Ухвала суду № 63859474, 29.12.2016, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3953/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2016 року м.Лубни

Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Іващенко Ю.А., при секретарі Карпенко Т.П., з участю прокурора Чепурна Л.І., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Лубенської місцевої прокуратури Чепурна Л.І. в межах кримінального провадження № 42016171240000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України про надання дозволу на проведення позапланової перевірки Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дотримання вимог антимонопольного законодавства СКП «Сяйво»,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Лубенської міської прокуратури Чепурна Л.І. звернувся до суду з клопотанням в межах кримінального провадження № 42016171240000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України про надання дозволу на проведення позапланової перевірки Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дотримання вимог антимонопольного законодавства СКП «Сяйво».

Прокурор прохає винести ухвалу про надання дозволу на проведення Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України позапланової перевірки виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області в частині дотримання вимог законодавства при встановленні тарифів на водопостачання та водовідведення СКП «Сяйво».

Клопотання мотивовано тим, що Лубенською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному 17.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016171240000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України за фактом того, що посадові особи Засульської сільської ради Лубенського району та СКП «Сяйво» самовільно у супереч вимог законодавства не вживають дії щодо зменшення тарифів на оплату центрального водопостачання та водовідведення мешканцям с.Засулля та с.Войниха Лубенського району Полтавської області.

В ході досудового розслідування із заяви ОСОБА_2 встановлено, що СКП «Сяйво» при звільненні від сплати ПДВ не проведено його виключення із тарифів на водовідведення та водопостачання, чим завдано територіальній громаді с. Засулля та с.Войниха і державному бюджету значних збитків.

Частина третя та четверта статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пункти 2, 12, 51, тощо порядків формування тарифів, затверджених постановою КМУ від 01 червня 2011 року № 869 вказують на обов'язок Засульської сільської ради Лубенського району (далі Регулятор) встановлювати тарифи на рівні економічно обґрунтованих витрат, що визначаються на підставі державних та галузевих нормативів.

При цьому Регулятор, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише в спосіб передбачений законом та керуватись нормами лише тих галузевих угод, які поширюються на установу згідно закону.

Водночас, за наявною інформацією тариф на водопостачання та водовідведення не затверджений належним чином та використовується з порушенням законодавства з відому сільського голови Засульської сільської ради та т.в.о. дректора СКП «Сяйво».

Відповідно ст. ст. 28, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення виконавчого комітету про встановлення тарифів можуть бути зупинені розпорядженням голови сільської ради, який, несе персональну відповідальність за наслідками своєї бездіяльності.

Таким чином, в органу досудового розслідування виникла необхідність у наданні дозволу Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на проведенні позапланової перевірки виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району.

Проведення перевірки необхідно для з'ясування наступних питань: економічного обґрунтування тарифів на оплату центрального водопостачання та водовідведення мешканцям с. Засулля та с.Войниха Лубенського району Полтавської області.

Відповідно до ст. ст.91,92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.

В цілях доказування фактів чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні можуть використовуватись документи - висновки ревізій та акти перевірок (п. 4 ч. 2 ст. 99 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, перевірка в кримінальному провадженні не є заходом забезпечення кримінального провадження, в розумінні визначеному в розділі ІІ КПК, а є законним способом збирання стороною обвинувачення доказів, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК.

Згідно положень чинного законодавства України слідчий або прокурор у кримінальному провадженні, не можуть самостійно ініціювати питання про призначення відповідної перевірки, оскільки відповідно до пп. б, п.12 прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у Кримінально процесуальному кодексі України виключено положення п.6 ч.2 ст. 36 КПК України, відповідно до якого прокурор був уповноваженим призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пп. в, п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у Кримінальному процесуальному кодексі України виключено пункт 4 частини другої статті 40, відповідно до якого слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки».

На виконання ст.31 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінетом Міністрів України було затверджено Постанову № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13 серпня 2014 р., відповідно до п. 2 якої надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з додатком до Постанови № 408 від 13 серпня 2014 р. «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» Антимонопольний комітет України є однією із держаних інспекцій, якій надається дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 Закону України «Про антимонопольний комітет», завданнями Антимонопольного комітету України є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, іншим способом, крім проведення позапланової перевірки неможливо встановити або спростувати факт наявності чи відсутності порушень закону під час встановлення тарифів, що призвело до завищення витрат з бюджету за пільгами і субсидіями платників тарифів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Встановлено, що на даний час проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 17.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016171240000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України за фактом того, що посадові особи Засульської сільської ради Лубенського району та СКП «Сяйво» самовільно у супереч вимог законодавства не вживають дії щодо зменшення тарифів на оплату центрального водопостачання та водовідведення мешканцям с.Засулля та с.Войниха Лубенського району Полтавської області.

В ході досудового розслідування із заяви ОСОБА_2 вбачається, що СКП «Сяйво» при звільненні від сплати ПДВ не проведено його виключення із тарифів на водовідведення та водопостачання, чим завдано територіальній громаді с. Засулля та с.Войниха і державному бюджету значних збитків.

Частина третя та четверта статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пункти 2, 12, 51, тощо порядків формування тарифів, затверджених постановою КМУ від 01 червня 2011 року № 869 вказують на обов'язок Засульської сільської ради Лубенського району (далі Регулятор) встановлювати тарифи на рівні економічно обґрунтованих витрат, що визначаються на підставі державних та галузевих нормативів.

При цьому Регулятор, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише в спосіб передбачений законом та керуватись нормами лише тих галузевих угод, які поширюються на установу згідно закону.

Водночас, за наявною інформацією тариф на водопостачання та водовідведення не затверджений належним чином та використовується з порушенням законодавства з відому сільського голови Засульської сільської ради та т.в.о. дректора СКП «Сяйво».

Відповідно ст. ст. 28, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення виконавчого комітету про встановлення тарифів можуть бути зупинені розпорядженням голови сільської ради, який, несе персональну відповідальність за наслідками своєї бездіяльності.

Таким чином, в органу досудового розслідування виникла необхідність у наданні дозволу Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на проведенні позапланової перевірки виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району.

Проведення перевірки необхідно для з'ясування наступних питань: економічного обґрунтування тарифів на оплату центрального водопостачання та водовідведення мешканцям с. Засулля та с.Войниха Лубенського району Полтавської області.

Відповідно до ст. ст.91,92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.

В цілях доказування фактів чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні можуть використовуватись документи - висновки ревізій та акти перевірок (п. 4 ч. 2 ст. 99 КПК України).

Згідно із п.2 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання запровадження обмеження на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» №408 від 13.08.2014р., надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Разом із тим, на даний час, з КПК України виключено п.6 ч.2 ст.36 та п.4 ч.2 ст.40, яким прокурору та слідчому надавались повноваження призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом, що обумовлює необхідність звернення до слідчого судді із даним клопотанням.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Перевірка в кримінальному провадженні не є заходом забезпечення кримінального провадження, в розумінні визначеному в розділі ІІ КПК, а є законним способом збирання стороною обвинувачення доказів, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК.

Згідно положень чинного законодавства України слідчий або прокурор у кримінальному провадженні, не можуть самостійно ініціювати питання про призначення відповідної перевірки., оскільки відповідно до пп. б, п.12 прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у Кримінально процесуальному кодексі України виключено положення п.6 ч.2 ст. 36 КПК України, відповідно до якого прокурор був уповноваженим призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом. Відповідно до пп. в, п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у Кримінальному процесуальному кодексі України виключено пункт 4 частини другої статті 40, відповідно до якого слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки».

Крім того, на виконання ст.31 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінетом Міністрів України було затверджено Постанову № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13 серпня 2014 р., відповідно до п. 2 якої надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з додатком до Постанови № 408 від 13 серпня 2014 р. «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» Антимонопольний комітет України є однією із держаних інспекцій, якій надається дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 Закону України «Про антимонопольний комітет», завданнями Антимонопольного комітету України є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Матеріали перевірки Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині дотримання вимог законодавства при встановленні тарифів на водопостачання та водовідведення СКП «Сяйво» у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, іншим способом, крім проведення позапланової перевірки неможливо встановити або спростувати факт наявності чи відсутності порушень закону під час встановлення тарифів, що призвело до завищення витрат з бюджету за пільгами і субсидіями платників тарифів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 40, 93, 110 КПК України, ст. 3, ст. 16 Закону України «Про антимонопольний комітет», постановою КМУ № 408 від 13.08.2014 року,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лубенської місцевої прокуратури Чепурна Л.І. в межах кримінального провадження № 42016171240000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України про надання дозволу на проведення позапланової перевірки Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дотримання вимог антимонопольного законодавства - задовольнити.

Надати дозвіл на проведення Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України позапланової перевірки виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (юридична адреса: Полтавська область, Лубенський район, с.Засулля, вул. Молодіжна, 78, ЄДРПОУ 04381335) в частині дотримання вимог законодавства при встановленні тарифів на водопостачання та водовідведення СКП «Сяйво» (юридична адреса Лубенський район с.Засулля, вул. Молодіжна, 78).

Виконання ухвали щодо проведення позапланової перевірки доручити Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Іващенко Ю. А.