Рішення № 63866683, 05.12.2016, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2290/15-ц

Провадження № 2/306/276/16

Рядок статзвіту № 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2016 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у особі:

головуючого- судді Ганчак Л.Ф.

з участю секретаря Пайда Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Свалява цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за договором кредиту. Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору №МКSWGA00000099 від 06.03.2008р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 106900 доларів США на термін до 06.03.2018 року та зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором. Кредитний договір забезпечено договором поруки, укладеним з ОСОБА_2 Проте, відповідач ОСОБА_1 не виконує умови договору, внаслідок чого станом на 18.08.2015р. виникла заборгованість за кредитним договором, яка складає 319888,92 доларів США, що за курсом 22,01 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.08.2015 року складає 7040755,21 грн.

Справа переглядалась апеляційним судом Закарпатської області, згідно ухвали суду від 19.04.2016р. встановлено, що борг відповідачів перед банком згідно рішення від 02.12.2014р. станом на 26.04.2012р. становить 126211,93 доларів США. Cтаном на 18.05.2016р. 319888,92доларів США 15.06.2016р. ПАТ КБ "ПриватБанк" надав суду заяву щодо розрахунку заборгованості за період з 26.04.2012р. по 06.06.2016р., яка становить 372955,39 доларів США або 9324657,61 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав суду розрахунок- таблицю заборгованості. Щодо порядку проведення нарахування заборгованості пояснення не надав.

В останнє судове засідання представник ПАТ КБ "ПриватБанку" не з'явився та надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, змінений позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні первісний позов не визнав та пояснив, що неодноразово ОСОБА_1 звертався з позовами до позивача про визнання договору кредиту, укладеного 06.03.2008р. недійсним; розрахунок, який наданий представником позивача не містить тих зауважень, які стосуються окремих положень кредитного договору, які визнані рішеннями судів недійсними.

ОСОБА_1 пред'явив зустрічний позов до ПАТ КБ "ПриватБанку" про визнання недійсним правочину. Зустрічний позов мотивує тим, що з часу укладення договору між сторонами вирішувались справи щодо визнання недійсним окремих положень кредитного договору, зокрема: щодо підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки з 12% на 15%; щодо стягнення коштів - нарахованих процентів, страхових сум тощо тягне порушення прав споживача тощо. Представник вважає, що умови кредитного договору є несправедливими відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме всупереч принципу добросовісності його наслідком є дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивачу при наявності таких ознак як: умови договору порушують принцип добросовісності п.6 ч.1 ст.3 ч.3 ст.509 ЦК України; умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; умови договору завдають шкоди позивачеві.

Кредитний договір містить несправедливі умови, зокрема, резервування фінансового інструменту, нарахування додаткових, а також прихованих відсотків, збільшення відсоткової ставки. Так, з договору вбачається, що надано кредит в розмірі 95тис.доларів СШ, а крім цього сплачено 11900доларів США на оплату страхових платежів. З додатку №2 договору вбачаєтья погашення платежів, виходячи з 95тис. доларів США.; загальна сума переплати по відсотках та винагороді за надання фінансового інструменту не повинна перевищувати 72843долари США; у додатку №1 зазначено, що розмір винагород та відсотків не повинен перевищувати 72890,80доларів США, з яких 2703,85доларів США комісія, 70139,56доларів США - відсотки; за період судів з 01.04.2008р. по 26.04.2012р. нараховано різні відсотки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився та надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, та просить врахувати позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 14.09.2016р. по справі №6-1451-цс16 з приводу того, що непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із основним зобов'язанням. Звернення до суду після спливу строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку не є підставою для відмови в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності, а є підставою для відмови в позові в зв'язку з припиненням права кредитором на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Вважає, що умова в договорі поруки про право банку пред'явити до поручителя вимогу напротязі 5 років суперечить законодавству щодо строку, початку їх перебігу та закінчення.

Заслухавши пояснення сторін, наданих ними в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справ №306/2933/13-ц, 306/1538/13-ц, судом встановлено наступне.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору №МКSWGA00000099 від 06.03.2008р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 106900 доларів США на термін до 06.03.2018р. у вигляді непоновлюваної лінії зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. та зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.13-15).

Кредитний договір забезпечено договором поруки, укладеним з ОСОБА_2 (а.с.16).

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають по невиконаному кредитному зобов'язанню перед позивачем солідарно.

Між сторонами виникали спори з приводу укладеного договору, рішенням Свалявського районного суду від 28.04.2014р. позов ОСОБА_1 задоволено частково - визнано дії ПАТ КБ "ПриватБанк" по підвищенню відсоткової ставки по кредитному договору від 06.03.2008р., укладеному ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 з 12% до 15,12% протиправними.

Зобов'язано ПАТ КБ "ПриватБанк" провести перерахунок сплачених ОСОБА_1 сум та залишку заборгованості за період з 07.10.2008р., виходячи з розрахунку 12% річних. Визнано недійсним п.5.3 кредитного договору в частині зобов'язання позичальника сплатити банку штраф в розмірі 5% від суми позову при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 03.09.2014р. дане рішення змінено та доповнено резолютивну частину наступним змістом: витлумачити , що п.8.1.2 не передбачає дострокове припинення кредитного договору, а встановлює строк дострокового повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені (в повному обсязі) у випадку порушення позичальником термінів оплати, передбачених п.8.1.1 на 120 календарних днів, і такий не є строком дії кредитного договору. Щодо строку кредитного договору витлумаченого п.8.1, то таким є строк до 06.03.2018р. П.8.1 кредитного договору в частині щомісячної сплати комісії в розмірі 0,48% річних за резервування фінансового інструменту та здійснення додаткового фінансового моніторингу - визнано несправедливими.

Рішенням апеляційного суду від 02.12.2014р. змінений позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 06.03.2008р. в сумі 12621,93 доларів США або 1008809,55грн., яка складається з тіла кредиту 89349,17доларів США або 714167,91грн., процентів за користування кредитом 22685,64 доларів США або 181326,32грн., пені 14145,82 доларів США або 113067,54 грн. та штрафу 31 долар США або 247,78грн. - станом на 26.04.2012р.

Дане рішення враховує попередні два рішення.

За первісним позовом - 25.09.2015р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 319888,92 доларів США солідарно та судові витрати. За період з 07.03.2008р. по18.08.2015р., до позову додано кредитний договір (а.с.13-18) та розрахунок (а.с.4-7)

Свалявським районним судом по даній справі було прийнято заочне рішення, а саме рішенням Свалявського районного суду від 27.01.2016р. позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 було задоволено, а по відношенню до ОСОБА_1 закрито провадження в справі так як є таке, що набуло законної сили з приводу даних сторін та правовідносин.

Ухвалу Свалявського районного суду від 27.01.2016р. по відношенню до ОСОБА_3 було скасовано апеляційним судом Закарпатської області від 19.04.2016р. (а.с.146-147), так як до стягнення підлягає заборгованість за період, що не охоплюється попередніми рішенням (від 02.12.2014р.) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.03.2008 р. Отже стягнення боргу, що виник за період з 26.04.2012р. по день звернення до суду.

Рішення Свалявського районного суду, винесено заочне рішення відповідно до ст.ст.224-226 ЦПК України, яке скасовано в зв'язку з тим, що не було враховано судом обставин, які мають значення по справі та впливають на результати винесення рішення.Ухвалою Свалявського районного суду від 02.03.2016р. заочне рішення скасовано.(а.с.116).

ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно заяви від 15.06.2016р. доповнив первісний позов, а саме: . було надано розрахунок заборгованості за період з 26.04.2012р. по 06.06.2016р., яка становить 372955,39 доларів США, або 9324657,61 грн.,

з яких :

- тіло кредиту 91494,55 грн. або 2287553,33 грн.

- загальний залишок за процентами 50307,53 доларів США або 1257792,49 грн.

- заборгованість з комісії 2020,50доларів США або 50201,41 грн.

- загальна сума пені 211363,51 доларів США або 5284525,70грн.,

- штраф фіксована ставка 10 доларів США або 250 грн.

- штраф відсоток від суми заборгованості 17759,30 доларів США або 444019,41 грн.( а.с.158-160).

21.09.2016р. ОСОБА_1 просив уточнити позовні вимоги по даному позову з врахуванням попередніх рішень (справа 306/2933/13 та №306/1538/13-ц). 03.10.2016р. ОСОБА_1 подає заяву про застосування строків позовної давності в частині нарахування неустойки (а.с.182).

03.10.2016р. ОСОБА_2 подав заяву, згідно якої просить відмовити в позові в порядку ч.4 ст.559 ЦК України в зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя. (правова позиція Верховного Суду України справа №6-1451-цс16 від 14.09.2016р.) (а.с.183).

Отже, із наданих матеріалів первісного позову суд вважає, що такий не підлягає до задоволення за наступних підстав.

По відношенню до ОСОБА_2 як поручителя по справі позов не може бути задоволений, так як ПАТ "ПриватБанк" неправомірно підняв відсоткову ставку, що підтверджено рішенням суду від 02.12.2014р., згода поручителя не отримана (порушення позичальником кредитної дисципліни), яке враховує позицію і попередніх рішень судів; за період судових розглядів ПАТ КБ "ПриватБанк не звертався до ОСОБА_2, позов був лише стосовно ОСОБА_1, а отже пропущено строки, передбачені ст.559 ЦК України. ОСОБА_2 не з'явився до суду, проте свої вимоги виклав у заявах з врахуванням правових позицій Верхаовного суду України (а.с.35-58 ). Суд бере до уваги надані заперечення, вважає, що позов по відношенню до поручителя не підлягає до задоволення з вищенаведених підстав.

Стосовно стягнення заборгованості за період з 26.04.2012р. по 15.06.2016р. з ОСОБА_1, судом встановлено наступне.

Наданий розрахунок є некоректним та не враховує попередні рішення судів. Так п.5.3 кредитного договору визнано недійсним (а.с.175-178, 179-182); п.8.1 визнано несправедливим, розрахунки є різними. Суд не може самостійно проводити розрахунок. Наданий розрахунок не вказує, на підставі яких пунктів договору проведено нарахування заборгованості, а тому суд критично відноситься до наданого розрахунку, якому представник позивача в судовому засіданні не надав пояснення. Крім цього, не вказано, чи проводились між сторонами в період з 26.04.2012р. проплати по даному договору .

В зв'язку з недоведенням розміру заборгованості за період з 26.04.2012р. по 15.06.2016р. в первісному позові слід відмовити.

06.10.2016р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" із зустрічним позовом.

ОСОБА_1 просить визнати договір кредиту недійсним вцілому з моменту його укладення, виходячи з того, що цей кредитний договір підпадає під дію Закону "Про захист прав споживачів" і є договором споживчого кредиту. ПАТ КБ "ПриватБанк" в порушення цього договору порушив вимоги ст.ст 11, 18 Даного Закоуну, а саме: ПАТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку підвищив проценту ставку, надав графік повернення кредиту, де було включено і договір страхування, що зазначає, що ОСОБА_3 сплатив і страхову суму, а отже сума взятих коштів становить не 95 тис. доларів США, а 106тис. доларів; п.8.1 кредитного договору містить несправедливі умови, зокрема щодо резурвування фінансового інструменту, нарахування додаткових, а також прихованих відсотків. Реальна відсоткова ставка є втричі вищою, та за яку визначена в договорі як базова. Отже вважає, що умови кредитного договору надають ПАТ КБ "ПриватБанк" перевагу та довзоляє зловживати правами, містить істотний дисбаланс та порушення прав ОСОБА_1

Судом дано оцінку наданим доказам та суд приходить до наступного висновку.

Кредитний договір укладено на період з 06.03.2008р. по 06.03.2018р.

Суд не може визнати кредитний договір недійсним з моменту укладення, так як існують рішення судів, що набули законної сили.

Судом оглянуті справи за попередніми рішеннями та встановлено, що з аналогічними позовними вимогами ОСОБА_1 вже звертався, (збільшення строку позовної давності- п.5 договору, резервування фінансового інструменту, істостний дисбаланс договірних прав та обов'язків). ОСОБА_1 відповідно до попередніх рішень погоджується з розміром отриманого кредиту, розміром відсоткової ставки. А тому в задоволенні зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним вцілому з моменту укладення слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.11,18,17 Закону України "Про захист прав споживача", суд, -

Р І Ш И В :

У задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договорм від 06.03.2008р. за період з 26.04.2012р. по 15.06.2016р. відмовити за недоведеністю.

У задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договорм від 06.03.2008р. та договором поруки за період з 26.04.2012р. по 15.06.2016р. відмовити за ст.559 ЦК України.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору від 06.03.2008р. недійсним вцілому з моменту укладення - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

Головуючий Л.Ф.Ганчак