Ухвала суду № 63863781, 09.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15225/16-ц

Провадження № 2-5682/16

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

09 серпня 2016 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби інтелектуальної власності України, Компанії «Солдекс Лімітед», Компанії «Діанатус Менеджмент Лімітед», ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності, визнання недійсними договорів, скасування записів про набуття прав, витребування з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2016 позивач звернулася до суду з зазначеним позовом в якому просить:

- Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2);

- Визнати недійсними договори відчуження прав на знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2), укладені між ОСОБА_2 та компанією «СОЛДЕКС ЛІМІТЕД»;

- Скасувати усі записи у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про набуття прав на знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2), які були внесені після 16 жовтня 2006 року;

- Витребувати з незаконного володіння компанії «ДІАНАТУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» (DIANATUSMANAGEMENTLIMITED) майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг - «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2);

- Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1) та знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2) на праві спільної сумісної власності та опублікувати вказані відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ім`я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач звертається до суду з вимогою визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Разом з цим, позивачем не обґрунтовані вказані позовні вимоги. Зокрема позивачем не зазначено коли та в який спосіб сторонами були набуті права на знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_1». Якщо права набувалися за оплатними договорами, то зазначити походження грошей за які були придбані спірні права.

Позовні вимоги, викладені в п. 3 прохальної частини позовної заяви носять неконкретний характер. Так, позивачем не зазначено які саме договори (з зазначенням дати їх укладення, номерів та інших реквізитів за якими оспорювані договори можна було б ідентифікувати) позивач просить визнати недійсними.

Позовні вимоги п. 4 прохальної частини також викладені не конкретно, оскільки позивачем не зазначено які саме записи у Державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг про набуття прав на знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_1», внесені після 16.10.2006, позивач просить скасувати.

До того ж, позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані, оскільки позивачем не зазначено на якій підставі позивач просить скасувати записи у Державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг.

За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на свій власний розсуд.

Таким чином, саме позивач визначає предмет спору. При цьому, позовні вимоги повинні бути викладені чітко, повно і зрозуміло для всіх учасників процесу.

За таких обставин позивачеві необхідно викласти конкретно свої позовні вимоги в прохальній частині з зазначенням які конкретно договори позивач просить визнати недійсними та які конкретно записи про набуття прав на знаки для товарів і послуг вона просить скасувати у ДРСУ. При цьому суд роз'яснює позивачеві, що прохальна частина позову має бути викладена чітко і зрозуміло для всіх учасників процесу.

Крім цього, позивач не повністю зазначила адресу другого відповідача-2, Компанії «Солдекс Лімітед», та не зазначила індекс відповідача-3, що позбавить суд можливості належним чином повідомити цих відповідачів про час та місце розгляду справи в суді.

За таких обставин позивачеві необхідно зазначити повні адреси всіх відповідачів, з зазначенням індексів.

Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Між тим, позивачем сума позову щодо вимог майнового характеру в позовній заяві не зазначена.

Виходячи з цього, позивачеві необхідно зазначити суму позову, враховуючи норми зазначені вище, та навести докази на її підтвердження.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовними вимогами як майнового, так і немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ( 551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6`890, 00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем судовий збір не оплачено.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 містить мінімум 5 позовних вимог немайнового характеру (з врахуванням того, що позивач просить визнати недійсними два договори), то з позовних вимог немайнового характеру позивач має оплатити судовий збір в розмірі 2`756,00 грн. = (551,20 грн. х 5).

Щодо вимог майнового характеру, то позивачем має бути оплачений судовий збір виходячи з максимальної ставки судового збору з вимог майнового характеру в сумі 6`890, 00 грн., з огляду на те, що в позовній заяві позивач зазначила вартість спірних торгівельних марок станом на 01.11.2009, відповідно до експертного висновку № 0116 від 19.05.2016, в розмірі 24`670`091,00 грн..

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м.Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

Суду мають бути подані оригінали квитанцій про оплату судового збору.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В позовній заяві позивач зазначила перелік документів, які вона додає до позовної заяви. Разом з цим фактично до позову не додано жодного документу.

За таких обставин, позивачеві необхідно додати до позовної заяви її копії з копіями всіх доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості відповідачів.

Виходячи з наведеного вище, суддя дійшла висновку про те, що позовна заява ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

З огляду на викладене, суддя дійшла висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, оплати судового збору в повному розмірі та подання суду оригіналів відповідних квитанцій.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя