Ухвала суду № 63876201, 22.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

22 грудня 2016 р. К/800/35014/16

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 р. у справі №302/760/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком та зобов'язати призначити йому пенсію за віком на загальних підставах.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2016 р. позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 р., мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправильно трактує норму Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому незаконно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Пунктом 2 ст. 45 цього Закону передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (п. 3 ст. 45 Закону).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при настанні віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до Міжгірського ОУПФУ із заявою про призначення йому пенсії по віку. Тобто, звернувся не з заявою про перерахунок пенсії: виду на вид при досягненні 60-тирічного віку, а з заявою про призначення нової пенсії по віку.

Таким чином, оскільки позивачу раніше була вже призначена пенсія за вислугу років, то відсутні підстави для призначення йому нової пенсії за віком, а належним способом захисту права позивача на отримання пенсії за віком є його звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а не про призначення нової пенсії.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Т. Черпіцька