Постанова № 63874852, 27.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 р. № 820/6151/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення з земельного податку з фізичних осіб від 01.09.2016 р. № 6514-1303 в сумі 6320,45 грн. за 2016 рік, від 01.09.2016р. № 6514-1303/1 в сумі 4410,64 грн. за 2015 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/2 в сумі 3531,34 грн. за 2014 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/3 в сумі 3531,34 грн. за 2013 рік.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення з земельного податку з фізичних осіб від 01.09.2016 р. № 6514-1303, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 6320,45 грн. за 2016 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/1, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 4410,64грн. за 2015 рік від 01.09.2016 р. № 6514-1303/2, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 3531,34грн. за 2014 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/3, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 3531,34 грн. за 2013 рік. Зазначені рішення винесені по земельному податку з фізичних осіб на нежитлові приміщення першого поверху № 1-10, 13-16, 16а загальною площею 187,3 кв.м. в будівлі літ. "А-4" будинку за адресою шосе Комсомольське (Григоровське), 63, що належить позивачу на праві приватної власності. Проте, позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішення, оскільки відповідач при нарахуванні вищевказаних повідомлень рішень не врахував відсоткову частку нежитлового приміщення позивача від загальної площі багатоквартирного будинку, а нарахував на загальну площу нежитлового приміщення. У зв'язку із чим, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.12.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.42. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до пункту 287.7 статті 287 ПК власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Згідно з підпунктом 14.1.205 пункту 14.1 статті 14 ПК прибудинкова територія - встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) за проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ними (ними) господарських та технічних будівель і споруд.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (п. 286.6 ст. 286 ПК).

Враховуючи вказане, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному будинку сплачує податок за земельну ділянку з дати державної реєстрації прав власності на зазначене нерухоме майно за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власницею нежитлових приміщень першого поверху № 1-10, 13-16, 16а загальною площею 187,3 кв. м. в будівлі літ. «А-4» будинку за адресою шосе Комсомольське (Григоровське), 63 на підставі Договору дарування, посвідченого 10 червня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2799.

На підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, Центральною ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.09.2016 р. № 6514-1303, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 6320,45 грн. за 2016 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/1, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 4410,64грн. за 2015 рік від 01.09.2016 р. № 6514-1303/2, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 3531,34грн. за 2014 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/3, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 3531,34 грн. за 2013 рік.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Тобто, позивач має сплачувати земельний податок за площі під нежитловими приміщеннями, що йому належать, з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.

За розрахунком суду вбачається, що відповідачем під час розрахунку земельного податку позивачу не здійснено розрахування пропорційної частки прибудинкової території, яка припадає на належні позивачу нежитлові приміщення першого поверху № 1-10, 13-16, 16а загальною площею 187,3 кв. м. в будівлі літ. "А-4" будинку за адресою шосе Комсомольське (Григоровське), 63.

Відповідно до розрахунку КП "Жилкомсервіс" (балансоотримувач будинку), загальна площа будинку за адресою Комсомольське (Григоровське) шосе, 63 складає 3201,80 кв.м., площа забудови будинку складає 846,00 кв.м., площа нежитлового приміщення позивача складає 187,3 кв.м.

Таким чином частка земельної ділянки, що приходиться на площу нежитлового приміщення позивача дорівнює 49,49 кв. м. (846/3201,8х187,3=49,49).

Отже, при проведенні розрахунку земельного податку ОСОБА_3 податковий орган неправильно визначив розмір земельного податку, що призвело до завищення суми податку, визначеного в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування грошового зобов'язання з земельного податку ОСОБА_3, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення з земельного податку з фізичних осіб від 01.09.2016 р. № 6514-1303 в сумі 6320,45 грн. за 2016 рік, від 01.09.2016р. № 6514-1303/1 в сумі 4410,64 грн. за 2015 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/2 в сумі 3531,34 грн. за 2014 рік, від 01.09.2016 р. № 6514-1303/3 в сумі 3531,34 грн. за 2013 рік підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав викладених вище.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з земельного податку з фізичних осіб від 01.09.2016 № 6514-1303 в сумі 6320,45 грн за 2016 рік, від 01.09.2016 № 6514-1303/1 в сумі 4410,64 грн за 2015 рік, від 01.09.2016 № 6514-1303/2 в сумі 3531,34 грн за 2014 рік, від 01.09.2016 № 6514-1303/3 в сумі 3531,34 грн за 2013 рік.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (61777, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166 м. Харків, пр. Науки,9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2016 року.

Суддя О.М. Тітов