Рішення № 63864112, 19.12.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13253/15-ц

Провадження № 2/761/707/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу № 761/13253/15-ц, провадження № 2/761/707/2016 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року до суду надійшла позовна заява цивільна справа № 761/13253/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач зазначив, що 07.03.2009 року між ним та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, спільних дітей від шлюбу немає.

Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки починаючи з 2014 р. між подружжям погіршились сімейні стосунки, причина яких є різні характери, світогляд, погляди на життя, що призвело до припинення з 01.06.2014 року між подружжям сімейних стосунків взагалі, окремого проживання. Спільного господарства не ведуть. Спору про поділ майна, що є спільною власністю немає.

Тому позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачкою є недоцільним, а примирення неможливе. З урахуванням вищевикладеного просив задовольнити: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного МУЮ в м. Києві, відповідний актовий запис № 205, видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1.

У серпні 2016 року надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 відповідачки про надання строку для примирення (ас.92), у якому вона заперечила проти позову про розірвання шлюбу. Відповідач зазначала, що розбіжності між подружжя мають короткочасний та формальний характер, що не є приводом для розірвання шлюбу. Вона впевнена у доцільності збереження шлюбу і має намір зберегти сімейні відносини, вони мають спільне житло, матеріально забезпечені. Вона вважає, що збереження шлюбу відповідає інтересам як дружини так і чоловіка.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року частково задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 розгляд цивільної справи № 761/13253/15-ц, провадження № 2/761/707/2016 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу надано сторонам двохмісячний строк для примирення.

У судових засіданнях позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги про розірвання шлюбу з відповідачкою. Щодо припинення шлюбу з відповідачем пояснив, що з відповідачкою його нічого не пов'язує, так як від шлюбу спільних дітей не мають, з 2014 року взагалі припинили сімейні стосунки, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, виключає відновлення сім'ї з відповідачем, оскільки він перебуває в цивільному шлюбі та постійно проживає однією сім'єю з громадянкою ОСОБА_3, з якою мають спільну дитину, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якою він вказаний у свідоцтві про народження дитини. Він та ОСОБА_3, спільно ведуть господарство протягом всього часу їх спільного проживання. При цьому, він протягом двох років не проживає у власній квартирі, а орендує інше житло. (ас.104)

Відповідач та її представник у судовому засіданні 01.08.2016 року пояснила, що вона любить позивача і хоче зберегти сім'ю , спільних дітей немає, про доньку позивача, народжену після припинення їх сімейних відносин іншою жінкою вона не знає.(ас.104)

У подальшому на виклики за судовими повістками відповідач у судові засідання не з'являлась, при цьому зверталась з письмовими клопотаннями про відкладення справи, посилаючись, зокрема, на таке:

неявка у судове засідання 10 грудня 2015 року пов'язана із перебуванням у м. Євпаторія для догляду за матір'ю, у якої проблеми із здоров'ям; (ас.64)

неявка у судове засідання 17 листопада 2016 року пов'язана із перебування на відпочинку у листопаді 2016 року (ас.154) .

клопотання щодо призначеної на 19 грудня 2016 року даної справи, яку просила відкласти на невизначений строк, на розсуд суду, посилаючись на те, що у грудні 2016 року її не буде у м. Києві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного МУЮ в м. Києві шлюб, вчинено відповідний актовий запис № 205, видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1. Від шлюбу спільних дітей не мають.

Судом встановлено та не оспорюється обома сторонами, що сторони припинили подружні відносини та ведення спільного господарства у 2014 році, як уточнила ОСОБА_2 у серпні 2014 року.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що спільне життя з відповідачем виявилося невдалим, починаючи з 2014 р. між подружжям погіршились сімейні стосунки, оскільки у них різні характери, світогляд, погляди на життя, дітей спільних немає. З 2014 року подружжя взагалі припинили сімейні стосунки, проживаємо окремо, спільного господарства не ведуть. Позивач стверджує, що подальше спільне життя з відповідачкою є недоцільним та неможливим, оскільки він має іншу сім'ю, знаходиться у цивільному шлюбі із шлюбі та постійно проживає однією сім'єю з громадянкою ОСОБА_3, з якою мають спільну дитину, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якою він вказаний у свідоцтві про народження дитини. Він та ОСОБА_3, спільно ведуть господарство протягом всього часу їх спільного проживання.

Згідно із ч.1 ст. 110 СК України стосовно права на пред'явлення позову про розірвання шлюбу позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

За ст. 111 СК України про заходи суду щодо примирення подружжя суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідачка в судовому засіданні зазначила, що вона кохає свого чоловіка і про цивільну дружину та їх спільну дочку нічого не знає. Тому подальше спільне життя відповідачка вважає можливим, у сторін не втрачено почуття любові та взаєморозуміння для того щоб зберегти сім'ю та шлюб, що відповідає її і позивача інтересам.

Ухвалою суду від 01 серпня 2016 року задоволено клопотання відповідача та вжиті заходи для примирення сторін, шляхом надання строку для примиренн подружжя.

Ухвалою суду від 09 грудня 2016 року у даній справі відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки термін наданий судом на примирення закінчився.

Як зазначалось, відповідач у судові засідання не з'являлась після закінчення строку примирення.

Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що протягом наданого часу на примирення і після його закінчення до відновлення провадження у даній справі, сторони не дійшли примирення.

Положеннями ст. 112 СК передбачені підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, а саме суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя(ч.1) Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч.2)

Дотримуючись наведених положень статті, суд встановив, що сторони припинили подружні відносини та ведення спільного господарства у 2014 році, спільних дітей у подружжя немає. Натомість позивач створив іншу сім'ю з громадянкою ОСОБА_3, з якою мають спільну дитину, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої він вказаний у свідоцтві про народження дитини. Він та ОСОБА_3, спільно ведуть господарство протягом всього часу їх спільного проживання. Оскільки за наданий судом строк на вжиття заходів для відновлення сімейних відносин з позивачем, відповідачем яка зверталась дл суду з клопотанням про надання строку для примирення, не надала протягом тривалого часу до відновлення провадження у даній справі 09.12.2016 року не вжила будь яких заходів до примирення, заявила, що не буде з'являтись у судові засідання, надсилаючи клопотання про відкладення справи протягом строку та після його закінчення.

Таким чином, суд з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, а саме невжиття заходів для примирення та відповідно непогодження позивача на примирення та відновлення сімейних відносин з відповідачем, посилаючись на наявність у нього іншої сім'ї та спільної дитини з ОСОБА_3, з якою спільно ведуть господарство протягом всього часу їх спільного проживання, дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу

Як роз'яснено у п. 10 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді спра про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсим та поділ спільного майна подружжя» «проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.»

«Судам слід використовувати надану законом можливість

відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за

наявності неповнолітніх дітей»

«Якщо закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.»

Відповідач, яка просила надати строк для примирення, після прийняття судом ухвали про надання такого строку, до суду відмовилась з'явитись, не направила будь яких пояснень з посиланням на докази про те, що вона приймала якісь заходи для примирення, здійснювала відповідні дії щоб відновити сім'ю.

Відповідач не з'являлась на судові виклики, посилаючись на відсутність її у м. Києві з різних причин, при цьому у надісланих суду клопотаннях про перенесення розгляду справи будь яких пояснень стосовно вжиття заходів до примирення як протягом строку наданого судом так і після його закінчення не надала.

Отже, суд з'ясовуючи обставини справи на підставі зібраних у судовому засіданні доказів, яким дана оцінка у їх сукупності, дійшов висновку, що хоча сам по собі факт недосягнення примирення не є підставою для розірвання шлюбу, якщо є можливість зберегти сім'ю, у даному випадку за наявності викладених вище обставин, встановив, що у даній справі відсутні докази можливості збереження сім'ї.

Позивач підтвердив надані ним пояснення щодо мотивів відсутності згоди на примирення, виклавши обставини стосовно створення нової сім'ї з ОСОБА_3, народження спільної дитини, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої він вказаний у свідоцтві про народження дитини, ведення за ОСОБА_3, спільного господарства протягом всього часу їх спільного проживання..

З огляду на викладене суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований 29 липня 1994 року у Шевченківському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено запис за № 205 та видано свідоцтво НОМЕР_1 слід розірвати

Враховуючи вищенаведене та на підставі ст..ст. 110,111,112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.3,10,60,209,212,213,214,215,218,223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований 07 березня 2009 року у Шевченківському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено запис за № 205 та видано свідоцтво НОМЕР_1.

Після розірвання шлюбу прізвище кожної із сторін - позивача ,, ОСОБА_1,, відповідача ,, ОСОБА_2,,.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: О.Ф. Малинников.