Постанова № 63875493, 15.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2016 рокусправа № 808/683/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: не зявився,

відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 20 квітня 2016 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року

у справі №808/683/16

за позовом приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2016 року №0000024700, яким нараховано суму податку з орендної плати за землю в розмірі 967531,34 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений; у письмових запереченнях просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 29 грудня 2015 року №49/28-04-47/31792555.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України «Про оренду землі» у звязку з заниженням орендної плати за земельні ділянки у розмірі 774025,04 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 154805,01 грн., за 2014 рік на суму 619220,03 грн.

На підставі акту перевірки від 29 грудня 2015 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2016 року №0000024700, яким нараховано суму податку з орендної плати за землю в розмірі 967531,34 грн., в тому числі 774025,04 за основним платежем та 193506,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач орендує земельну ділянку з двома обєктами будівництва, а саме «Реконструкція корпусу 212 під станцію нейтралізації» та «Реконструкція котельні з підвищенням паропродуктивності». Реконструкція корпусу 212 під станцію нейтралізації завершено, про що видано декларація про готовність обєкта до експлуатації від 24 вересня 2013 року №ЗП 143132590068. При цьому, будівництво другого обєкту було зупинено з 03 грудня 2013 року строком більше ніж 6 місяців з вчиненням дій спрямованих на консервацію будівництва. Між тим, акт про прийняття законсервованого обєкта реконструкції котельні з підвищенням паропродуктивності не підписано, дозвіл на виконання будівельних робіт від 08 листопада 2012 року №ЗП 11512212464, яким надано дозвіл на реконструкцію котельні з підвищенням паропродуктивності не скасовано та не визнано недійсним, у звязку із чим консервація обєкту будівництва не закінчена, а відтак, обєкт будівництва не введено до експлуатації. Оскільки обєкти, розташовані на орендованій земельній ділянці не введено до експлуатації, позивач повинен сплачувати орендну плату за землю (за період, що перевірявся), у відповідності з пункту 11.1 Договору оренди землі від 11 листопада 2011 року №575, то встановлені податковим органом порушення приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України «Про оренду землі» є передчасними.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний передати орендареві земельну ділянку у користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому, у відповідності до статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

З 2011 року, питання оподаткування орендної плати регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за ну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, обєктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, річна сума платежу не може бути меншою, зокрема: для інших категорій земель ніж земель сільськогосподарського призначення трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 285.1 статті 285, пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до приписів пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287, пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання, щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що між приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» та Запорізькою міської радою укладено договір оренди землі від 11 листопада 2011 року №575, за умовами якого, позивачем отримано, на підставі рішення девятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 18 травня 2011 року №51/70, в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 11,7671 га, кадастровий номер: 2310100000:02:018:0111 для розташування виробничого майданчика, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16.

На земельній ділянці розміщені обєкти нерухомого майна: будівлі і забудови орендаря. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями і забудовами орендаря. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 35383669,70 грн. в цінах 2011 року. Строк дії договору 49 років.

Пунктом 11 Договору передбачено, що у випадку надання земельної ділянки для спорудження (реконструкції) обєктів містобудування, орендна плата з дати укладання договору оренди до прийняття обєкту до експлуатації, вноситься Орендарем в розмірі 442289,97 грн., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2011 року. З дати ведення обєкту до експлуатації орендна плата вноситься в розмірі 1061510,00 грн., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2011 року. У випадку перевищення орендарем терміну, встановленого для будівництва обєкта при надані земельної ділянки, орендар сплачує орендну плату в розмірі 1769183,40 грн., що складає пятикратний розмір земельного податку на земельну ділянку надану для будівництва. В такому випадку такий розмір орендної плати сплачується з місяця наступного за тим, в якому закінчився термін будівництва, до моменту введення обєкту до експлуатації.

Відповідно до розрахунку розміру плати за земельну ділянку, який є невідємною частиною договору оренди землі від 11 листопада 2011 року №575, грошова оцінка якої проведена на 01 січня 2011 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва до введення обєкта до експлуатації становить 14742999,59 грн., а на момент завершення будівництва (землі промисловості) становить 35383669,70 грн., та, відповідно, розмір орендної плати на період будівництва складає 442289,97 грн., а на момент завершення будівництва 1061510,00 грн.

Відповідно до умов договору від 11 листопада 2011 року №575 позивач має два витяги з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель від 22 серпня 2011 року №487з, з цільовим призначенням:

землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво, яким встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 14742999,59 грн. Витяг дійсний на період будівництва до введення обєкта до експлуатації;

землі промисловості, яким встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 35383669,70 грн.

На земельній ділянці загальною площею 11,7671 га розміщено два обєкта будівництва:

1-й обєкт незавершене будівництво: реконструкція котельні з підвищенням паропродуктивності (2-га черга), на яке наявний дозвіл на виконання будівельних робіт від 08 листопада 2012 року №ЗП 11512212464. На підставі наказу від 02 грудня 2013 №2378/1 приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» з 03 грудня 2013 року призупинено роботи з реконструкції обєкту (2-ї черги) котельної з підвищенням паропродуктивності на строк більше 6 місяців, про що складено акт від 13 грудня 2013 року.

2-й обєкт реконструкція корпусу 212 під станцію нейтралізації (1-ша черга). Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю наданий дозвіл на виконання будівельних робіт від 09 листопада 2010 року №640-10 та по закінченню будівництва зареєстрована декларація про готовність обєкта до експлуатації від 24 вересня 2013 №ЗП 143132590068.

Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, прийняття в експлуатацію обєктів, що належать до I-III категорії складності, та обєктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність обєкта до експлуатації.

Пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, прийняття в експлуатацію обєктів встановлено, що датою прийняття в експлуатацію обєкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

У звязку з тим, що приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників», в оренду якого передано земельну ділянку загальною площею 11,7671 га має 2 обєкти, одне з яких є завершеним, що підтверджується декларацією про готовність обєкта до експлуатації від 24 вересня 2013 року №ЗП143132590068, орендна плата за земельну ділянку загальною площею 11,7671 га має сплачуватися у відповідності до підпункту 11.1.1 договору оренди землі від 11 листопада 2011 року №575 в розмірі 1061510,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному зясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяІ.Ю. Богданенко

суддяС.А. Уханенко

суддяЮ.М. Дадим