Ухвала суду № 63870209, 29.12.2016, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/158/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2016 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Кріль М.Д.

при секретарі Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді подання старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2016 року старший державний виконавець звернулася в суд з даним поданням, в якому послалася на те, що на виконанні у Червоноградському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження ЄДРВП № 52487405 по виконанню виконавчого листа №459/158/16-ц виданого 05.05.2016 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 43373, 92 грн. сплаченого судового збору. 04.10.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 13.10.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії яких скеровано сторонам для відома та виконання. Так як протягом усього часу перебування виконавчого провадження на виконанні, рішення суду не виконане, при цьому старшим державним виконавцем вжито всіх передбачених законодавством заходів примусового виконання, вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду. Тому просить тимчасово обмежити останню у виїзді за межі України до виконання нею обовязків, покладених рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Державний виконавець в судове засідання не зявилася, подала в суд клопотання про розгляд подання у її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення немає потреби, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали подання суд прийшов до слідуючого.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 11.03.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 43373, 92 грн. сплаченого судового збору.

05.05.2016 року цим же судом було видано виконавчий лист на виконання вищевказаного рішення суду.

04.10.2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 13.10.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Старшим державним виконавцем скеровано запити до державних органів на предмет наявності відомостей про реєстрацію за боржником нерухомого майна (земельних ділянок). Вжиті державним виконавцем заходи виявилися безрезультатними.

Згідно акту державного виконавця №756 від 15.12.2016 року, при виході на дільницю за адресою проживання (місцезнаходження) боржника, а сааме: м. Червоноград, вул. Івасюка, 18/63, доступу до квартири не було, у звязку з тим, що дверей ніхто не відчинив. Залишено виклик д/в.

Разом із тим у матеріалах справи відсутні відомості про те, що боржником здійснювалось будь-яке погашення заборгованості на користь стягувача.

Як вбачається, відділом у повному обсязі були вжиті заходи (виконавчі дії) щодо примусового виконання виконавчого документу, які не дали позитивного результату щодо погашення по них заборгованості.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частиною 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки боржника, а саме: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом пяти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно зявлятися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення вїзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється вїзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Крім інших покладених на органи Державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, зясовувати підстави вїзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, які мають невиконанні зобовязання покладених на них судовим рішенням, у тому числі і судовим наказом.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон) передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Отже, наявність у особи невиконаних зобовязань, покладених на неї судовим рішенням є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Як вбачається з повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19.10.2016 року, у базі даних наявна інформація, що громадянка України - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 документована закордонним серії ЕР №421545, та востаннє перетнула державний кордон 17.07.2016 року.

Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 рішення суду не виконує, заборгованість не сплачує, виїжджає за межі України, у звязку з чим ухиляється від виконання своїх зобовязань, покладених на неї рішенням суду. Враховуючи, що вжиті старшим державним виконавцем заходи, спрямовані на виконання рішення суду, виявилися безрезультатними, суд дійшов висновку про те, що невжиття відповідних заходів у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Відтак дане подання підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Подання старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України задоволити.

Тимчасово обмежити громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, до моменту фактичного виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 11.03.2016 року про стягння з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 43373, 92 грн. сплаченого судового збору.

Копію ухвали направити ОСОБА_2, ПАТ КБ «ПриватБанк» та у відділ ДВС.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області на протязі 5 днів з часу її проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення ухвали, протягом цього ж строку з дня отримання копії ухвали.

Суддя: М. Д. Кріль