Вирок № 63865550, 29.12.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/437/16-к

Провадження № 1-кп/234/149/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2016 року м.Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О., секретар Вербовецька Д.В., Каліберда А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області матеріали кримінального провадження №1201505050390002536 за обвинуваченням

ОСОБА_1, 18.11.1954р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, пенсіонера, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Пушкіна, буд.40; раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю:

прокурорів Кабацького Р.О., Карпенко К.О.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2015 року приблизно о 19 годині 00 хвилин за адресою: м. Краматорськ, вул. Пушкіна, 40 знаходились ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, де вживали спиртні напої. Приблизно о 19 годині 30 хвилин між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин сталася сварка побутового характеру. Через небажання продовжувати сварку у приміщенні будинку за вищевказаною адресою, для її продовження, усі зазначені особи вийшли на вулицю та направилися в бік дитячого садку № 51 «Голубочок», розташованого за адресою: м.Краматорськ, вул. Горького, 4. Зупинившись біля центрального входу до вищевказаного дитячого садка, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 продовжили сварку, в ході якої почали наносити один одному удари кулаками рук. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, а саме ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел, 16.11.2015р. приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 дістав із кармана своєї куртки ніж, який носив із собою, взяв його у праву руку та почав прямувати у бік ОСОБА_6 Побачивши ніж в руці ОСОБА_1, ОСОБА_2 припинив бійку з ОСОБА_5

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 наніс один удар ножом, який тримав в правій руці, в область грудної клітини зліва ОСОБА_2

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: проникаюча колото-різана рана лівої половини грудної клітини з частковим пошкодженням лівого купола діафрагми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Зазначені дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, та пояснив, що 16.11.2015р. знаходився у себе вдома за адресою: м. Краматорськ, вул. Пушкіна, буд. 40 та фарбував ворота. Приблизно о 17 год. до нього прийшов ОСОБА_2, який знаходився у стані алкогольного спяніння та запропонував розпити спиртні напої. Він погодився та пішов разом із ОСОБА_2 до магазину, де вони придбали пляшку горілки. Після чого повернулися за місцем його проживання та вжили придбану горілку. Потім вирішили ще вжити спиртного та знов пішли до магазину, де придбали горілку. Біля магазину зустріли ОСОБА_5 з дружиною і ОСОБА_2 запросив останнього до нього у гості, на що ОСОБА_5 погодився та повідомив, що прийде пізніше.

Через деякий час ОСОБА_5 завітав до нього у гості з двома літрами пива і вони втрьох з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 продовжили спілкуватися та вживати спиртні напої в літній кухні. Під час бесіди між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник конфлікт, який перетворився у бійку. Він намагався заспокоїти гостей та сказав їм, щоб вони йшли на вулицю. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вийшли на вулицю та пішли по домам, а він залишився вдома сам.

Також зазначив, що через невеликий проміжок часу ОСОБА_5 повернувся до нього та продовжував наполягати на продовжені бійки. Потім повернувся ОСОБА_2 і конфлікт продовжився. Через дві-три хвилини він пішов до них з метою запобігти бійці. Коли він підійшов до них, вони вже вирушили в бік парку Леніна, а він йшов позаду них. Підійшовши до воріт дитячого садка «Голубочок», ОСОБА_5 зняв куртку та віддав йому. У цей час він просто стояв біля паркану садка на відстані приблизно 10-15 метрів від ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та спостерігав за їх бійкою. Вони нанесли один одному по 5-6 ударів. Після чого він поклав куртку та підійшов до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і почав їх заспокоювати. В той же момент ОСОБА_2 почав нападати на нього, а він почав його відштовхувати від себе, але останній не заспокоювався. Саме тоді він дістав складний ніж та утримував його на витягнутій руці. Потім спіткнувся та впав, а ОСОБА_2 сів на нього зверху та почав душити. На прохання припинити удушення ОСОБА_2 не реагував, і тоді він несвідомо завдав йому удар ножом, який знаходився у правій руці, куди саме не розумів, так як не цілився. Вдарив не сильно. Після удару ОСОБА_2 відпустив руки від шиї та встав з нього.

Крім того зазначив, що ніж був у нього з собою як інструмент, так як він був одягнутий у робочу куртку. Після бійки перебував у шоковому стані. Як до них з ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_5 він не бачив, але чув його голос.

Отже вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, а не за ст.121 КК України.

Щодо цивільного позову зазначив, що вимоги про відшкодування матеріальної шкоди визнає у повному обсязі. Вимоги про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу не визнає з тих підстав, що не вважає себе винним у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнав свою вину у інкримінованому йому злочині, його вина повністю підтверджується дослідженою у судовому засіданні сукупністю доказів, а саме:

показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав, що 16.11.2015р. вигулював собаку та вирішив познайомитися з сусідом, який у будинку поряд робив ремонт. Як дізнався пізніше, це був ОСОБА_1 Підійшов до нього та розпочав розмову, у цей час зявився ще один сусід ОСОБА_5, який є неофіційним головою вулиці. Між ним та ОСОБА_5 раптово виник конфлікт через керування життям вулиці. ОСОБА_1 сказав їм, щоб вони вийшли за територію його двора. Після чого вони з ОСОБА_5 вийшли на вулицю і він пішов додому. Через деякий час до нього у квартиру прийшов ОСОБА_5 та покликав його на вулицю, де за будинком вже чекав ОСОБА_1

Крім того показав, що після того як він вийшов на вулицю, він, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 пішли до парку «Голубочок», де ОСОБА_5 почав наносити йому удари. Під час бійки з ОСОБА_5 він почув, що рветься куртка і потім побачив, що це ОСОБА_1 ножом ріже її.

Також зазначив, що до моменту нанесення йому ножового поранення ОСОБА_1 не менш ніж чотири рази робив махи ножом. При цьому ОСОБА_1 спочатку стояв, а потім пішов на нього з ножом. Не заперечував, що завдав ОСОБА_1 два удари, від яких він впав, але вже після ножового поранення. Під час бійки ОСОБА_1 на допомогу не кликав.

показаннями свідка ОСОБА_5 згідно яких, 16.11.2015р. він знаходився за місцем мешкання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, де вони усі втрьох вживали спиртні напої. ОСОБА_2 почав ображати його та ОСОБА_1 нецензурною лайкою, у звязку з чим почалася сварка, яка переросла у бійку в парку ім. Леніна. Під час бійки ОСОБА_2 напав на ОСОБА_1, але ОСОБА_1 відштовхнув його і впав. Після чого він побачив, що ОСОБА_1 лежить на землі, а ОСОБА_2 сидить на ньому зверху та тримає за шию. Про те, що ОСОБА_2 завдано ножове поранення дізнався від працівників міліції.

Даними протоколу слідчого експерименту від 18.11.2015р., який було проведено зі свідком ОСОБА_5 та зафіксований у відеозапису, згідно яких свідок вказує на механізм початку бійки між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 зазначаючи, що бачив лише, як ці особи вдвох лежали на землі. Знизу лежав ОСОБА_7, а зверху Лиман. Безпосередньо момент нанесення ножового удару не бачив.

Даними протоколу слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 та його відеозаписом від 18.11.2015р. під час якого він показав механізм бійки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а також механізм нанесення ним ножового удару ОСОБА_2

Даними протоколу слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_2 від 10.12.2015р., який зафіксовано на відеозапису, відповідно до яких ОСОБА_2 вказує на механізм нанесення йому ножового поранення обвинуваченим ОСОБА_1

Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи №286 від 30.11.2015р. у ОСОБА_2 виявлені: проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини з частковим пошкодженням лівого купола діафрагми, які утворилися від одного впливу колюче-ріжучого предмету, можливо, у вказаний строк за обставин викладених у фабулі постанови та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя.

Зазначені тілесні ушкодження не могли утворитися внаслідок самовільного падіння з положення стоячи, а також в результаті нанесення ударів тупими предметами, які могли бути як руки, так і взуті ноги.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №301 від 10.12.2015р. експерт не виключає можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 при механізмі, зазначеному в ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 В ході проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 вказане інше направлення руху колюче-ріжучого предмету, яке не співпадає з направленням раневого каналу проникаюче колюче-різаної рани у ОСОБА_2, зазначеного у наданих медичних документах.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 пояснив, що висновок про механізм нанесення проникаючого колото-різаного поранення ОСОБА_2 ґрунтується на наданих експерту медичних документах, виходячи з даних медичної карти№1942, а отже дані про механізм нанесення удару, які надані під час слідчих експериментів обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, не є для експерта визначними.

Таким чином, оцінивши сукупно показання обвинуваченого, потерпілого, свідка, дані протоколів слідчих експериментів, висновок та додатковий висновок судово-медичної експертизи, а також показання експерта, суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_1 в тій частині, що він наносив ножовий удар ОСОБА_2 лежачи на спині з метою особистого захисту спростовуються зазначеними доказами та є способом захисту від висунутого обвинувачення.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується і іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

-даними протоколу огляду місця події від 17.11.2015р. з фототаблицею відповідно до яких в ході огляду чоловічої куртки, яка належить ОСОБА_2, встановлено, що в районі піхви є пошкодження шву довжиною приблизно 30 см, на лівій полі на висоті приблизно 33 см мається лінійний розріз тканини довжиною 6.5 см, а поруч мається два горизонтальних розрізи тканини довжиною приблизно 2 та 4,5 см, поруч під кутом приблизно 45 градусів мається ще один розріз довжиною приблизно 2.5 см. На лівій полі на висоті приблизно 43 см мається один розріз довжиною 8 см, поруч пошкодження тканини довжиною 8,5 см. В ході огляду чоловічої сорочки ОСОБА_2 встановлено, що на ній маються численні плями бурого кольору, а також на лівій полі на висоті приблизно 30 см мається наскрізний розріз тканини;

-даними протоколу огляду місця події від 17.11.2015р. з фототаблицею, а саме домоволодіння №40 по вулиці Пушкіна у м. Краматорську. Так, під час огляду були виявлені куртка з плямами бурого кольору; джинсові брюки, на яких маються численні плями бурого кольору: чотири кухонні ножи.

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №1860 від 25.11.2015р., відповідно до якого кров ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО;

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №1859 від 25.11.2015р., відповідно до якого кров ОСОБА_1 належить до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти В за ізосерологічною системою АВО;

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №1861 від 04.12.2015р. відповідно до якого в більшості слідів на та в одному сліді на штанях, які належать ОСОБА_1 встановлена наявність крові людини. В других слідах на куртці та в більшості слідів на штанях наявність крові не встановлена.; при серологічному дослідженні слідів крові на курці та в одному сліді на штанях, які належать ОСОБА_1 виявлені антигени В і Н, що не виключає можливості походження крові у зазначених обєктах від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім ангиненом Н, в тому числі можливо і від ОСОБА_2 Також не виключена можливість домішку крові від особи/осіб групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, втому числі можливо і від ОСОБА_1, оскільки його груповій характеристиці крові характерний один з виявлених антигенів, а тобто антиген Н.

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

Оцінюючи докази, добуті під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, сукупність обставин вчиненого злочину, а саме: умисну форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, тяжкість наслідків, дані про особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, пенсіонер, за місцем проживання характеризується формально, на диспансерних обліках не перебуває.

Обставин, які помякшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

При цьому, з урахуванням тяжкості та наслідків вчиненого злочину, обставин, що обтяжують покарання, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, так як саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарання і буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, зокрема, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що саме ОСОБА_1 є особою, яка завдала майнову шкоду потерпілому внаслідок злочину, і відповідно саме ОСОБА_1 повинен відповідати за завдану шкоду.

Так, потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3703 грн. 75 коп. На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_2 надані квитанції на придбання ліків на загальну суму 1858 грн. 75 коп., довідки про вартість речей (куртки, сорочки) на загальну суму 1845 грн. 00 коп., які суд вважає належними та допустимими доказами розміру завданої матеріальної шкоди.

Суд, враховуючи встановлені по справі обставини та надані потерпілим докази вважає, що його позов щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1моральної шкоди, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Так, відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, які особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. При цьому моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової, та не повязана з її розміром.

Судом встановлено, що заподіювачем шкоди є обвинувачений ОСОБА_1, як особа, що скоїла злочин зазначений у вироку і відповідно зобовязана відповідати за завдану моральну шкоду.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер завданих позивачу моральних страждань, суд вважає можливим стягнути на його користь моральну шкоду з ОСОБА_1 в розмірі 15 000 грн. 00 коп., задовольнивши таким чином його вимоги в цій частині частково.

Крім того, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу адвоката - представника потерпілого ОСОБА_3

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 08.12.2015 року між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3 був укладений договір щодо надання правової допомоги, а 08.12.2015р. додаткова угода до зазначеного договору, відповідно до якого він доручив, а адвокат прийняв на себе обов'язки надати клієнту юридичну допомогу як представник цивільного позивача та потерпілого з відповідною оплатою праці адвоката. ОСОБА_2 в кримінальному провадженні має процесуальне положення цивільного позивача та статус потерпілого.

Відповідно до положень ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються з: 1) витрат на правову допомогу.

Статтею 120 КПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Положеннями статті 124 КПК України передбачений розподіл процесуальних витрат в разі ухвалення обвинувального вироку. Відповідно до положень цієї норми Закону у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені витрати.

Частиною п'ятою статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки ОСОБА_2 є потерпілим та ним заявлений цивільний позов, у зв'язку з цим виникають певні процесуальні відносини, в тому числі і пов'язані з розподілом судових витрат, ці процесуальні відносини не врегульовані кримінальним процесуальним законом, то суд, вирішуючи питання про стягнення судових витрат у вигляді оплати правової допомоги цивільним позивачем на підставі положень ч.5 ст. 128 КПК України, керується нормами ЦПК України, так як вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 2) витрати на правову допомогу;

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 88 ЦПК України урегульоване питання розподілу судових витрат між сторонами. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року «розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що представник позивача-потерпілого ОСОБА_3 приймав участь в судових засіданнях (22.01.2016р. з 09.10 до 10.06 год.; 02.02.2016р. з 11.10 до 11.15 год; 08.02.2016р. з 14.25 до 15.10 год.; 17.02.2016р. з 09.15 до 09.45 год; 21.03.2016р. з 13.50 до 13.51 год; 01.04.2016р. з 13.50 до 13.53 год.; 12.04.2016р. з 15.20 до 15.22 год.; 17.05.2016р. з 10.10 до 10.12 год.; 06.07.2016р. з 09.40 до 10.40 год.; 27.07.2016р. з 14.18 до 14.40 год; 16.08.2016р. з 14.30 до 14.32 год; 29.09.2016р. з 14.10 до 14.12 год.; 02.11.2016р. з 14.12. до 14.13 год; 23.11.2016р. з 09.40 до 10.30 год.; 28.12.2016р. з 15.43 до 16.03 год. ) біля пяти годин. Мінімальна заробітна плата на момент винесення судового рішення становить 1 600 грн., тобто граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становить 640 грн. за годину. Крім того, ним була надана правова допомога по складанню цивільного позову.

Доля речових доказів має бути вирішена за правилами ст. 100 КПК України.

Витрат на залучення експертів у провадженні немає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 70 КК України, ст.ст. 100, 124, 368, 369-371 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 3 703 грн. 57 коп. (три тисячі сімсот три грн. 57 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. 00 коп. (пятнадцять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп. (чотири тисячі грн. 00 коп.).

Речові докази, які зберігаються у камері схову Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, а саме:

-куртку чоловічу чорного кольору повернути потерпілому ОСОБА_2;

-сорочку чоловічу в клітину повернути потерпілому ОСОБА_2;

-куртку чоловічу світло-бежевого кольору повернути ОСОБА_1;

-джинсові брюки повернути ОСОБА_1;

-складний ніж із рукояткою коричневого кольору - знищити;

-зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_8