Постанова № 63876330, 28.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2016 року 810/220/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомКиївської регіональної спілки споживчої коопераціїдо треті особидержавного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області, державного реєстратора реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції ОСОБА_2, Кагарлицької районної державної адміністрації Комунальне підприємство Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок", Кагарлицька міська рада Київської областіпровизнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Київська регіональна спілка споживчої кооперації звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області, державного реєстратора реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції ОСОБА_2, Кагарлицької районної державної адміністрації та, з урахуванням клопотання від 02.12.2016, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_1 від 14.05.2014 щодо реєстрації у Державному земельному кадастрі права постійного користування на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008 Комунального підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок";

- зобов'язати державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області внести зміни в земельно-облікові документи та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008, наданої у постійне користування Комунальному підприємству Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 13314885 від 26.05.2014 і запис про право власності №5787042, яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за Кагарлицькою міською радою на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 13321024 від 26.05.2014 і запис про право власності №5787042, яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування за Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008;

- зобовязати Центр надання адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділ за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 369320232222 за адресою Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реєстрація у Державному земельному кадастрі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права постійного користування на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008, (фактично співпадає із межами земельної ділянки по вул. Незалежності, 15-А у м. Кагарлик) за Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" є незаконною, оскільки у позивача виникло право користування на вказану земельну ділянку відповідно до вимог ст.ст.120, 123, 141 Земельного кодексу України, що підтверджується судовим рішенням.

Відповідач - державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі ОСОБА_1 (яка також представляла інтереси іншого відповідача) проти позову заперечувала, вважає його безпідставним. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що до Управління Держземагетства директором КП Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" ОСОБА_3 подано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури КП КМР "Кагарлицький міський ринок" по вул.Червоноармійська, м. Кагарлик, Кагарлицького району, Київської області, заяву про державну реєстрацію цієї земельної ділянки та електронний документ, за результатами перевірки яких державним кадастровим реєстратором за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру було проведено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Вказує, що земельні ділянки під будівлями, які належать на право власності Київській регіон споживспілці, не ввійшли до загальної площі зареєстрованої земельної ділянки по вул. Червоноармійська буд. 1-а, а тому підстави у відмові проведення державної реєстрації земельної ділянки за адресою м. Кагарлик вул.Червоноарміська буд. 1-а у державного кадастрового реєстратора були відсутні.

Треті особи проти позову заперечували та просили суду відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідачами було правомірно прийняті оскаржувані рішення.

У судове засідання, призначене на 12.12.2016, зявились представник позивача, державник кадастровий реєстратор, представник Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі та представники третіх осіб

Державний реєстратор ОСОБА_2 та Кагарлицька РДА, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявились, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Київська регіональна спілка споживчої кооперації відповідно до рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 у справі №259/16-2005/5/13 про визнання права власності набула право власності на майновий комплекс Кагарлицького ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15 "а" та зареєструвала своє право власності 07.03.2012.

У подальшому Кагарлицька міська рада своїм рішенням від 05.04.2012 надала Кагарлицькому районному споживчому товариству в оренду земельну ділянку даного майнового комплексу.

Дане рішення міської ради було скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 у справі №2а-442/12.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що єдиним суб'єктом, який має право на користування земельною ділянкою на якій розташований майновий комплекс Кагарлицького ринку є виключно власник даного нерухомого майна, а не інші особи.

У подальшому рішенням Кагарлицької міської ради Київської області від 31.10.2012 знову було передано дану ділянку ринку іншій особі - Кагарлицькому районному споживчому товариству.

Дане рішення Кагарлицької міської ради було визнано протиправним та скасовано, як незаконне за позовом Кагарлицького районного прокурора постановою Кагарлицького районного суду від 28.01.2013 (набрало законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013).

Разом з цим, ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 27.12.2012 було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та Київською регіональною спілкою споживчої кооперації, за умовами якої до ОСОБА_4 перейшло право власності на майновий комплекс Кагарлицького ринку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 14.03.2013 №1247218.

У подальшому рішенням Кагарлицької міської ради від 25.07.2013 "Про розгляд клопотання Кагарлицького райСТ" було вирішено: продовжити Кагарлицькому районному споживчому товариству термін оренди земельної ділянки площею 2,0154 га, що знаходиться на території міста по вул. Незалежності, 15-а для ведення ринкової діяльності строком на 1 рік, та зобовязано секретаря міської ради укласти договір оренди земельної ділянки з представником.

Вищезазначене рішення Кагарлицької міської ради від 25.07.2013 було оскаржено до суду. Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 16.07.2014 у справі №368/1739/13-а було задоволено адміністративний позов Кагарлицького міжрайонного прокурора до Кагарлицької міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_4, Кагарлицьке районне споживче товариство, та визнано незаконним та скасовано рішення Кагарлицької міської ради від 25.07.2013 "Про розгляд клопотання Кагарлицького райСТ".

В даній постанові суд зазначив, що право користування Кагарлицького районного споживчого товариства на земельну ділянку по вул. Незалежності, 15-А у м. Кагарлик припинилось на підставі п "є", ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У подальшому, рішенням Кагарлицької міської ради від 20.03.2014 надано дозвіл Комунальному підприємству Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне землекористування в м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Дане рішення було скасовано рішенням Кагарлицької міської ради від 24.04.2014.

При цьому, 24.04.2014 Кагарлицькою міською радою приймається рішення "Про розгляд клопотання директора КП "Кагарлицький міський ринок".

Пунктом 1 даного рішення вирішено: надати дозвіл Комунальному підприємству Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки загальною площею до 1,85 га, в м. Кагарлик, по вул. Червоноармійська в районі буд. 1-а для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

В подальшому оскаржуваним рішенням Кагарлицької міської ради від 16.05.2014 "Про розгляд клопотання директора КП "Кагарлицький міський ринок" (п. 1) затверджено проект землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки загальною площею до 1,85 га, в м. Кагарлик, по вул. Червоноармійська в районі буд. 1-а для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Пунктом 2 рішення Кагарлицької міської ради від 16.05.2014 вирішено передати з земель комунальної власності Комунальному підприємству Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" в постійне користування земельну ділянку загальною площею 1,8315 га, (кадастровий номер 3222210100:01:435:0008), яка розташована в місті Кагарлик, вул. Червоноармійська в районі буд. 1-а для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

На підставі вказаного рішення Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_1 14.05.2014 зареєстровано у Державному земельному кадастрі право постійного користування на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008, Комунального підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" та видано йому витяг НВ-3202710322014 від 14.05.2014.

Крім того, на підставі даного витягу та рішення Кагарлицької міської ради від 16.05.2014 державним реєстратором Кагарлицького районного управління юстиції Київської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 13314885 від 26.05.2014, яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за Кагарлицькою міською радою на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008. Номер запису про право власності: 5787042

Також, на підставі даного витягу та рішення Кагарлицької міської ради від 16.05.2014 державним реєстратором Кагарлицького районного управління юстиції Київської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 13321024 від 26.05.2014, яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування за Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м.Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008. Номер запису про інше речове право: 5787599.

Однак, у подальшому обидва вищевказані рішення Кагарлицької міської ради від 24.04.2014 та від 16.05.2014 були визнані недійсними рішенням Апеляційного суду Київської області від 21.01.2015 у справі №368/1191/14-н, яке залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.05.2015.

Приймаючи дане рішення суд виходив з того, що земельна ділянка по вулиці Червоноармійській в районі буд. 1-а та по вул. Незалежності, 15-а в м. Кагарлик є однією і тією ж земельною ділянкою (стор. 5 абз. 2 ухвали ВССУ від 27.05.2015).

Також, суд касаційної інстанції вказав, що на підставі встановлених обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка з моменту отримання і реєстрації державного акта є об'єктом права власності, а оскільки позивач набув право власності на об'єкти нерухомості, які розміщені на цій земельній ділянці, до нього, як до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В подальшому, ухвалою Ржищівського міського суду від 20.02.2015 у справі №1020/724/12 задоволено заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Ржищівського міського суду від 27.12.2012 за нововиявленими обставинами та скасовано ухвалу Ржищівського міського суду від 27.12.2012 про визнання мирової угоди.

Ухвалою Ржищівського міського суду від 06.03.2015 у справі №1020/724/12 позов ОСОБА_4 залишено без розгляду, припинено право власності ОСОБА_4 на майновий комплекс Кагарлицького ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15 "а" та поновлено право власності Київської регіонспоживспілки на майновий комплекс Кагарлицького ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15 "а".

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №41651370 від 03.08.2015 зареєстровано право власності Київської регіонспоживспілки на майновий комплекс Кагарлицького ринку за адресою: місто Кагарлик, вулиця Незалежності, 15 "а".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, аналіз змісту норм ст. 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому, при застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

За приписами частин першої та другої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

У відповідності до частин першої та другої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За правилами частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України (частини друга, третя статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За нормами частини шостої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина десята статті 123 Земельного кодексу України).

Згідно із частиною тринадцятою статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

За приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до вимог статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Як визначено у статті 198 Земельного кодексу України кадастровими зйомками є комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

За положеннями статті 141 цього ж кодексу підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як передбачено у пункті 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VІ (далі - Закон №3613), державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; а кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

За положеннями частин першої, четвертої, дев'ятої статті 9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Як закріплено у статті 16 Закону №3613 земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

У відповідності до частини першої статті 21 Закону №3613 відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

За правилами статті 22 Закону №3613 документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Як визначено статтею 23 Закону №3613 документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді. Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.

За нормами статті 24 цього ж Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (частина четверта статті 24 Закону №3613).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (частини п'ята, шоста, восьма, дев'ята статті 24 Закону №3613).

Перевіряючи доводи позивача щодо протиправності дій державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_1 при здійсненні реєстраційних дій від 14.05.2014 щодо реєстрації у Державному земельному кадастрі права постійного користування на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008 Комунального підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок", суд зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.

Згідно вимог ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", підставою у державного реєстратора для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Так, відповідач 1 - державний кадастровий реєстратор ОСОБА_1, обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог у письмових поясненнях, зазначає про те, що під час здійснення реєстраційних дій від 14.05.2014 щодо реєстрації у Державному земельному кадастрі права постійного користування на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008 Комунального підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок", їй не було відомо про існування в межах вищезазначеної земельної ділянки іншої земельної ділянки або її частини.

Однак, такі твердження Відповідача 1 є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами, рішеннями Кагарлицької міської ради Київської області у справі та судовими рішеннями.

Так, спростовуючи вищенаведені доводи Відповідача 1 суд зазначає, що йому було відомо про існування іншої земельної ділянки під час здійснення реєстраційних дій, оскільки ним до заперечень на позов (том 1 арк. 117) до матеріалів справи було долучено Рішення Кагарлицької міської ради Київської області XLIX сесії VI скликання від 24.04.2014 №416-17 "Про внесення змін до рішення міської ради №285-XXVIII-IV від 16.11.2004 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Кагарлицькому райСТ". Даним рішенням було відмінено Державний акт на право постійного користування землею, серії КВ виданий Кагарлицькому колгоспному ринку, м. Кагарлик, Київської області на земельну ділянку загальною площею 2.154 га, для розміщення господарського двору, який зареєстрований за №4 25.04.1995 року.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Так, 16.11.2004 Кагарлицькою міською радою Київської області було прийнято вищезазначене рішення №285-XXVIII-IV "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Кагарлицькому райСТ", згідно якого Кагарлицькому районному споживчому товариству (скорочено - Кагарлицьке РайСТ) надано в оренду терміном на 1 рік земельну ділянку площею 2.0154 га, по вулиці Незалежності, 15-а в м. Кагарлик для обслуговування цілісного майнового комплексу.

Так, рішенням Кагарлицької міської ради 28 сесії 4 скликання від 16.11.2004 Кагарлицькому райСТ було передано в короткострокову оренду терміном на 1 рік вищезазначену земельну ділянку 2.0154 га під розміщення цілісного майнового комплексу.

В подальшому термін оренди земельної ділянки наданої Кагарлицькому райСТ неодноразово продовжувався: на підставі Рішення Кагарлицької міської ради 28 сесії 5 скликання №347-XXXVIII-V від 30.06.2009 року (продовжено Кагарлицькому райСТ термін оренди даної земельної ділянки на 1 рік), рішення Кагарлицької міської ради 51 сесії 5 скликання №347-XXXXXI від 25.10.2010 (продовжено Кагарлицькому райСТ термін оренди даної земельної ділянки строком на 3 роки).

Надалі, рішенням Кагарлицької міської ради №329-XXXXI-LI від 25.07.2013 Кагарлицькому райСТ продовжено термін оренди на 1 рік, тобто до 25.07.2014. (том 1, арк.45).

Тобто, на момент прийняття рішення Кагарлицької міської ради Київської області від 24.04.2014 (том 1, арк. 132), яким було надано дозвіл КП Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки загальною площею 1.85 га, по вулиці Червоноармійська для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури - вищезазначене рішення Кагарлицької міської ради №329-XXXXI-LI від 25.07.2013 існувало.

В свою чергу, як вбачається з долучених Відповідачем 1 до матеріалів справи Пояснювальної записки до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструкури КП КМР "Кагарлицький міський ринок" вул. Червоноармійська, м. Кагарлик (том 1, арк. 130) земельна ділянка по вул. Червоноармійська має підїзд з вулиці Незалежності.

Більше того, з Схеми проектування зовнішніх меж земельної ділянки в м. Кагарлик, вул. Червоноармійська (том 1, арк. 133), Кадастрового плану земельної ділянки в місті Кагарлик, вул. Червоноармійська, (том 1, арк. 134) та Плану зовнішніх меж землекористування (згідно Державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований за №4 25.04.1995 року), в межах якого земельна ділянка по вулиці Незалежності, 15-а була надана в оренду Кагарлицькому райСТ, вбачається ідентичність зовнішніх меж земельної ділянки.

Більше того, з навіть з наявного в матеріалах справи клопотання Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 06.08.2014 №04-11/99, (том 1, арк. 73), який був наданий третьою особою - Кагарлицькою міською радою Київської області, та листа Державної інспекції сільського господарства від 06.08.2014 №14-09/4694 вбачається, що під час обстеження з виїздом на місцевість було встановлено, що земельна ділянка (по вулиці Червоноармійська, що надана КП КМР "Кагарлицький міський ринок") і земельна ділянка (по вул. Незалежності, 15-а, на якій розташовано майновий комплекс Кагарлицького ринку, власником якого є Позивач - Київська регіональна спілка споживчої кооперації) - це одна і теж земельна ділянка, оскільки вулиці Червоноармійська і Незалежності примикають до території ринку з різних боків.

При цьому слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок зокрема включають: довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, та акт приймання-передачі межових знаків на зберігання у разі формування земельної ділянки.

В свою чергу, з наявного в матеріалах справи Акту про встановлення в натурі меж земельної ділянки та меж на обмеження використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 07.05.2014 (том 1, арк. 192) не вбачається погодження даного акту суміжним землекористувачем - Кагарлицьким райСТ, у якого станом на дату виготовлення проектної документації відповідно до рішення Кагарлицької міської ради №329-XXXXI-LI від 25.07.2013 та договору оренди земельної ділянки перебувала в оренді земельна ділянка ринку по вул. Незалежності, 15-а м. Кагарлик.

Отже, вищенаведені обставини та дані документи підтверджують те, що Відповідачу 1 було достеменно відомо про наявність обставин для відмови у здійсненні реєстраційних дій з підстав, передбачених ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", а саме: "знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини", тобто земельної ділянки, яка вже була сформована і перебувала в оренді Кагарлицького райСТ.

При цьому, при здійсненні реєстраційних дій Відповідач 1 був зобовязаний перевірити дані обставини.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що державним кадастровим реєстратором при здійсненні оскаржуваних реєстраційних дій порушені вимоги ч. 4 ст. 9, ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", у звязку з чим вимоги позивача до відповідачів 1 та 2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, перевіряючи доводи позивача щодо протиправності дій державного реєстратора Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції ОСОБА_2 при прийнятті рішень про державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008, суд звертає увагу на наступне.

З 01.01.2013 вступив в дію Закон України від 01.07.2004 №1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952), яким передбачено створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яка започаткована вказаним Законом, передбачає проведення державної реєстрації всіх речових прав на нерухоме майно одним державним органом в єдиному державному реєстрі. Конституцією України визначено, що саме держава покликана гарантувати громадянам захист права власності, а тому офіційне визнання і підтвердження фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в чому і полягає зміст державної реєстрації речових прав на нерухоме майно) має бути функцією виключно держави.

Відповідно до ст. 2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону №1952 визначені наступні засади державної реєстрації прав: обов'язковість державної реєстрації прав; гарантування державою достовірності зареєстрованих прав на нерухоме майно; виникнення права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону, з моменту такої реєстрації; можливість укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) за умови державної реєстрації прав на це майно згідно з вимогами Закону; визнання дійсності права на нерухоме майно, що виникло до набрання чинності цим Законом, за умов, що ним визначені; публічність державної реєстрації прав; проведення державної реєстрації прав за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

Згідно ст. 4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону №1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952 у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують державний реєстратор зобов'язаний відмовити в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

При цьому, вказаним Законом №1952 визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та були зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно; встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже реєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Тобто до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, на очевидні порушення державним реєстратором ОСОБА_2 вимог Закону №1952 під час здійснення реєстраційних дій вказує факт того, що земельна ділянка площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008 Комунального підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" розміщена на сформованій земельній ділянці 2.0154 га, яка виділена під майновий комплекс Кагарлицького ринку по вул. Незалежності, 15-а.

Це підтверджується клопотанням Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 06.08.2014 №04-11/99 (том 1 арк. 73-76), Листом Державної інспекції сільського господарства від 06.08.2014 №14-09/4694 та Рішення Кагарлицької міської ради №329-XXXXI-LI від 25.07.2013, яким Кагарлицькому райСТ продовжено термін оренди на 1 рік, тобто до 25.07.2014 року. (том 1, арк. 45).

В свою чергу, з Клопотання Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 06.08.2014 №04-11/99 (том 1, арк. 74, абз. 10) вбачається, що під час перевірки і обстеження вищезазначених земельних ділянок було встановлено, що мова йде фактично про одну й ту ж саму ділянку, оскільки вулиця Червоноармійська і Незалежності примикають до території ринку з різних боків.

Даний факт також підтверджується Листом Державної інспекції сільського господарства від 06.08.2014 №14-09/4694, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно вимог ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Тобто, на момент прийняття рішення Кагарлицької міської ради Київської області від 24.04.2014 (том 1, арк. 132), яким було надано дозвіл КП Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки загальною площею 1.85 га, по вулиці Червоноармійська для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вищезазначене рішення Кагарлицької міської ради №329-XXXXI-LI від 25.07.2013, яким було продовжено оренду земельної ділянки Кагарлицькому райСТ, існувало, а земельна ділянка була сформована і використовувалась.

Наведене, зокрема, підтверджується Договором оренди земельної ділянки від 31.07.2013 між Кагарлицькою міською радою та Кагарлицьким районним споживчим товариством, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі від 31.07.2013 за №385), та Актом прийому-передачі земельної ділянки від 31.07.2013, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п. 14 Порядку №2073).

Отже, з наведеного слідує, що порушення вимог законодавства з боку державного реєстратора ОСОБА_2 полягає в тому, що здійснюючи реєстраційні дії та приймаючи рішення від 26.05.2014 щодо реєстрації земельної ділянки загальною площею 1.85 га, по вул. Червоноармійська, м. Кагарлик, державний реєстратор повинен був перевірити існування в межах даної земельної ділянки іншої земельної ділянки чи її частини, яка перебуває в оренді, тобто в даному випадку сформованої земельної ділянки площею 2.0154 га по вул. Незалежності, 15-а, м. Кагарлик.

Про необхідність запитувати інформацію про зареєстровані права оренди на земельні ділянки висловила і Державна реєстраційна служба України у Листі від 06.08.2013 №2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами".

У цьому листі, зокрема, вказано, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Так, відповідно до ст. 9 Закону №1952 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав приймає державний реєстратор, який також встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року по справі №21-760а15.

Проте, державний реєстратор ОСОБА_2 не надала суду належних доказів на підтвердження того, що нею як державним реєстратором вчинялися дії з приводу витребування під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що вищезазначені рішення Кагарлицької міської ради від 24.04.2014 та від 16.05.2014 визнано недійсними (незаконними) в судовому порядку, суд приходить до висновку, що реєстрація у Державному земельному кадастрі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права постійного користування на земельну ділянку площею 1,8315 га., яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008, (яка фактично співпадає із межами земельної ділянки по вул. Незалежності, 15 А у м. Кагарлик) за Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" не може вважатись законною та порушує права Київської регіональної спілки споживчої кооперації, у якої право користування на земельну ділянку виникло відповідно до вимог ст.ст. 120, 123, 141 Земельного кодексу України, а тому така реєстрація підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідачі не довели належними та допустимими доказами правомірність своїх дій (рішень).

Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 128, 159 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Київської регіональної спілки споживчої кооперації - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_1 від 14.05.2014 щодо реєстрації у Державному земельному кадастрі права постійного користування на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008 Комунального підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок".

Зобов'язати державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області внести зміни в земельно-облікові документи та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008, наданої у постійне користування Комунальному підприємству Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок".

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 13314885 від 26.05.2014 і запис про право власності №5787042, яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за Кагарлицькою міською радою на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 13321024 від 26.05.2014 і запис про право власності №5787042, яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування за Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради "Кагарлицький міський ринок" на земельну ділянку площею 1,8315 га, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008.

Зобовязати Кагарлицьку районну державну адміністрацію скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділ за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 369320232222 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Червоноармійська, кадастровий номер: 3222210100:01:435:0008.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.