Ухвала суду № 63873142, 07.04.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5807/13-ц

Провадження № 4-с/442/6/2014

УХВАЛА

Іменем України

07 квітня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді: Коваль Р.Г.

при секретарі:Далявській Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (АТ «УкрСиббанк») на постанову про відмову у відкритті виконавчих проваджень, бездіяльність державного виконавця та дії начальника ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві, -

ВСТАНОВИВ:

Представник акціонерного товариства «УкрСиббанк» звернувся до суду із скаргою на постанову про відмову у відкритті виконавчих проваджень, бездіяльність державного виконавця та дії начальника ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві. В процесі розгляду даної скарги, представник АТ «УкрСиббанк» уточнив її вимоги та просить суд визнати неправомірними та незаконними дії, рішення та бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження та недотримання процесуального порядку надсилання на адресу стягувача постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень; визнати неправомірними дії начальника ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 щодо процесуального порядку розгляду скарги ПАТ «УкрСиббанк»; скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2021, виданого 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про звільнення заставного майна, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, а саме будинок, що знаходиться в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області з-під арешту; скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2021, виданого 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн.

В обґрунтування скарги посилається на те, що на примусовому виконанні у ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві перебували два виконавчі листи № 2-2021, видані 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про звільнення заставного майна, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, а саме будинок, що знаходиться в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області з під арешту та про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн.

07.06.2012 року за вих. № 30-42/318 та вих. № 30-42/319 ПАТ «УкрСиббанк» направив на адресу Управління ДВС ГУЮ у м. Києві дві заяви про відкриття виконавчого провадження, які отримано 22.06.2012 року. На адресу ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві банком було направлено запит про надання інформації про хід виконавчого провадження від 05.11.2012 року за вих. № 30-42/471, який отримано ДВС 13.11.2012 року, однак відповіді на даний запит банку не надано.

03.07.2013 року ПАТ «УкрСиббанк» направив на адресу ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві скаргу за вих. № 30-42/692 від 27.06.2013 року на бездіяльність державного виконавця. 12.08.2013 року банк отримав повідомлення від ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 01.08.2013 року за вих. № 22378/0/11-13 про те, що заява ПАТ «УкрСиббанк» за вих. № 30-42/692 від 27.06.2013 року отримана. Зазначено, що резолютивна частина виконавчого документа не містить заходів зобовязального характеру, а відтак 10.06.2012 року відмовлено у відкритті виконавчих проваджень та 19.06.2012 року виконавчий документ повернуто на адресу стягувача.

ПАТ «УкрСиббанк» не погоджується з такими висновками державного виконавця, вважає дії останнього неправомірними та такими, що здійснені з грубим порушенням процесуальних норм законодавства про виконавче провадження. Із змісту повідомлення за підписом начальника ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 01.08.2013 за вих. № 22378/0/11-13 10.06.2012 року вбачається, що банку відмовлено у відкритті виконавчих проваджень та 19.06.2012 року виконавчий документ повернуто на адресу стягувача. Однак ПАТ «УкрСиббанк» не отримував зазначених вище постанов та виконавчих документів. ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві не надано докази відправлення на адресу банку та отримання останнім процесуальних документів, хоча стягувач неодноразово звертався із заявами щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.

Державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві недотримано процесуальний порядок направлення на адресу сторін постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження як це визначено законом. Крім того, стягувачем подано на примусове виконання у ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві два виконавчі листи № 2-2021, видані 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області а саме: про звільнення заставного майна, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, та про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн. Із повідомлення ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 01.08.2013 року за вих. № 22378/0/11-13 вбачається, що стягувачеві повернуто лише один виконавчий документ. Хід виконання виконавчого документа про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн. на даний момент невідомий. Вказаний факт підтверджує грубе порушення державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві процесуальних норм законодавства, що регулюють відносини у ході виконавчого провадження.

Щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження то зазначає, що відсутність зазначення у резолютивній частині виконавчого документа заходів зобовязального характеру не може ставитись під сумнів державним виконавцем так як рішення суду набрало законної сили та підлягає виконанню, державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом. У звязку з невиконанням державним виконавцем рішення суду арешт із заставного майна не знятий, що унеможливлює його виконання про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2, та внаслідок бездіяльності державного виконавця заборгованість боржника перед ПАТ «УкрСиббанк» збільшується, а такими неправомірними діями представника влади завдається матеріальна шкода банку та боржнику.

Вказуючи на порушення процесуального порядку розгляду начальником ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві скарги ПАТ «УкрСиббанк» на бездіяльність державного виконавця, посилається на те, що начальник ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 вийшов за межі своїх повноважень, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», неправомірно відмовив у розгляді скарги представника ПАТ «УкрСиббанк». Начальник відділу державної виконавчої служби зобовязаний за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця винести постанову про її задоволення чи відмову, а тому підсумковим процесуальним документом є постанова начальника ВДВС. Всупереч Закону України «Про виконавче провадження», начальник ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ «УкрСиббанк» повідомлення від 01.08.2013 року за вих. № 22378/0/11-13 про хід здійснення виконавчого провадження без підтвердження своїх доводів доказами, що є порушенням норм законодавства про виконавче провадження, оскільки за результатами розгляду скарги виноситься постанова начальника ВДВС.

В судовому засіданні представник АТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав в повному обсязі, покликаючись на обставини викладені у тексті скарги та надав пояснення, котрі аналогічні до викладеного у скарзі. Додатково повідомив, що стягувачем було подано на примусове виконання у ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві два виконавчі листи № 2-2021, видані 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області а саме: про звільнення заставного майна, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2 - будинок, що в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області з-під арешту, та про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн. Стягувачеві повернуто лише один виконавчий документ. Хід виконання виконавчого документа про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн. на даний момент йому невідомий. Оскільки під час виконання виконавчих документів допущено ряд порушень Закону України «Про виконавче провадження» просить скаргу задоволити в повному обсязі.

Представники ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_2 в судове засідання не зявились з невідомих для суду причин, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду даної скарги, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштового відправлення, заяв про розгляд скарги у їх відсутності не подавали, а тому суд розглянув дану справу на наявних у ній доказах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги скарги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 07.11.2011 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області повністю задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, відділу ДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві про звільнення заставного майна з-під арешту та вирішено:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, б/н від 28.08.2009 року, винесену ДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві в частині накладення арешту на майно, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, а саме будинок, що знаходиться в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області;

- звільнити з-під арешту майно, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, а саме будинок, що в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області;

- стягнути з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн.

Рішення набрало законної сили та підлягало примусовому виконанню.

На примусовому виконанні у ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві перебували два виконавчі листи № 2-2021, видані 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про звільнення заставного майна, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, а саме будинок, що знаходиться в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області з під арешту та про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати в сумі 54,00 грн.

07.06.2012 року за вих. № 30-42/318 та вих. № 30-42/319 ПАТ «УкрСиббанк» направив на адресу Управління ДВС ГУЮ у м. Києві дві заяви про відкриття виконавчого провадження, які отримано 22.06.2012 року.

На адресу ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві банком було направлено запит про надання інформації про хід виконавчого провадження від 05.11.2012 року за вих. № 30-42/471, який отримано ДВС 13.11.2012 року. Відповіді на даний запит банку надано не було.

03.07.2013 року ПАТ «УкрСиббанк» направив на адресу ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві скаргу за вих. № 30-42/692 від 27.06.2013 року на бездіяльність державного виконавця.

12.08.2013 року банк отримав повідомлення від ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 01.08.2013 року за вих. № 22378/0/11-13 про те, що заява ПАТ «УкрСиббанк» за вих. № 30-42/692 від 27.06.2013 року отримана. Зазначено, що резолютивна частина виконавчого документа не містить заходів зобовязального характеру, а відтак 10.06.2012 року відмовлено у відкритті виконавчих проваджень та 19.06.2012 року виконавчий документ повернуто на адресу стягувача.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених в Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається із змісту повідомлення ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 01.08.2013 року за вих. № 22378/0/11-13 10.06.2012 року відмовлено у відкритті виконавчих проваджень та 19.06.2012 року виконавчий документ повернуто на адресу стягувача.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» не отримував вищезазначених постанов та виконавчих документів, а в свою чергу ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві не надано суду доказів відправлення на адресу банку та отримання останнім процесуальних документів, що підтверджує те, що державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві недотримано процесуальний порядок направлення на адресу сторін постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Беззаперечно судом встановлено, що в силу імперативних приписів норми Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не направив на адресу стягувача ПАТ «УкрСиббанк» постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, а саме виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Згідно ч.2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Виконавчі документи повинні відповідати вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Виходячи із системного тлумачення зазначеної норми Закону, приписи ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не встановлюють імперативного обовязку щодо зазначення у резолютивній частині виконавчого документа заходів зобовязального характеру. Державний виконавець зобовязаний своєчасно та неупереджено виконувати законне рішення суду, не ставити під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Під час розгляду даної скарги судом встановлено, що у звязку з невиконанням державним виконавцем рішення суду арешт із заставного майна не знятий, що унеможливлює його виконання про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2. Внаслідок бездіяльності державного виконавця заборгованість боржника перед ПАТ «УкрСиббанк» збільшується, а відтак такими неправомірними діями представника влади завдається матеріальна шкода банку та боржнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що начальник відділу державної виконавчої служби зобовязаний за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця винести постанову про її задоволення чи відмову, і підсумковим процесуальним документом повинна бути постанова начальника ВДВС.

Із матеріалів даної справи вбачається, що всупереч Закону України «Про виконавче провадження», начальник ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ «УкрСиббанк» повідомлення від 01.08.2013 року за вих. № 22378/0/11-13 про хід здійснення виконавчого провадження без підтвердження доводів доказами, при цьому не виніс жодної постанови щодо розгляду скарги.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд повинен встановити про наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають завчання для вирішення справи. Одночасно ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які посилався представник АТ «УкрСиббанк», як на підставу вимог скарги, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що скаргу слід задоволити частково, а саме: визнати неправомірними та незаконними дії, рішення та бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та недотримання процесуального порядку надсилання на адресу стягувача постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження; визнати неправомірними дії начальника ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 щодо процесуального порядку розгляду скарги ПАТ «УкрСиббанк»; скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2021, виданого 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про звільнення заставного майна, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, а саме будинок, що знаходиться в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області з-під арешту, так як під час розгляду даної справи судом беззаперечно встановлено, що начальником ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 та державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Що стосується вимоги представника АТ «УкрСиббанк» щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2021, виданого 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесених судових витрат в сумі 54,00 грн. то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки представник АТ «УкрСиббанк» не надав суду належних та допустимих доказів про те, що у відкритті виконавчого провадження про стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві на користь АТ «УкрСиббанк» понесених судових витрат в сумі 54,00 грн. відмовлено. Одночасно судом приймаються до уваги пояснення, які надані представником АТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні про те, що останньому не відомо про хід виконання вищевказаного виконавчого документу, та на адресу банку він не повернутий.

Керуючись ст. ст. 14, 383, 384, 385, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (АТ Укр«Сиббанк») задоволити частково.

Визнати неправомірними та незаконними дії, рішення та бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та недотримання процесуального порядку надсилання на адресу стягувача постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Визнати неправомірними дії начальника ВПВР Управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 щодо процесуального порядку розгляду скарги ПАТ «УкрСиббанк».

Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2021, виданого 24.01.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про звільнення заставного майна, яке перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк» та належить боржнику ОСОБА_2, а саме будинок, що знаходиться в м. Дрогобич, по вул. Залужанська, 45, Львівської області з-під арешту.

У решті задоволення вимог скарги відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти з днів з дня її проголошення до апеляційного суду Львівської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Р.Г.Коваль