Ухвала суду № 63867894, 13.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 320/1123/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Урупа І.В.

Провадження № 22-ц/778/4383/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 13.10.2004 року відповідно до розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 23.09.2004 року за № 851 «Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_3М.» між ним та Мелітопольською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2323081600:04:010:0004) із земель запасу Новгородківської сільської ради для сільськогосподарського використання.

17.11.2014 року зазначений договір було зареєстровано ДП «Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру» за № 01, та відповідно до умов договору його було надано до податкового органу до 19.11.2004 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VІ від 06.09.2012 року внесені зміни до ст. 122 ЗК України, відповідно до яких повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб перейшли до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. Відповідач згідно чинного законодавствавиступає орендодавцем за договором оренди від 13.10.2004 року, і саме з останнім узгоджується питання щодо продовження терміну дії договору оренди.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 01.01.2004 року, що діяла на дату укладання договору) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди, його укладено строком на 10 років.

Пунктом 2.2 договору оренди, з урахуванням положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 01.01.2004 року, що діяла на часукладання договору) встановлено, що після закінчення строку договору орендар, в разі виконання умов договору, він має переважне право на поновлення його строку. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням (листом-повідомленням).

За положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі» до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 13.10.2004 року зі змінами додаткової угоди від 25.09.2008 року орендна плата встановлена в грошовій формі в розмірі 2 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Податковим КодексомУкраїни передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Позивачем з метою дотримання вимог договору оренди та відповідно до вимог законодавства, 27.08.2014 року було направлено на адресу Головного Управління Держземагенства у Запорізькій області лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди без змін його істотних умов.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

04.09.2014 року листом № 27-8-0.4-8196/2-14 відповідач повідомив про те, що пропонує змінити термін дії договору на 5 років та встановити розмір орендної плати 6%. Однак, чинним законодавством України не передбачено одностороннього права орендодавця на збільшення орендної плати. Ст. 288 ПК України, на яку послався в своєму листі відповідач, як підставу підвищення орендної плати, встановлено лише граничні межі орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною третьою зазначеної статті закріплено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном, при цьому частиною четвертою визначено виключне право наймача вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

22.09.2014 року позивач направив відповідачу лист з пропозицією дотримання умов договору та чинного законодавства щодо строку договору терміном на 10 років та збільшенням орендної плати до 4 %, у звязку з тим, що орендована земельна ділянка розташована на збіднілих по органічному складу ґрунтах з низьким ресурсом родючості, що не дає можливості отримувати повноцінні, якісні врожаї. З метою підтвердження обставин, викладених в листі, позивачем надано відповідачу рекомендаційний лист вих. № 01-19/206 від 13.10.2014 року Мелітопольської районної ради Запорізької області про врахування строків оренди не менше 9 років та орендної плати в розмірі 3 відсотків, а також лист вих. № 264 від 10.10.2014 року Новгородківської сільської ради з інформацією про те, що орендна плата земель по території сільської ради складає 3%.

У відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, однак його лист від 22.09.2014 року про узгодження істотних умов договору для укладання додаткової угоди про продовження дії договору оренди земельної ділянки відповідачем залишений без відповіді.

Станом на 17.12.2014 року, протягом встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» місячного строку після закінчення договору оренди, від відповідача заперечень про поновлення договору оренди не надходило. Позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, продовжує виконувати умови договору оренди, сплачує орендну плату.

З метою юридичного оформлення земельних відносин з урахуванням вимог чинного законодавства, 27.01.2015 року позивач знов направив для підписання відповідачу з супровідним листом додаткову угоду про поновлення договору оренди на 10 років та встановлення орендної плати в розмірі 4%. Між тим, станом на 27.02.2015 року відповіді від відповідача не надходило. Заперечень щодо поновлення договору відповідачем не надавалось.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі», позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 13.10.2004 року (зареєстрований за № 01 17.11.2004 р.).

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, щодо ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер якої 2323081600:04:010:0004, від 13.10.2004 року, зареєстрованого за № 01 17.11.2004 року.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовитив задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частині першій статті 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обовязки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.05.2016 року припинено державну реєстрацію юридичної особи Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.05.2016 року (а.с. 71).

13.10.2004 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів, загальною площею 19 га, цільове призначення для організації та ведення фермерського господарства, категорія земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення. Договір укладений терміном на 10 років та набуває чинності з дати його державної реєстрації. В разі виконання умов договору орендар має переважне право на продовження терміну договору оренди. Для продовження терміну дії договору оренди орендар зобовязаний не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку оренди, звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням. Орендна плата один відсоток від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації (а.с. 6).

17.11.2004 рокузазначений договір було зареєстровано ДП «Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру» за № 01 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

19.11.2004 року позивач надав вищевказаний договір оренди земельної ділянки до Мелітопольської ОДПІ (а.с. 13).

25.09.2008 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 13.10.2004 року, відповідно до якої сторони внесли зміни та доповнення до договору оренди в частині встановлення орендної плати у розмірі 2 відсотків грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 65).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012 року частину 4 статті 122 Земельного кодексу України викладено в такій редакції: «центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб».

ОСОБА_3, маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, направив Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, в якому просив поновити дію договору на 10 років. До листа було додано відповідний перелік документів щодо орендованої земельної ділянки, у тому числі проект додаткової угоди без змін істотних умов договору. Зазначений лист з додатками Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області отримано 27.08.2014 року вх. № 27-8223/0/1-14 (а.с. 7).

Листом № 27-8-0.4-8196/2-14 від 04.09.2014 року ГУ Держземагенства у Запорізькій області запропонував позивачеві змінити умови договору оренди в частині встановлення строку дії договору на 5 років та орендної плати у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 8).

22.09.2014 року позивач надав ГУ Держземагенства у Запорізькій області лист (вх. № 9309 від 22.09.2014 року) з пропозицією додержуватися умов договору та продовжити його дію на 10 років із встановленням орендної плати у розмір 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обґрунтовуючи тим, що орендована земельна ділянка розташована на збіднілих по органічному складу ґрунтах з низьким ресурсом родючості ґрунту, внаслідок чого не можливо отримувати повноцінні, якісні врожаї сільгоспкультур (а.с. 9).

Не отримавши відповіді на свою пропозицію від 22.09.2014 року, позивач повторно звернувся до ГУ Держземагенства у Запорізькій області листом від 26.01.2015 року з проханням поновити дію договору оренди земельної ділянки, вх. № 1293 від 27.01.2015 року (а.с. 10).

Не отримавши відповіді і на це звернення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

З відповіді заступника начальника Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області вбачається, що станом на 26.11.2015 року ОСОБА_3 не має заборгованості по орендній платі за земельну ділянку кадастровий номер 2323081600:04:010:0004(а.с. 14).

Відповідно до довідки Новгородківського сільського голови Новгородківської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 25.11.2015 року вих. № 1052 заборгованості по орендній платі за земельну ділянку за договором від 13.10.2004 року, який зареєстровано ДП «Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру» 17.11.2004 року за № 01, укладено між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_3, не має. Орендна плата за 2015 рік внесена в повному обсязі (а.с. 15).

Представником відповідача у суді першої інстанції до матеріалів справи було долучено копії відповідей на імя позивача на його листи-повідомлення № 11-8-0.3-9446/2-14 від 09.10.2014 року та № 27-9-0.4-2342/2-15 від 23.02.2015 року (а.с. 50, 51).

Листом № 11-8-0.3-9446/2-14 від 09.10.2014 рокуна лист позивача від 23.09.2014 відповідач повідомив ОСОБА_3, що останнім не погоджено змін до істотних умов договору оренди, при цьому зазначив, що позивачеві необхідно виконати умови договору оренди землі щодо повернення земельної ділянки орендодавцеві (а.с. 50).

Листом № 27-9-0.4-2342/2-15 від 23.02.2015 року на лист позивача від 26.01.2015 року відповідач повідомив ОСОБА_3, що його пропозиції були розглянуті та на них надано відповідь (а.с. 51).

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що представником відповідача не надано суду належних доказів щодо наданняпозивачу відповіді на його листи-повідомлення та отримання їх останнім.

Більш того, у засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що вказані докази вона не може надати, так як в управлінні кореспонденція надсилається простою поштою, а реєстр відправлення не ведеться.

Далі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належне виконання позивачем умов договору оренди землі підтверджується довідкою Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області № 5804/23 від 26.11.2015р. про те, що договір оренди земельної ділянки б/н від 13.10.2004 року був наданий до Мелітопольської ОДПІ в строк до 19.11.2004 року (а.с. 13);довідкою Новгородківської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 1055 від 25.11.2015 року про те, що орендована земельна ділянка весь час використовувалася ОСОБА_3 за цільовим призначенням, на базі даної земельної ділянки було створено фермерське господарство (а.с. 16); довідкою Новгородківського сільського голови Новгородківської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 1052 від 25.11.2015р. про те, що за договором оренди земельної ділянки від 13.10.2004 немає заборгованості по орендній платі з моменту реєстрації договору (а.с. 15); довідкоюМелітопольської ОДПІ № 5803/23 від 26.11.2015 року про те, що ОСОБА_3 не має заборгованості з орендної плати за орендовану земельну ділянку (а.с. 14).

З листа Новгородківської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 264 від 10.10.2014 року вбачається, що орендна плата за оренду земель сільськогосподарського призначення на території сільської ради по укладеним договорам оренди складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 12). На виконання умов договору оренди земельної ділянки позивачем засновано фермерське господарство «ОСОБА_4 ЛТД.» (а.с. 11).

З огляду на викладене, висновок суду про те, що позивач належно виконував обов'язки за умовами договору, а тому він має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) є вірним. Позивач завчасно, до спливу строку договору оренди землі, повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновити договір оренди землі). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі позивачем було додано проект додаткової угоди. Також ним надавалися пропозиції щодо зміни істотних умов договору оренди землі, проте відповідачем не було узгоджено таких змін.

Докази отримання позивачем повідомлення орендодавця про наявність заперечень та своє рішення в матеріалах справи відсутні.Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції, які б суд апеляційної інстанції міг би дослідити в порядку ч. 2 ст. 303 ЦПК України.

Таким чином, встановивши факт належного виконання орендарем умов договору оренди, дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, не надання орендодавцем доказів надіслання у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк та отримання позивачем вказаної відмови, суд на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, та, відповідно, суд правильно визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки.

Судом першої інстанції належним чином враховано правові позиції, висловлені у постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року (справа № 6-10цс15), від 18 березня 2015 року (справа № 6-3цс15), від 18 березня 2015 року (справа № 6-4цс15), що відповідає ст. 360-7 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на викладі фабули справи, є повторенням обставин, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення проти позову, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Докази та обставини, на які посилається представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Крім того, у разі відмови Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області у задоволенні їх апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, Управління не має права на компенсацію судових витрат у вигляді судового збору, понесених при подачі цієї скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: