Рішення № 6387621, 17.02.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2009 р.Справа № 31-34-30/273-07-7164 Позивач: Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області

Відповідач: ВКФ „ЛАС” ПП

Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ „Мега - Строй”; підприємець ОСОБА_1; ПП „Агропостач”

про припинення права користування земельною ділянкою

Головуючий суддя Лєсогоров В.М.

Судді: Цісельський О.В.

Щавинська Ю.М.

В засіданні приймали участь представники:

від прокуратури: Молєєв О.М.

від позивача: Бойко Н.І.

від відповідача: Маврін Ф.О., Бельченко Ю.А.

від третьої особи (ТОВ): не зявився

від третьої особи (ПП): Новошинська К.В.

від третьої особи (ОСОБА_1): не зявився

Суть спору: позивач вимагає припинити право користування земельною ділянкою 3,30 гектарів за Державним актом на право постійного користування землею № 26 від 19.02.1999 року у ВКФ „ЛАС” ПП. Позов обґрунтований тим, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням. Позивач вказує, що на частині земельної ділянки площею приблизно 0,25 га. розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів, а інша частина земельної ділянки не використовується взагалі.

З відзиву на позов відповідача від 09.10.2007 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві. Зокрема відповідач вказує, що провадить будівництво стоянки автомашин та комплексу по їх обслуговуванню. Відповідач вказує, що помер ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 який є основним засновником відповідача, внаслідок чого вкрадена вся фінансово господарська документація відповідача, що паралізувало роботу відповідача. Відповідач вказує, що в 2006 році ОСОБА_1 та ТОВ „Мега - Строй” свавільно зайняли 0,25 га. спірної земельної ділянки. Відповідач вказує, що у листопаді 2006 року ПП „Агропостач” свавільно проклав через спірну земельну ділянку дорогу.

З відзиву на позов відповідача від 05.03.2008 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві. Зокрема відповідач вказує, що по іншому (не спірному) державному акту отримав земельну ділянку площею 0,15 га. для розміщення АЗС та СТО для автомобілів. На цій земельній ділянці в 1998 році закінчено будівництво АЗС та СТО для автомобілів, на які 10.07.1998 року відповідачем отримано свідоцтво про право власності.

Представник прокуратури позов підтримав.

Представник позивача позов підтримала.

Представники відповідача позов не визнали.

Представник 3-ї особи ПП „Агропостач” з позовом згодна.

Матеріалами справи встановлено:

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № 6 від 23.06.1994 року який виданий позивачем, відповідачу надана у постійне користування земельна ділянка 0,15 га., для розташування обґєктів автосервісу, АЗС, пункту технічного обслуговування автомобілів.

Відповідно до рішення позивача від 29.12.1998 року, відповідачу надається у постійне користування земельна ділянка 3,3 га., із земель населеного пункту с. Нерубайське, для розміщення стоянки вантажних автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № 26 від 19.02.1999 року який виданий позивачем, відповідачу надана у постійне користування земельна ділянка 3,30 га., для розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.03.2007 року, який складений Одеською облдержземінспекцією, відповідач використовує спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням. На площі приблизно 0,25 га. розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.05.2007 року, який складений Одеською облдержземінспекцією, ПП „Агропостач” на спірній земельній ділянці відповідача приблизно 0,10 га. проклав дорогу без згоди відповідача.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.05.2007 року, який складений Одеською облдержземінспекцією, відповідач використовує спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням. На площі приблизно 0,25 га. розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.08.2007 року, який складений Одеською облдержземінспекцією, відповідач використовує спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням. На площі приблизно 0,25 га. розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.09.2007 року, який складений Одеською облдержземінспекцією, на спірній земельній ділянці відповідача приблизно 0,25 га. розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів ТОВ „Мега - Строй”, у якого правоустановчі документи на землю відсутні.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.10.2007 року, який складений Одеською облдержземінспекцією, на спірній земельній ділянці відповідача розташовані будівлі по шиномонтажу, пункт техобслуговування, АЗС на площі приблизно 1,5 га., провадяться роботи з будівництва стоянки вантажних машин.

Відповідно до договору № 04/08 від 01.08.2004 року, відповідач надає ОСОБА_1 в користування приміщення площею 11,40 м.кв. у АДРЕСА_1.

Відповідно до договору від 13.08.2004 року, відповідач надає ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку для розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню. Земельна ділянка знаходиться на території Нерубайської сільської ради. Площа земельної ділянки яка передається у оренду 0,5 га. Ця земельна ділянка належить відповідачу на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.02.1999 року. Строк оренди 25 років.

Відповідно до акту від 13.08.2004 року відповідач передав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5 га. у с. Нерубайське строком на 25 років для розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню.

З письмового пояснення ОСОБА_1 убачається, що він уклав з відповідачем договір оренди від 13.08.2004 року, та користується частиною спірної земельної ділянки приблизно 0,5 га. за згодою відповідача.

Відповідно до листа відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 21.10.2008 року, у відділі відсутня інформація про державну реєстрацію договору оренди землі від 13.08.2004 року між відповідачем та ОСОБА_1

Відповідно до договору від 05.03.2007 року позивач та ПП „Агропостач” домовилися про встановлення сервітуту на частину земельної ділянки згідно з планом (додаток № 1). Зміст земельного сервітуту: ПП „Агропостач” надається право проходу та проїзду по спірній земельній ділянці відповідача. Відповідач у договорі участі не приймав.

Відповідно до договору № 6 від 03.09.2007 року відповідач доручив ТОВ «ВВТ Факел»виконання підрядних будівельно монтажних робіт на обґєкті за адресою АДРЕСА_1, з будівництва стоянки вантажних машин та сервісного обслуговування.

Відповідно до акту виконаних робіт № 28 від 28.09.2007 року, до договору № 6 від 03.09.2007 року, виконані роботи з планування майданчику під вантажні машини.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 24.03.2008 року, до договору № 6 від 03.09.2007 року, виконані роботи по влаштуванню дороги до стоянки машин.

Відповідно до технічного паспорту від 22.06.1998 року, АЗС та СТО загальною площею 1124,90 м.кв. у АДРЕСА_1, інвентаризовані на відповідача.

Відповідно до свідоцтва про право власності № 05 від 10.07.1998 року, відповідачу належить одна будівля у АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного паспорту від 14.09.2007 року, виробнича будівля у АДРЕСА_1, площею 590,7 м.кв. інвентаризована на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ „Мега - Строй”.

Відповідно до рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24.10.2007 року, визнаний дійсним договір купівлі продажу виробничого будинку у АДРЕСА_1, площею 590,7 м.кв., укладений 17.09.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. За ОСОБА_2 визнано право власності на виробничий будинок у АДРЕСА_1, площею 590,7 м.кв. Рішення набуло чинності 05.11.2007 року.

Відповідно до протоколу № 3 від 28.11.2007 року зборів учасників ТОВ „Мега - Строй” вирішено включити до складу засновників ТОВ „Мега - Строй” ОСОБА_2, та збільшити статутний капітал ТОВ „Мега - Строй” за рахунок внеску ОСОБА_2, у вигляді виробничого будинку у АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24.10.2007 року.

Відповідно до статуту ТОВ „Мега - Строй” від 28.11.2007 року, учасниками товариства є ОСОБА_1 та Желясков Вґячеслав Петрович. Внеском у статутний капітал товариства ОСОБА_2 є виробничий будинок у АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24.10.2007 року.

Відповідно до рішення виконкому позивача від 09.04.2008 року, визнано право власності на нежитлову виробничу будівлю за ТОВ „Мега - Строй”, площею 590,7 м.кв., у АДРЕСА_1. Вирішено видати свідоцтво про право власності ТОВ „Мега - Строй”.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 04.09.2008 року, обґєкт в цілому (нежитлова будівля з навісом) у АДРЕСА_1, належить ТОВ „Мега - Строй” на праві власності.

Відповідно до листа КП «ОМБТІтаРОН»від 17.12.2008 року, нерухоме майно за відповідачем в філії не зареєстроване. За адресою АДРЕСА_1, зареєстроване нерухоме майно за ТОВ „Мега - Строй” на підставі свідоцтва про право власності від 04.09.2008 року.

Відповідно до статуту відповідача від 17.11.1995 року власником відповідача є ОСОБА_8

Відповідно до договору від 17.11.1997 року (нотаріально посвідчений) ОСОБА_8 засновник відповідача передає свої права щодо володіння, управління і розпорядження відповідачем ОСОБА_9, який стає власником відповідача.

Відповідно до змін до статуту відповідача від 25.11.1997 року власником відповідача є ОСОБА_9

Відповідно до свідоцтва про смерть від 26.07.2003 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до постанови прокуратури Приморського району м. Одеса від 06.07.2004 року, порушена кримінальна справа по факту привласнення документів фінансово господарської діяльності відповідача. В цієї постанові вказано про всі документи, однак не вказано які саме документи входять до складу привласнених документів.

Відповідно до постанови Приморського РВ УМВС України в Одеській області від 07.12.2005 року, досудове слідство з кримінальної справи про привласнення документів фінансово господарської діяльності відповідача зупинено.

Відповідно до статуту відповідача від 13.05.2004 року, власником відповідача є ОСОБА_10

Відповідно до протоколу від 30.11.2006 року зборів засновників відповідача, звільнений з 30.11.2006 року директор ОСОБА_11, та прийнятий на посаду директора з 30.11.2006 року Маврін Ф.О.

Відповідно до наказу відповідача № 8 від 30.11.2006 року Маврін Ф.О. прийнятий на роботу на посаду директора.

Відповідно до статуту відповідача від 01.02.2008 року, власниками відповідача є ОСОБА_10 та ОСОБА_12

З заяви відповідача (без номера та дати) на адресу позивача убачається, що відповідач відмовився від права користування спірною землею.

Відповідно до довідки позивача від 20.11.2008 року, заява від відповідача щодо спірної землі не надходила і не розглядалася.

Відповідно до довідки позивача від 26.01.2009 року, спірна земельна ділянка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Суд відхиляє фотознімки які є у справі, оскільки відсутні докази того, що ці фотознімки мають відношення до предмету судового спору.

Суд відхиляє технічний паспорт (т. 4, а.с. 29 33), оскільки з нього не убачаються будь які відомості які мають значення для розгляду справи.

Відповідно до ст. 35 ГПК України - рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ЗК України від 18.12.1990 року ст. 2. Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7) землі запасу. Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування… Ст. 7. Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям. Ст. 9. До відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування…, 2) реєстрація права власності, права користування землею… Ст. 19. Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва … інших об'єктів… Ст. 22. Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. ст. 23. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Ст. 40. Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані: 1) забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання.

Відповідно до ЗК України Ст. 19. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Ст. 20. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Ст. 80. Суб'єктами права власності на землю є: б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Ст. 83. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Ст. 96. Землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. ст. 125. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Ст. 126. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Ст. 141. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Ст. 143. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Ст. 211. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Відповідно до ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель»- ст. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до ЗУ «Про оренду землі»- ст. 18. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

У відповідача на праві постійного користування перебувають дві земельні ділянки - 0,15 га. з 23.06.1994 року (цільове призначення: для розташування обґєктів автосервісу, АЗС, пункту технічного обслуговування автомобілів), будь яких позовних вимог щодо цієї земельної ділянки у справі немає, та 3,30 га. з 19.02.1999 року (цільове призначення: для розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню), щодо якої виник поточний спір. Обидві земельні ділянки надані відповідачу позивачем і знаходяться у АДРЕСА_1.

На земельній ділянці 0,15 га. розташовані АЗС та СТО загальною площею 1124,90 м.кв., які належать відповідачу (технічний паспорт від 22.06.1998, свідоцтво про право власності № 05 від 10.07.1998 року). Знаходження АЗС та СТО саме на земельній ділянці 0,15 га. підтверджується відзивом на позов відповідача від 05.03.2008 року, датами оформлення цих обґєктів, які передують даті отримання відповідачем права постійного користування на спірну земельну ділянку, договором № 6 від 03.09.2007 року за яким відповідач доручив ТОВ «ВВТ Факел»виконання підрядних будівельно монтажних робіт на спірній земельній ділянці, з будівництва стоянки вантажних машин та сервісного обслуговування (цей договір засвідчує, що оскільки на спірній земельній ділянці відповідні роботи замовлені 03.09.2007 року, то обґєкти автосервісу АЗС та СТО збудовані та оформлені в 1998 році, на спірній земельній ділянці не знаходяться, а отже знаходяться на земельній ділянці 0,15 га.).

На спірній земельній ділянці 3,30 га. на підставі договору № 6 від 03.09.2007 року, за яким відповідач доручив ТОВ «ВВТ Факел»виконання підрядних будівельно монтажних робіт на спірній земельній ділянці, з будівництва стоянки вантажних машин та сервісного обслуговування, виконані роботи з планування майданчику під вантажні машини та по влаштуванню дороги до стоянки машин. Такі обґєкти як стоянка автомашин та комплекс по їх обслуговуванню не збудовані та не будуються. На цієї земельній ділянці приблизно 0,25 га. розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів ТОВ „Мега - Строй” площею 590,7 м.кв., у якого правоустановчі документи на землю відсутні. На цієї земельній ділянці приблизно 0,10 га. ПП „Агропостач” проклав дорогу без згоди відповідача. На цієї земельній ділянці не знаходяться обґєкти зазначені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.10.2007 року, а саме: будівлі по шиномонтажу, пункт техобслуговування, АЗС, що підтверджується тим, що АЗС та СТО розташовані на земельній ділянці 0,15 га., а на спірній земельній ділянці на підставі договору № 6 від 03.09.2007 року будь які обґєкти не збудовані.

Договір № 04/08 від 01.08.2004 року за яким відповідач надає ОСОБА_1 в користування приміщення площею 11,40 м.кв. у АДРЕСА_1, не має будь якого юридичного відношення до спірної земельної ділянки, оскільки на ній будь які обґєкти відповідача відсутні. Отже цей договір має юридичне відношення до земельної ділянки 0,15 га. на якій розташовані АЗС та СТО які належать відповідачу.

Суд відхиляє платіжні доручення (т. 3, а.с. 121 128) про оплату ОСОБА_1 на користь відповідача грошових коштів, оскільки оплата здійснювалася за оренду приміщення яке не розташовано на спірній земельній ділянці.

Договір оренди від 13.08.2004 року частини спірної земельної ділянки 0,5 га. між відповідачем та ОСОБА_1, в розумінні ст. 18 ЗУ «Про оренду землі»не набув чинності, оскільки відсутня його державна реєстрація. В той же час за актом від 13.08.2004 року відповідач передав ОСОБА_1 частину спірної земельної ділянки 0,5 га. В свою чергу ОСОБА_1 у письмовому поясненні вказав, що він користується частиною спірної земельної ділянки приблизно 0,5 га. за згодою відповідача.

Викладене свідчить, що відповідач вчинив використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням наступним чином.

По перше, відповідач не збудував на спірній земельній ділянці стоянку автомашин та комплекс по їх обслуговуванню, починаючи від дати отримання права постійного користування (19.02.1999 року) до 17.02.2009 року майже 10 років.

По друге, відповідач добровільно передав ОСОБА_1 частину спірної земельної ділянки 0,5 га., яка ним використовується за згодою відповідача.

По третє, на спірній земельній ділянці приблизно 0,25 га. розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів ТОВ „Мега - Строй” площею 590,7 м.кв. Цей обґєкт розташований на спірній земельній ділянці за згодою відповідача, що підтверджується наступним. Як вказано вище відповідач добровільно передав ОСОБА_1 частину спірної земельної ділянки 0,5 га., яка ним використовується за згодою відповідача. Передача відбулася 13.08.2004 року. На виробничу базу з виготовлення будівельних матеріалів площею 590,7 м.кв. 14.09.2007 року виданий технічний паспорт на 3-х осіб: ОСОБА_1 (учасник ТОВ „Мега - Строй”), ОСОБА_2 (учасник ТОВ „Мега - Строй” з 28.11.2007 року), ТОВ „Мега - Строй”. Цей обґєкт належав ОСОБА_1 який 17.09.2007 року продав цей обґєкт ОСОБА_2, внаслідок чого рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24.10.2007 року визнаний дійсним відповідний договір купівлі продажу та за ОСОБА_2 визнано право власності на цей обґєкт. В подальшому цей обґєкт повністю перейшов у власність ТОВ „Мега - Строй” через внесення його у статутний капітал товариства ОСОБА_2. Свідоцтво про право власності на цей обґєкт отримано ТОВ „Мега - Строй” 04.09.2008 року. З цього виходить, що внаслідок добровільної передачі відповідачем ОСОБА_1 частини спірної земельної ділянки 0,5 га., ОСОБА_1 розпочав господарську діяльність на цій земельній ділянці, внаслідок якої була збудована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів площею 590,7 м.кв.

Таким чином, оскільки відповідач вчинив використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, позов підлягає задоволенню шляхом припинення у відповідача права користування спірною земельною ділянкою.

Суд відхиляє правові позиції відповідача з наступних підстав.

Твердження відповідача про те, що він провадить будівництво стоянки автомашин та комплексу по їх обслуговуванню не відповідає дійсності, оскільки матеріалами справи встановлено, що на спірній земельній ділянці виконані роботи з планування майданчику під вантажні машини та по влаштуванню дороги до стоянки машин. Такі обґєкти як стоянка автомашин та комплекс по їх обслуговуванню не збудовані та не будуються.

Твердження відповідача про те, що помер ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 який є основним засновником відповідача, внаслідок чого вкрадена вся фінансово господарська документація відповідача, що паралізувало роботу відповідача, не відповідає дійсності. Так, дійсно ОСОБА_8 був власником відповідача. Однак, з 17.11.1997 року (ще до отримання відповідачем Державного акту на право постійного користування спірною землею від 19.02.1999 року) власником відповідача став ОСОБА_9 ОСОБА_8 в подальшому власником відповідача не був. Отже смерть ОСОБА_8 не могла паралізувати роботу відповідача. Викрадання фінансово господарської документації відповідача в частині використання спірної земельної ділянки доказами не підтверджено. Так, у постанові прокуратури Приморського району м. Одеса від 06.07.2004 року про порушення кримінальної справи по факту привласнення документів фінансово господарської діяльності відповідача не вказано які саме документи входять до складу привласнених документів. Зі свого боку відповідач не надав доказів того, що крім договору № 6 від 03.09.2007 року, існував інший договір підряду щодо будівництва відповідних обґєктів на спірній земельній ділянці, який був привласнений сторонніми особами. Крім того, на протязі строку існування відповідача, у відповідача були директора (ОСОБА_11, Маврін Ф.О.) кожен з яких мав достатньо повноважень для забезпечення цільового використання спірної земельної ділянки.

Твердження відповідача про те, що в 2006 році ОСОБА_1 та ТОВ „Мега - Строй” свавільно зайняли 0,25 га. спірної земельної ділянки не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що відповідач добровільно передав частину спірної земельної ділянки ОСОБА_1 який є учасником ТОВ „Мега - Строй”.

Додатково слід вказати, що Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в розумінні ст.ст. 2, 29 ГПК України мав право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області яка є органом місцевого самоврядування (ст. 5 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»). В свою чергу Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області є належним позивачем у справі, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту с. Нерубайське, в звґязку із чим є комунальною власністю Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача в звґязку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Право користування земельною ділянкою 3,30 гектарів за Державним актом на право постійного користування землею № 26 від 19.02.1999 року у ВКФ „ЛАС” ПП код 20925243 (Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера, 40) припинити.

Стягнути з ВКФ „ЛАС” ПП код 20925243 (Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера, 40) на користь Державного бюджету України 85 грн. по держмиту.

Стягнути з ВКФ „ЛАС” ПП код 20925243 (Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера, 40) на користь Державного бюджету України 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 20.02.2009 року.

Рішення набуває законної сили з 03.03.2009 р.

Суддя