Ухвала суду № 63875535, 21.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" грудня 2016 р.

справа № 804/1938/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

при секретарі судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року у справі №804/1938/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправною бездіяльності та зобо’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

04 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку, передбаченого ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПК України), про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- зобов’язати відповідача підготувати висновок за платежами, належними відповідному бюджету, про повернення ТОВ “Комфі Трейд” грошових коштів з відповідних бюджетів на підставі заяви від 03.02.2016р. №03/02-1 та заяви від 08.02.2016р. №08/02-1 та надати його для виконання до відповідного управління казначейської служби України (а.с. 3-9).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Комфі Трейд» до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії – відмовлено у повному обсязі (а.с.83-95).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що у позивача, на час звернення з заявами від 03.02.2016р. та 08.02.2016р., був наявний податковий борг з податку на додану вартість, який на той період не був погашений, не списаний та не скасований, а отже, позивачем не дотримано визначені в ст. 43 ПК України вимоги для повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 100-103).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що в заявах від 03.02.2016р. та від 08.02.2016р. не заявлялось про намір отримати надміру сплачені грошові кошти на рахунок в установі банку, а було цілком правомірно заявлено про намір повернення надміру сплачених грошових коштів на погашення грошового зобов’язання з інших платежів, а отже, на думку позивача, відповідач зобов’язаний був підготувати та надати до органу казначейства відповідний висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів, як це визначено ст. 43 ПК України та Порядком. Крім того, сума податкового боргу визначена відповідачем неправомірно, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/1714/16 адміністративний позов ТОВ «Комфі Трейд» до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС, Міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги був частково задоволений. Визнано протиправними та скасовано податкові вимоги « 268-23 від 28.12.2015р. №86-23 від 30.03.2016р., №142-23 від 06.05.2016р. Зазначене рішення ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року залишено без змін.

Представником відповідача у судовому засіданні були надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній, зазначає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а дії податкового органу були повністю в рамках законодавства України, що в повній мірі відображено в рішенні суду першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що твердження позивача про те, що єдиною необхідною умовою для здійснення повернення платнику податків надміру сплачених грошових коштів є подання ним відповідної заяви є помилковим, оскільки головною умовою повернення грошових коштів є відсутність податкового боргу. Також, зазначає, що по даній справі жодним чином не має неоднозначного трактування порядку застосування норм права щодо п.43.1 та 43.2 ст.43 ПК України, тому посилання позивача на необхідність застосування презумпції правомірності рішень платника податку є безпідставними (а.с. 125-126).

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та з мотивів, зазначених у ній, просив суд задовольнити її.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, з підстав зазначених у письмових запереченнях, просив суд апеляційну скаргу ТОВ «Комфі Трейд» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Конфі Трейд» код ЄДРПОУ 36962487, зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської ради 18.02.2010р., перебуває на обліку у СДПІ у м.Дніпропетровську з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (а.с. 42-45).

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 03.02.2016р. позивачем було подано до СДПІ у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС заяву (вих. №03/02-1) про перерахування суми переплати з особового рахунку “податок на прибуток приватних підприємств” на особовий рахунок “податок на прибуток іноземних юридичних осіб” в суму 600000,00грн. (а.с. 36)

Згодом, 08.02.2016р. ТОВ “Комфі Трейд” було подано до відповідача заяву (вих. №08/02-1) про перерахування суми переплати з особового рахунку “податок на прибуток приватних підприємств” на особовий рахунок “податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходу платника податку у вигляді заробітної плати” у сумі 700000,00грн. (а.с. 35)

Згідно матеріалів справи, СДПІ у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС у відповідь на вищезазначені звернення позивача, було направлено лист від 22.02.2016р. №3842/10/28-01-20-03-23, в якому контролюючий орган зазначав, що станом на 22.02.2016р. у ТОВ “Комфі Трейд” по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів рахується податковий борг та запрошував позивача на звірку стану розрахунків з бюджетом по податкам та зборам (обов’язковим платежам) (а.с. 37-38).

Не погодившись з вищезазначеним листом податкового органу позивач звернувся до суду для вирішення спірного питання у судовому порядку.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується вимогами п.43. ст.43 ПК України, згідно яких помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.43.2 ст.43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

При цьому відповідно до п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Аналогічні вимоги закріплені і в Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015р. №1146 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31.12.2015р. за №1679/28124 (далі - Порядок №1146).

Зокрема, п.5 Порядку №1146 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Таким чином, з системного аналізу норм чинного, на момент винекнення спірних правовідносин, законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у здійсненні перерахування суми переплати з одного особового рахунку на інші, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах своєї компетенції, адже, за позивачем на час звернення з відповідними заявами, рахувався податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016р. залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, по справі №804/1714/16, якою визнано протиправними та скасовано податкові вимоги №268-23 від 28.12.2015р., №86-23 від 30.03.2016р., №142-23 від 06.05.2016р.

Проте, приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог колегія суддів зважує, перш за все, на ту обставину, що на час звернення позивача з заявами від 03.02.2016р. та 08.02.2016р. у нього був наявний податковий борг з податку на додану вартість, який на той період не погашений, не списаний та не скасований.

Крім того, колегією суддів встановлено, що ТОВ «Комфі Трейд» звернувся з адміністративним позов щодо визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги лише 23.03.2016 року, тобто вже після звернення з відповідними заявами до податкового органу.

Позивач в апеляційні скарзі вказує, що п.43.2 ст.43 ПКУ, конкретизує обмеження на повернення надміру сплачених грошових коштів, визначене в п.43.2 ст. 43 ПКУ. Тобто, на думку позивача, положення п.43.1 ст.43 ПКУ мають застосовуватися виключно у поєднанні з нормами п.43.2 ст. 43 ПКУ. Таким чином, будь-які правові підстави для висновку про відсутність права у платника податку на повернення надміру сплачених грошових коштів у рахунок погашення податкових зобов’язань з інших платежів у випадку наявності податкового боргу - відсутні.

Колегія суддів, не вважає зазначені доводи апеляційної скарги такими, що можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на те, що вони зроблені виходячи з помилкового тлумачення позивачем норм податкового законодавства. Податковим законодавством дійсно передбачено, що обов’язковою умовою для повернення платнику податків надміру сплачених грошових коштів є подання таким платником заяви про таке повернення, проте, колегія суддів, також наголошує на тому, що Податковим кодексом України, також, визначено, як обов’язкова умова такого повернення – відсутність податкового боргу у такого платника податку.

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, в справі «Христов проти України», в якій ЄСПЛ зазначає, що «принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду», а також, враховуючи, що податкові вимоги на підставі яких за позивачем рахувався податковий борг скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивач не позбавлений права звернутися до податкового органу з аналогічними заявами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалам справи та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року у справі №804/1938/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги в порядку визначеному ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов