Рішення № 6385978, 17.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" серпня 2009 р. Справа № 19/182-09

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь

до Відкритого акціонерного товариства «Миронівське», м. Миронівка

про стягнення 9676,16 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача ОСОБА_2 (дов. № 973 від 02.04.2009 р.);

від відповідача Вашек О.В. (дов. б/н від 10.08.2009 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Миронівське» (далі відповідач) про стягнення 9676,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору № 161 на інформаційне і рекламне обслуговування від 30 листопада 2006 року та не сплатив кошти за виконані роботи в сумі 6006 грн. у встановлений строк, в звязку з чим нараховані інфляційні втрати 3225,48 грн. та 3% річних 444,68 грн. за весь час прострочення платежу.

Ухвалою від 13.07.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/182-09 та призначив її розгляд на 06.08.2009 р.

Ухвалою від 06.08.2009 р. суд, на підставі ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 17.08.2009 р., в звязку з неявкою відповідача у судове засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, а саме: при проведенні переддоговірних переговорів щодо укладення договору на інформаційне і рекламне обслуговування, на який посилається позивач у своїх позовних вимогах, між сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які необхідні для укладення договору. Сторони не дійшли згоди щодо ціни послуг, які мав би надати позивач, та строків проведення розрахунків за надані послуги. Для підтвердження проведення переддоговірних відносин та закріплення частини умов, щодо яких позивач та відповідач дійшли згоди, вони підписали та скріпили печатками проект договору, в якому не було зазначено ні ціни, ні строків розрахунків, які є істотними умовами будь-якого договору. Позивач без погодження з відповідачем власноруч вписав відповідні умови у свій екземпляр документу, на який тепер і посилається. Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором виконавець) та відкритим акціонерним товариством «Миронівське»(за договором замовник) 30.11.2006 р. було укладено договір № 161 на інформаційне і рекламне обслуговування, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання надати рекламно-інформаційні послуги в журналі «Нива»(п. 1.1. договору); після закінчення строку дії договору сторони складають акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 3.1. договору); послуги вважаються виконаними виконавцем у повному обсязі після виходу видання з друку (п. 3.2. договору).

Згідно п. 4.2. договору, вартість наданих послуг складає 6000 грн., податок на рекламу (0,1%) 6 грн., загальна сума до сплати 6006 грн. Розрахунок здійснюється шляхом перерахування 100% вартості замовлення на рахунок виконавця до 20 січня 2007 р. (п. 4.3. договору).

Позивач взяті на себе за договором зобовязання виконав повністю, що підтверджується публікацією статті «В тандеме с наукой»в журналі «Нива»№ 11 за 2006 р. стор.7-10. 18.01.2007 р. позивач рекомендованою поштою надіслав на адресу відповідача підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання виконаних робіт від 04 січня 2007 р. на суму 6006 грн., який відповідач підписаним не повернув на адресу позивача.

Відповідач в установлений договором строк не розрахувався за виконані роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 6006 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки згідно, ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Договір № 161 на інформаційне і рекламне обслуговування від 30.11.2006 р., підписаний сторонами, не містить в собі положень, що цей договір є попереднім і в майбутньому буде укладено основний договір. Крім того, за загальними правилами укладання договорів, керівники сторін не підписують та не скріплюють печаткою угод, не спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До того ж, відповідач не оспорює факт надання послуг позивачем.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6006 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких складає 3225,48 грн. інфляційні та 444,68 грн. 3 % річних, отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миронівське»(08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, 138-р; код 00385891) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 6006 (шість тисяч шість) грн. боргу, 3225 (три тисячі двісті двадцять пять) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 444 (чотириста сорок чотири) грн. 68 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Рішення підписано: 25.08.2009 р.