Рішення № 63870689, 22.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/1767/16 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/6809/16 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю представника Моторного (Транспортного) страхового бюро України - Купара І.Ю., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Моторного (Транспортного) страхового бюро України - Купара Ігора Юрійовича на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Моторного (Транспортного) страхового бюро України про стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 травня 2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки "Volksagen Caddi" р.н. НОМЕР_2 та рухаючись ним по автодорозі Львів-Рава-Руська у напрямку до м. Львова, при приїзді її ділянки в районі 44 км, що поблизу с. Добросин Жовківського району Львівської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який від отриманих травм помер на місці пригоди.

18 липня 2014 року слідчим ВРДТАП СУ ГУМВСУ у Львівській області закрито кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення.

16 листопада 2015 року ТзОВ «Відродження» в особі Генерального директора ОСОБА_7 подано заяву до МТСБУ в її інтересах про виплату страхового відшкодування та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспорної пригоди.

01 квітня 2016 року відповідач направив листа на адресу ТзОВ «Відшкодування» лист, в якому міститься відмова у виплаті страхового відшкодування.

Таку відмові позивач вважала необґрунтованою, просила стягнути з МТСБУ на її користь 14616 гривень моральної шкоди та 43848 гривень відшкодування на утримання.

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 14 616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 00 коп.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відшкодування на утримання в розмірі 43 848 (сорок три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 00 коп.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України 584,64 грн. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України

Рішення суду оскаржив представник МТСБУ - Купар І.Ю.

В апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_3 не мала права на відшкодування шкоди за ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого ОСОБА_6, так як на день смерті була працездатною, не пенсійного віку.

Вимога відшкодування моральної шкоди, а так само і матеріальної частини у вигляді стягнення із МТСБУ є безпідставні в силу повної компенсації матеріальної та моральної шкоди безпосередньо винуватцем ДТП ОСОБА_5.

Просить рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Моторного (Транспортного) страхового бюро України - Купара І.Ю. на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Моторного (Транспортного) страхового бюро України підлягає до часткового задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року частковому скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_3 мала право на відшкодування шкоди від відповідача в порядку ч.1 ст.1200 ЦК України та п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки була непрацездатною, та перебувала на утриманні ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Добросинськї сільської ради.

З таким висновком повністю погодитись не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик ( у випадках, передбачених підпунктами «г» і «г» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяною смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Судом та матеріалами справи установлено, що 18 травня 2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки "Volksagen Caddi" р.н. НОМЕР_2 та рухаючись ним по автодорозі Львів-Рава-Руська у напрямку до м. Львова, при приїзді її ділянки в районі 44 км, що поблизу с. Добросин Жовківського району Львівської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який від отриманих травм помер на місці пригоди.

18 липня 2014 року слідчим ВРДТАП СУ ГУМВСУ у Львівській області закрито кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення.

16 листопада 2015 року ТзОВ «Відродження» в особі Генерального директора ОСОБА_7 подано заяву до МТСБУ в її інтересах про виплату страхового відшкодування та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспорної пригоди.

01 квітня 2016 року відповідач направив листа на адресу ТзОВ «Відшкодування» лист в якому міститься відмова у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що ОСОБА_3 було відшкодовано у добровільному порядку усі понесені збитки.

У той же час, як установлено в суді апеляційної інстанції, на день смерті ОСОБА_6 (станом на 18 травня 2014 року), позивач ОСОБА_3 не мала права на страхове відшкодування в порядку ст.1200 ЦК України та п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки, на той час, була працездатною, а пенсійне посвідчення отримала лише 01 вересня 2015 року (а.с.7).

Довідка Добросинської сільської ради №1508 від 15 жовтня 2015 року вказує на те, що ОСОБА_6 до дня смерті підтримував матеріально сім'ю, і не підтверджує факту перебування ОСОБА_3 на його утриманні (а.с.10).

Тому у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову, щодо стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_3 43 848 гривень відшкодування на утримання.

Що стосується стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 14 616 гривень, то в цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, добровільне відшкодування ОСОБА_5 коштів понесених сім'єю ОСОБА_3 внаслідок смерті ОСОБА_6 не є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга МТСБУ підлягає до задоволення частково, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року скасуванню частково на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення по суті вимог

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Моторного (Транспортного) страхового бюро України - Купара Ігора Юрійовича - задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року в частині стягнення з Моторного (Транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 43 848 гривень на утримання скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні таких вимог.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.