Постанова № 63875175, 28.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2016 року № 826/14196/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі-позивач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості у розмірі 100 297, 30 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені самостійно узгоджені суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом із сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 100 297,30 грн., з яких за основним платежем - 80 101, 84 грн., штрафна фінансова санкція - 20 195, 46 грн, яка виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом та не сплачених у встановлений законодавством термін.

Щодо виникнення узгодженої суми податкового зобов'язання з податку фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами перевірки позивачем складено акт №731/26-57-17-01/НОМЕР_1 від 20.10.2015, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення відповідачем норм податкового законодавства України, а саме:

вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. п.176.1 ст. 176. П. 179.1. п. 179.2 ст. 179 розділу ІV Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 не подав до податкового органу декларацію про отримані доходи за 2014 рік.

В результаті чого позивачем відповідно до вимог ч. «д» п.п. 164.2.17, п.164.2. ст. 164 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік, в розмірі 80 101, 84 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки №731/26-57-17-01/НОМЕР_1 від 20.10.2015 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0027501701 від 26.11.2015, яким відповідачу донараховано податок на доходи з фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету в розмірі 100 297, 30 грн., зокрема за основним платежем в розмірі 80 101, 84 грн., штрафна (фінансова) санкція в розмірі 20 195, 46 грн.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо сплати податків і зборів на момент їх виникнення та розгляду справи регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом виставлено відповідачу податкову вимогу №199-16 від 01.02.2016 на суму 100 297, 30 грн., яка направлена позивачем засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.

Також, контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №943/С/26-57-16-01-10 від 03.02.2016.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів сплати суми заборгованості, як і не надав доказів оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу в судовому порядку.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, на момент розгляду даної справи, станом на момент розгляду справи заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 100 297, 30 грн. відповідачем не сплачена, що останнім жодними документальними доказами спростовано не було.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства та оцінивши наявні докази у справі, беручи до уваги те, що суму заборгованості з податку фізичних осіб відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183--2 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з позивача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 100 297, 30 грн. Кошти зарахувати на податок на доходи з фізичних осіб у сумі 100 297, 30 грн. на р/р 33119341700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 11010500, одержувач - УДКСУ у Святошинському районі м. Києві, ідентифікаційний код 37962074.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко