогосподарське підприємство основним напрямком діяльності якого є вирощування (виробництво та переробка) сільськогосподарської продукції на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які надано Зміївською районною Радою народних депутатів Зміївського району Харківської області Державним актом на право постійного користування на землю серії ХР 12-00-000201 від 01.07.1994 року у постійне користування загальною площею 2500,00 Га.

Президією Національної академії аграрних наук України (протокол №8 від 25.05.2016 року) винесено ОСОБА_2, якою прийнято рішення:

Погодитись із пропозицією Інституту овочівництва і баштанництва НААН щодо передачі частини земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту овочівництва і баштанництва НААН» в постійне користування Інституту овочівництва і баштанництва НААН.

Дати згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту овочівництва і баштанництва НААН» земельних ділянок загальною площею 1204,6 га, з них: рілля 1168,1 га, польові дороги 8,0 га, лісосмуги 28,5 га (державний акт на право постійного користування землею серії ХР 12-00-000201 від 01.07.1994 року), які знаходяться на території Бірковської сільської ради Зміївського району Харківської області та передачу їх у постійне користування Інституту овочівництва і баштанництва НААН.

Інституту овочівництва і баштанництва НААН прийняти земельні ділянки за актом приймання-передачі, поставити їх на свій баланс та здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 80 ЗК України, держава є суб'єктом права власності на землі державної власності та реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Ст. 84 ЗК України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Набуття права користування земельними ділянками із земель державної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади шляхом їх надання у користування (ст. 116 ЗК України) із земель, які не перебувають у користуванні.

Правом надання (передачі) земельних ділянок державної власності у користування наділені: центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та їх територіальні органи, сільські, селищні, міські ради, районні державні адміністрації, Держгеокадастр, обласні державні адміністрації, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів АРК, Кабінет Міністрів України (ст. 122 ЗК України).

Відповідно до ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Правом добровільної відмови наділений виключно власник земельної ділянки (ст. 142 ЗК України).

Відповідно до ст.149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Припинення права постійного користування земельними ділянками дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України (ст. 150 ЗК України).

Отже, відповідно до вимог Земельного Кодексу України субєктом права власності на землю державної власності є Держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади (ст. 80 і ст. 84 ЗК України) шляхом надання землі у власність чи користування, її вилучення, надання в оренду чи відчуження в інший спосіб тощо (ст. 90, ч. 8 ст. 93, ст. 102-1, ст. 116, ст. 122, ст. 123, ст. 124 ЗК України).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» та абз. 9 пп. 10 п. 59 і п. 95 Статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2012 р. № 315, НААН в особі Президії має право виключно надавати згоду на вилучення чи передачу земельних ділянок, за умови письмової згоди землекористувачів. Розпоряджатись землями державної форми власності мають право тільки органи державної влади, визначені Земельним кодексом України, а саме: КМУ (ст. 13 ЗК України), Держгеокадастр (ст. 15-1 ЗК України) та місцеві державні адміністрації (ст. 17 ЗК України). Земельним кодексом України, який є спеціальним нормативно-правовим актом щодо користування, володіння та розпоряджання землями, не наділено НААН жодними повноваженнями.

Таким чином, Національна академія аграрних наук України має право виключно надавати згоду на вилучення земельних ділянок та не наділена повноваженнями щодо прийняття рішень про надання в користування земельних ділянок, їх вилучення або припинення права користування ними.

Відповідно до ст. 144 ЗК України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства:

1. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

2. У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

3. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

З наведеної постанови не вбачається виявлення будь-яких порушень, які би стали підставою для припинення права користування спірними земельними ділянками.

Навіть, якщо в поданих документах були виявлені якісь порушення, то мав бути виконаний визначений ст. 144 ЗК України порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

ОСОБА_2 винесена «з метою розширення дослідної та виробничо-експериментальної бази Інституту овочівництва і баштанництва НААН, недопущення неправомірного та неефективного використання земель ДП «ДГ «Борки» ІОБ НААН», а також недопущення їх відчуження з державної власності, у звязку з можливістю банкрутства підприємства».

Ґрунтування даних тверджень та підтвердження можливості «неправомірного та неефективного використання земель ДП «ДГ «Борки» ІОБ НААН» також відсутні.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедура розпорядження майном вводиться для ретельного вивчення фінансово-економічного становища боржника з метою визначення подальшої процедури (санації, ліквідації, укладання мирової угоди).

Розпорядником майна, враховуючи скрутний фінансовий стан державного підприємства та значну кредиторську заборгованість, встановлено, що ведення господарської діяльності ДП «Дослідне господарство «Борки» ІОБ НААН» на зазначених земельних ділянках сільськогосподарського призначення є основним джерелом отримання прибутку, а отже єдиною можливістю відновлення його платоспроможності та погашення кредиторської заборгованості.

Тому, в результаті реалізації вищезазначеної постанови Національної академії аграрних наук України від 25.05.2016 року, значно погіршить скрутний стан підприємства, що призведе до неможливості погашення кредиторської заборгованості.

Відповідно до п. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна зобовязаний, в тому числі вживати заходів для захисту майна боржника, аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках.

Відповідно до п. 8 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо: відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб; розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).

На виконання своїх обов"язків розпорядником майна ДП «ДГ «Борки» ІОБ НААН» направлено листи до ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі у Харківській області про недопущення проведення можливих незаконних дій повязаних з передачею права землекористування земельними ділянками загальною площею 1204,6 Га на виконання ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України (протокол № 8 від 25.05.2016 року).

Відповідно до п.п. 3 п. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України іншими законодавчими актами України.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобовязує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з таким матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціатив має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких задів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

При вирішенні вжиття запобіжних заходів суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення вимог кредиторів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Приймаючи до уваги очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам кредиторів , суд вважає за необхідне задовольнити клопотання розпорядника майна (вх. № 44604 від 28.12.2016 р.) та заборонити: