Постанова № 63868846, 22.12.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7455/16-а

Провадження № 2-а/442/267/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючої судді: Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у відновленні виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ»з 01.06.2015 року тазобов'язати відповідача відновити йому виплату пенсії, призначеної 01.06.2015 року.

В обґрунтування вказав, що перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду у Львівській області, та з 30.04.2010 року йому була призначена пенсія за вислугу років, відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» З 23.07.2013 року працює завідувачем Бориславського міського сектору МВ ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області.

Проте, починаючи із квітня 2015 року, йому припинено виплату пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону, листом повідомлено, що оскільки позивач працює на посаді, яка відноситься до категорії державного службовця, виплата пенсії проводитись не буде, після звільнення із займаної посади виплату пенсії буде відновлено.

В позовній заяві позивач вказує, що має право на відновлення виплати пенсії за період з 01.06.2015 року , оскільки до 01.06.2015 року не було прийнято закон про призначення виплати всіх пенсій, а тому скасовані всі норми щодо пенсійного забезпечення, які передбаченіЗаконом України "Про державну службу", таким чином, з 01.06.2015року посада, на якій він працює, не дає права на отримання пенсії, підстави для невиплати пенсії відсутні.

Вважає, що дії відповідача щодо відмови у відновленні виплати пенсії є протиправними та порушують його право на отримання призначеної пенсії.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, надіславши на адресу суду заяву в якій просить слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоч належним чином був повідомлений про день час слухання справи.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень в разі, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду у Львівській області, та з 30.04.2010 року йому було призначено пенсію за вислугу років, відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ»

З 23.07.2013 року працює завідувачем Бориславського міського сектору МВ ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області.

. 09.03.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати призначеної йому пенсії.

Відповідно до листа Головного Управління Пенсійного фонду Україниу Львівській області №284/М-20 від 22.03.2016 року позивачу повідомлено про відсутність підстав для відновлення виплати пенсії з огляду на нормиЗакону України №213-VІІІ від 02.03.2015 р. та Закону України № 911-VІІІ від 24.12.2015 року.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При вирішенні цієї справи суд, у відповідності дост. 8 Конституції Українитаст. 8 КАС Україникерується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. №213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни дост.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого встановлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України "Про статус народного депутата України",Законом України «Про державну службу»,Законом України «Про прокуратуру»,Законом України «Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Виключення з правила становлять лише інваліди I та II груп, інваліди війни III групи та учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень вказаногоЗакону від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

З 1 квітня 2015 року виплату позивачу пенсії було припинено, оскільки він працював на посаді, яка давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу».

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 24.12.2015 р. № 911-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2016 року, внесено зміни дост. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого установлено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, пенсії, призначені відповідно до цьогоЗаконуособам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбаченихзаконами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України "Про державну службу", « Про прокуратру» , Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", Про судову експертизу", Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу»щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Починаючи із 1 червня 2015 року особам, які підпадають під діюЗакону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, взагалі не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені статтею 54Закону № 2262 підстави для невиплати позивачу пенсії відсутні.

В адміністративному позові позивач вказує, що має право на відновлення виплати пенсії за період з 01.06.2015 року.

Статею 99 КАС Українивстановлено, що за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом 24.11.2016 року

Враховуючи те, що порушення прав позивача носить триваючий характер, і про порушення такого позивач повинен був дізнатися в момент призначення пенсії суд вважає, що вимогу щодо зобов'язання відповідача відновити йому пенсію з 01червня 2015 року, слід задовольнити частково, зобов'язавши відповідача відновити ОСОБА_1 виплату пенсії, починаючи з 01.04.2016 року, тобто в межах загального шестимісячного строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 84 Закону України « Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідним документами подано ним до 15-го числа включно, із першого числа наступного місяця , якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Таким чином враховуючи вище викладене вище, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, як доведеного та обґрунтованого.

Керуючись ст. ст.6,17-19,94,99,100,160-163,183-2, КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду Українив Львівській області щодо відмови у відновленні виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Львівській області області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення постанови у повному обсязі чи її прийняття у письмовому провадженні в цей же строк з дня отримання копії постанови.

Головуюча суддя Л.І. Гарасимків