Рішення № 63870642, 22.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/8487/15 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/783/5516/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Мельничук О. Я., Шеремети Н. О.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Львівобленерго» на заочне рішення Залізничного районного суду міста Львова від 05 липня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

10.12.2015 року ПАТ «Львівобленерго» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 4143,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач є мешканцем квартири АДРЕСА_1, даний будинок перебував на балансі ДЖКП ДК «ЛОРТА». Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.07.2014 року ДЖКП ДК «ЛОРТА» ліквідовано, право вимоги до боржників ДЖКП ДК «ЛОРТА», в тому числі до відповідача, перейшло до ПАТ «Львівобленерго». Оскільки ДЖКП ДК «ЛОРТА» зверталося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржника суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, який 12.05.2014 року скасовано, зазначені вимоги повинні бути розглянуті в позовному провадженні.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргувідмовлено.

Заочне рішення суду оскаржило ПАТ «Львівобленерго».

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У апеляційній скарзі зазначає, що ПАТ «Львівобленерго» набуло права вимоги до боржників Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну «ЛОРТА» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на підставі договору про відступлення права вимоги № 2 (112/141/14-342) від 18.06.2014 року. Крім того, зазначає, що підставою відмови у позові судом зазначено відсутність у матеріалах справи документальних підтверджень про виникнення боргу, що не відповідає матеріалам та обставинам справи. Оскаржуване рішення не містить оцінки наданих позивачем доказів, що є порушенням абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 215 ЦПК України.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ст.13 цього Закону до житлово-комунальних послуг відносяться - комунальні послуги, в тому числі централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, цетралізоване опалення, та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживає та зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. /а.с. 8 матеріалів справи № 462/2003/14-ц/. Також встановлено і підтверджується матеріалами справи № 462/2003/14-ц, що за вказаною адресою відповідач отримувала житлово-комунальні послуги, які надавались ДЖКП ДК «ЛОРТА», при цьому станом на лютий 2014 року заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 становить 4143,20 грн.

18.06.2014 року між ДЖКП ДК «ЛОРТА» та ПАТ «Львівобленерго» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор (ДЖКП ДК «ЛОРТА») передає, а новий кредитор (ПАТ «Львівобленерго») приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору за надані житлово-комунальні послуги фізичним особам і стає кредитором за цими зобовязаннями, зокрема відбулося відступлення права вимоги щодо ОСОБА_2 /а.с.8-14/. Вказаний договір затверджений Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 5015/5411/12 про банкрутство ДЖКП ДК «ЛОРТА» /а.с.9-14/.

14.04.2014 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ за заявою ДЖКП ДК «Лорта» про стягнення із ОСОБА_2 4143,20 грн. заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги і 121,80 грн. судового збору.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.05.2014 року вказаний судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2014 року скасовано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Львівобленерго», районний суд виходив з того, що борг в сумі 4143,20 грн. виник внаслідок неоплати ОСОБА_2 строкових платежів. Тому, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують час виникнення боргу, відсутня інформація щодо сплачених платежів, інформація про діючі тарифи, а також період за який виник спірний борг, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог ПАТ «Львівобленерго».

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. При цьому неповідомлення по зміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов»язання не новому, а колишньому кредитору.

За змістом ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.1,ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, доказування, а відтак і рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач проводила погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги ні ДЖКП ДК «Лорта», ні ПАТ «Львівобленерго» та не спростувала наявності боргу та його розміру.

З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Львівобленерго».

Керуючись ст. 303, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Львівобленерго» задовольнити.

Заочне рішення Залізничного районного суду міста Львова від 05 липня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Львівобленерго» 4143,20 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

ОСОБА_3