Постанова № 63875023, 27.12.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2427/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представника позивача та представника відповідачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Новатор" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві в якому просить: визнати неправомірною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, яка полягає у не поданні до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2016 року в розмірі 51 355 грн.; зобов'язати Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників подати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2016 року в розмірі 51 355 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 серпня 2016 року ДП "Новатор" електронною поштою на адресу відповідача надіслало податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок у банку в розмірі 210 830 грн. Жодних документів, які б містили зауваження до поданої декларації, від відповідача не надходило. Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві платіжним дорученням №6978-07 на рахунок підприємства було перераховано 159 475,28 грн. На час звернення до суду за липень 2016 року залишилась невідшкодованою сума ПДВ в розмірі 51 355 грн.

Вважає, що законні підстави для неповернення заявленого підприємством бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку в сумі 51 355 грн. відсутні, а порушення прав позивача сталося внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який без будь-яких причин не надав до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку за липень 2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надала пояснення по справі, в яких заперечувала проти пред'явлених позовних вимог, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав до суду пояснення в яких просив слухати справу без його участі.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ДП "Новатор" 18 серпня 2016 року електронною поштою надіслав на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року, в якій задекларував суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, за липень 2016 року в розмірі 210 830 грн. Зазначена декларація була прийнята відповідачем і зареєстрована за № НОМЕР_1.

На підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України в порядку статті 76 цього Кодексу 21 вересня 2016 року працівниками Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ДП "Новатор" у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за липень 2016 року.

За результатами перевірки складена довідка у формі висновку №1495/28-10-41-01/22987900 від 21 вересня 2016 року, якою підтверджено правомірність визначення суми податку на додану вартість в розмірі 210 830 грн., та зазначено, що остаточні висновки щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість декларації за липень 2016 року будуть здійснені після проведення заходів, передбачених Податковим кодексом України.

На підставі отриманих від Центрального офісу з обслуговування великих платників висновків про суми відшкодування податку на додану вартість Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві перерахувало на рахунок позивача 159 475,28 грн. відшкодування ПДВ.

Як з'ясовано судом в ході розгляду справи в судовому засіданні, відповідачем не проводилась документальна перевірка стосовно залишку невідшкодованої суми (51 355 грн.) за липень 2016 року, податкове повідомлення податковим органом не виносилось та на підприємство позивача не надходило.

11 жовтня 2016 року не отримавши бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 51 355 грн. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №046/3788 щодо надання інформації стосовно причин невідшкодування зазначеної суми. Проте, відповідь на вказаний лист позивачу не надходила.

Вирішуючи зазначений спір, суд враховує наведене нижче.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В силу пункту 200.12 статті 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.18 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

За змістом підпункту 200.18.1 пункту 200.18 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Підпунктом 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 ПК України передбачено, що орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з пунктом 200.21 статті 200 ПК України у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 цієї статті критеріям контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності направити платнику податку рішення про таку невідповідність та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного рішення, вважається, що такий платник відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Отже, відповідно до норм ПК України, після заявлення платником податків свого права на бюджетне відшкодування, контролюючий орган у встановлені строки проводить камеральну перевірку достовірності зазначених платником податків даних та за наслідками такої перевірки протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подає до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 цієї статті критеріям рішення про таку невідповідність та надає детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. При цьому, у випадку недотримання контролюючим органом встановлених ПК України строків на здійснення вказаних дій в силу статті 200 такий платник вважається, таким що відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Аналогічна правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 31.05.2016 року по справі № 826/11379/14.

Як встановлено судом, відповідач не проводив документальної перевірки та не надіслав позивачу у строк, визначений ПК України, податкове повідомлення-рішення, а також не подав до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку на додану вартість за липень 2016 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача на суму 51 355 грн.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо надіслання висновку про суму бюджетного відшкодування призвело до порушення прав позивача на своєчасне отримання з державного бюджету відшкодування податку на додану вартість в розмірі 51 355 грн.

Право на відшкодування податку на додану вартість є невідємним правом позивача, захист якого гарантований статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Неправомірне неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушує право власності юридичної особи на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушення цих законів.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду даної справи відповідачем не була доведена правомірність бездіяльності щодо не подання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2016 року.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов ДП "Новатор" слід задоволити.

У відповідності до статті 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, яка полягає у не поданні до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2016 року в розмірі 51355 (п'ятдесят одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) грн.

Зобов'язати Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників подати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2016 року в розмірі 51355 (п'ятдесят одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) грн.

Стягнути на користь Державного підприємства "Новатор" 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2016 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1