Повне досьє на кожну компанію України

Вирок № 63856621, 30.12.2016, Маневицький районний суд Волинської області

Дата ухвалення
30.12.2016
Номер справи
164/1479/15-к
Номер документу
63856621
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 164/1479/15-к

п/с 1-кп/164/43/2016

Категорія: 64

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2016 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

з участю секретаря судового засідання Оліферчук І.В., Шолом С.І.,

прокурора Дарчика М.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015030160000006 від 19 травня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою - начальником житлово-комунального підприємства Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області, видав завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, при наступних обставинах.

Так, розпорядженням Прилісненського сільського голови № 3-рос від 5.02.2013 року ОСОБА_1 було призначено начальником житлово-комунального підприємства вказаної сільської ради.

Згідно Статуту ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району, затвердженого рішенням виконавчого комітету даної сільської ради № 2 від 31.01.2008 року, керівник підприємства, несе повну відповідальність за стан діяльності підприємства, діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях, розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Таким чином, ОСОБА_1 являвся службовою особою, до посадових обов'язків якого входило здійснення адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

В березні 2013 року до ЖКП Прилісненської сільської ради звернулася ОСОБА_4 з проханням видати довідку про склад її родини, що проживає за адресою: АДРЕСА_4, де крім неї були зареєстровані її чоловік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, двоє їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, а також ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, троє її дітей: неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, малолітні ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_13.

ОСОБА_1, який згідно п. 19 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, розробленого на виконання вимог Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", зобов'язаний видавати відповідні довідки про склад сім'ї та займані приміщення, у якій вказуються члени сім'ї наймача, які зареєстровані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: с. Прилісне, вул. Центральна, 12А Маневицького району, 18.03.2013 року підписав та видав офіційний документ - довідку № 64 про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 тільки двох осіб: ОСОБА_5 та ОСОБА_4, достовірно знаючи про проживання за вказаною адресою їх малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також про реєстрацію осіб, за якими зберігалося право на житло - ОСОБА_2, трьох її дітей: неповнолітнього ОСОБА_8, малолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_12, поставивши на ній печатку ЖКП і свій підпис.

Крім того, він підписав, посвідчив печаткою підприємства заяву форми 2 на ім'я керівника органу приватизації про оформлення передачі у приватну спільну власність квартири за адресою: АДРЕСА_2, в якій містились завідомо неправдиві відомості про повнолітніх членів сім'ї наймача, так як наявні підписи тільки двох повнолітніх наймачів, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Зазначені дії службової особи ОСОБА_1 відповідають вимогам п. 19 та додаткам 2, 4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, так як у даному підзаконному нормативно-правовому акті передбачено наявність підпису саме керівника підприємства по обслуговуванню житла і печатка ЖКП. А власне довідка № 64 від 18.03.2013 року є ідентичною тій, що видана службовою особою ОСОБА_1

Саме довідка № 64 від 18.03.2013 року та заява потягнули за собою юридичні наслідки та стали підставою для винесення керівником органу приватизації - сільським головою Прилісненської сільської ради Маневицького району ОСОБА_13 розпорядження № 1 від 18.03.2013 року про передачу квартири АДРЕСА_2, в приватну спільну власність. На основі зазначених документів було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартири на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в якій в той же час були зареєстровані та фактично проживали їхні малолітні діти, а також були зареєстровані ОСОБА_2, троє її дітей: неповнолітній ОСОБА_8, малолітні ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України „Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником.

Згідно ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" для здійснення яких-небудь угод по відношенню до нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, за неповнолітніх членів сім'ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини. Якщо дитина віком від 14 до 18 років (настає неповна цивільна дієздатність особи), додатково до заяви додається письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.

Однак, такі рішення батьки малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітнього ОСОБА_8, малолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10 не приймали.

Разом з тим, п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року, передбачено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається районною, районною у містах Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Вказана норма кореспондує з ч. 4 ст. 177 Сімейного кодексу України, відповідно до якої дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Всупереч зазначеним положенням вимог чинного законодавства органу приватизації, у зв'язку із видачею незаконної довідки, не долучено рішень Маневицької райдержадміністрації про відмову від майнових прав неповнолітнього ОСОБА_8, малолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Вказане також суперечить вимогам ч. 3 ст. 51 Конституції України, згідно якої дитинство охороняється державою.

Реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю гарантованого і законодавчо захищеного права малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітнього ОСОБА_8, малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на використання вищевказаного житлового приміщення, позбавляє їх можливості використовувати передбачені Конституцією України права у частині користування і розпорядження даною квартирою, вартість якої становить 278000 гривень, що понад 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинено тяжкі наслідки для їх законних прав та інтересів, які настали саме в результаті видачі начальником ЖЕКу ОСОБА_1 документів, які містять завідомо неправдиві відомості - довідки № 64 від 18.03.2013 року про склад сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без зазначення в ній даних про зареєстрованих у зазначеній квартирі малолітніх та неповнолітніх дітей, заяви форми 2 на ім'я керівника органу приватизації про оформлення передачі у приватну спільну власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 без зазначення всіх повнолітніх членів сім'ї.

Виходячи з вищевикладеного, своїми умисними діями, які виразились у службовому підробленні, тобто, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України.

Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, обґрунтовувалось показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а також письмовими доказами, зокрема, статутом ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району, заявою Ф-2 про оформлення передачі в приватну спільну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2, довідкою № 64 від 18.03.2013 року про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення в квартирі АДРЕСА_2, довідкою Прилісненської сільської ради Маневицького району № 1274 від 7.07.2015 року про склад сім'ї, будинковою книгою для прописки громадян, що проживають в квартирі АДРЕСА_2, свідоцтвом про право власності на житло від 26.03.2013 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2015 року, контрактом від 5.02.2013 року, розпорядженням сільського голови № 3-рос від 5.02.2013 року, протоколом засідання виконкому Прилісненської сільської ради Маневицького району від 27.03.2013 року, звітом 2016/2935 про незалежну оцінку майна - квартири АДРЕСА_2

Однак, вказані докази, зібрані під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, на які посилається сторона обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1, на думку суду, є недостатніми для ухвалення щодо ОСОБА_1 обвинувального вироку, оскільки не спростовують встановлені під час судового розгляду обставини та не підтверджують обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 366 КК України, не визнав, показавши, що в період з 5.02.2013 року по 5.02.2016 року він працював на посаді начальника житлово-комунального підприємства Прилісненської сільської ради Маневицького району. В березні 2013 року до нього звернулася жителька АДРЕСА_5 ОСОБА_4 із заявою про оформлення передачі в приватну спільну власність їй і її чоловікові ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2. Вказана заява була засвідчена підписами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_4 йому було подано довідку, яка вже частково була заповнена, згідно якої в даній квартирі проживають і мають право на житло лише ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У вказаній довідці ОСОБА_1 власноручно було вказано лише технічні дані квартири АДРЕСА_2 Після цього, він засвідчив заяву та довідку своїми підписами та печаткою ЖКП. Довідка була зареєстрована за вих. № 64 від 18.03.2013 року. Заяву та довідку він видав на руки ОСОБА_4 Які особи фактично проживають, а також зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_1 на час підписання зазначених заяви та довідки відомо не було. ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району не веде обліку та реєстрації громадян на території сільської ради та в будинках, які обслуговуються цим ЖКП, не видає довідок про склад сім'ї, не здійснює підготовку документів на приватизацію житла. А тому вважає, що він не був зобов'язаний та уповноважений перевіряти дані про осіб, які фактично проживають та зареєстровані у вказаній квартирі, оскільки згідно Статуту ЖКП та укладеного з ним 5.02.2013 року контракту це не входило в його службові повноваження та обов'язки. Облік жителів сільської ради, видача довідок про склад сім'ї належить до повноважень та обов'язків секретаря Прилісненської сільської ради Маневицького району. Просив суд врахувати, що інтереси малолітніх та неповнолітніх дітей представляють та захищають їх батьки. ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району не є органом приватизації, не здійснює підготовку документів на приватизацію житла. Рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_2 приймалось виконкомом Прилісненської сільської ради Маневицького району, тобто колегіальним органом. В ході розгляду кримінального провадження було встановлено, що ні заява, ні довідка, які ним були підписані та завірені печаткою ЖКП, ОСОБА_4 в сільську раду подані не були, на засіданні виконкому не досліджувались. Рішення про приватизацію квартири було прийняте без зазначених заяви та довідки. Довідка, в яку він вніс власноручно лише технічні дані квартири АДРЕСА_2, була оформлена ОСОБА_16 в Маневицькому комунальному госпрозрахунковому проектно-виробничому архітектурно-планувальному підприємстві зі слів ОСОБА_4 У вказану довідку ОСОБА_1 було внесено правдиві відомості про технічні дані вказаної квартири. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, яке йому інкримінується, а тому просив його виправдати.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що оформленням документів по приватизації квартири АДРЕСА_2 займалася дружина її брата ОСОБА_5 - ОСОБА_4, яка раніше працювала секретарем Прилісненської сільської ради Маневицького району. Після приватизації вказаної квартири її власниками стали ОСОБА_5 та ОСОБА_4, хоча на момент приватизації в квартирі, крім цих осіб, були зареєстровані ще їх малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також потерпіла ОСОБА_2, троє її дітей: неповнолітній ОСОБА_8, малолітні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та сестри потерпілої - ОСОБА_11, ОСОБА_12 Фактично на момент приватизації в квартирі проживали ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їх малолітні діти ОСОБА_6, ОСОБА_7 Рішення про приватизацію квартири було прийнято 27.03.2013 року виконкомом Прилісненської сільської ради Маневицького району. На момент приватизації квартири її брат ОСОБА_5 за місцем проживання був відсутній, так як знаходився на заробітках. Всі підписи в документах за його поставила ОСОБА_4 Потерпіла ОСОБА_2 в сільській раді оформляла нотаріально посвідчену заяву про відмову від приватизації квартири на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Разом з тим, такої ж заяви про відмову від приватизації від імені та в інтересах своїх дітей ОСОБА_2 не оформляла. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на момент приватизації були в Польщі, будь-яких заяв про відмову від приватизації не писали та нотаріально не посвідчували. Від їх імені такі заяви написала ОСОБА_4 Будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 не має. Вважає, що він ніякого злочину не вчиняв, так як не вносив до документів неправдивих відомостей, а тому просила суд його виправдати.

Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 суду підтвердили, що рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_2 було прийнято 27.03.2013 року виконкомом Прилісненської сільської ради Маневицького району. Будь-яких спірних питань при прийнятті вказаного рішення не виникало. ОСОБА_14 та ОСОБА_13 повідомили членів виконкому, що для оформлення приватизації квартири подані всі необхідні документи.

Свідок ОСОБА_13, крім того, підтвердив, що йому зі слів родини ОСОБА_5 було відомо, що ніхто з них не заперечує, щоб вказана квартира була оформлена шляхом приватизації на ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 також додали, що на засіданні виконкому всіх було проінформовано, що в квартирі АДРЕСА_2, крім ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були зареєстровані їх малолітні діти ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_2, троє її дітей: неповнолітній ОСОБА_8, малолітні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та сестри ОСОБА_2 і ОСОБА_5 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Будь-яких заперечень щодо прийняття рішення про приватизацію квартири ні від кого з членів виконкому не надходило, рішення було прийнято одноголосно. Довідку про склад сім'ї та технічні характеристики квартири, заяву Ф-2, які були підписані ОСОБА_1 та завірені печаткою ЖКП, ОСОБА_4 в сільську раду не подавала. Якби вона подала ці документи в сільську раду, до них були б внесені зміни в частині осіб, які там зареєстровані та проживають. Довідки про склад сім'ї видає лише сільська рада. ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району не веде обліку та реєстрації громадян на території сільської ради та в будинках, які обслуговуються цим ЖКП, не видає довідок про склад сім'ї, не здійснює підготовку документів на приватизацію житла. Облік жителів сільської ради, видача довідок про склад сім'ї належить до повноважень та обов'язків секретаря Прилісненської сільської ради Маневицького району.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердила, що Маневицьке комунальне госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне підприємство надає допомогу в оформленні документів для приватизації житла. В березні 2013 року до неї звернулась ОСОБА_4, яка пред'явила їй свій паспорт та паспорт ОСОБА_5 Зі слів ОСОБА_4 нею було оформлено довідку про склад сім'ї та заяву на ім'я керівника органу приватизації - сільського голови Прилісненської сільської ради Маневицького району. Про осіб, які зареєстровані та фактично проживають в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_16 було відомо лише зі слів ОСОБА_4, тому вона в довідці про склад сім'ї вказала лише ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Оформлені документи - довідку про склад сім'ї та заяву Ф-2 ОСОБА_16 не підписувала та не завіряла печаткою, оскільки лише надає допомогу в оформленні документів для приватизації житла, які мають в подальшому бути завірені відповідними органами за його місцезнаходженням. Перелік необхідних для приватизації житла документів та їх форма передбачені Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду".

Свідок ОСОБА_15 суду підтвердила, що відносно малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітнього ОСОБА_8, малолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10 у службу у справах дітей Маневицької райдержадміністрації ніхто не звертався і орган опіки та піклування дозволу на відмову від майнових прав, зокрема, права на приватизацію квартири щодо цих дітей не надавав.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що в березні 2013 року вона займалась збором документів для проведення приватизації квартири АДРЕСА_2, де проживала з чоловіком ОСОБА_5 та малолітніми дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_7 Вона ОСОБА_1 не повідомляла, хто зареєстрований та фактично проживає у вказаній квартирі. ОСОБА_1 у довідку про склад сім'ї, що була оформлена з її слів у Маневицькому комунальному госпрозрахунковому проектно-виробничому архітектурно-планувальному підприємстві, вніс власноручно лише дані про технічні характеристики квартири, які є правдивими, після чого засвідчив довідку своїм підписом та завірив печаткою ЖКП.

Свідок ОСОБА_5 суду підтвердив, що на момент проведення приватизації квартири АДРЕСА_2 він був на заробітках за кордоном. Довіреності дружині ОСОБА_4 представляти його інтереси при проведенні приватизації квартири він не посвідчував. Будь-яких документів при проведенні приватизації квартири він не підписував. Всі підписи за нього без його дозволу поставила у всіх документах ОСОБА_4 На момент приватизації в квартирі, крім ОСОБА_5 та ОСОБА_4, були зареєстровані ще їх малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також сестра ОСОБА_5 - потерпіла ОСОБА_2, троє її дітей: неповнолітній ОСОБА_8, малолітні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та сестри потерпілої і ОСОБА_5 - ОСОБА_11, ОСОБА_12 Фактично на момент приватизації в квартирі проживали ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їх малолітні діти ОСОБА_6, ОСОБА_7 Рішення про приватизацію квартири було прийнято 27.03.2013 року виконкомом Прилісненської сільської ради Маневицького району. ОСОБА_2 в сільській раді оформляла нотаріально посвідчену заяву про відмову від приватизації квартири на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Такої ж заяви про відмову від приватизації від імені та в інтересах своїх дітей ОСОБА_2 не оформляла. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на момент приватизації були в Польщі, будь-яких заяв про відмову від приватизації не писали та нотаріально не посвідчували. Від їх імені такі заяви написала ОСОБА_4 Чи було відомо ОСОБА_1, хто зареєстрований та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_2, ОСОБА_5 стверджувати не може.

Об'єктивність показань обвинуваченого, потерпілої та вказаних свідків підтверджується матеріалами кримінального провадження, які досліджувались судом, зокрема, статутом ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району (а.с. 25-28 Т.1), яким підтверджується, що ЖКП не займається оформленням документів по приватизації житла, не видає довідок про склад сім'ї, не веде облік та реєстрацію мешканців села; заявою Ф-2, довідкою № 64 від 18.03.2013 року (а.с. 29-30 Т.1), з яких встановлено, що вказані документи були підписані ОСОБА_1 та завірені печаткою ЖКП. Будь-яких відомостей, крім власноручно заповнених даних про технічні характеристики квартири в довідці № 64 від 18.03.2013 року, які відповідають технічній документації на дану квартиру, ОСОБА_1 у вказані документи не вносилось; довідкою Прилісненської сільської ради Маневицького району № 1274 від 7.07.2015 року, будинковою книгою (а.с. 31, 66-78 Т.1), якими підтверджується, що на момент приватизації в квартирі АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також ОСОБА_2, троє її дітей: неповнолітній ОСОБА_8, малолітні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та сестри ОСОБА_2 і ОСОБА_5 - ОСОБА_11, ОСОБА_12; свідоцтвом про право власності на житло від 26.03.2013 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2015 року (а.с. 33-34 Т.1), з яких встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_2 після її приватизації є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким належить по ? частині цієї квартири; контрактом від 5.02.2013 року, розпорядженням № 3-рос від 5.02.2013 року (а.с. 35-38, 92 Т.1), якими підтверджується, що ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району з 5.02.2013 року по 5.02.2016 року. Контрактом визначено його права та обов'язки на вказаній посаді; протоколом засідання виконкому Прилісненської сільської ради Маневицького району (а.с. 98 Т.1, а.с. 43-44 Т.2), з якого встановлено, що рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_2 було прийнято 27.03.2013 року одноголосно.

Звітом 2016/2935 про незалежну оцінку майна - квартири АДРЕСА_2 (а.с. 12-42 Т.2) підтверджується, що ринкова вартість вказаної квартири становить 189000 гривень.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором було змінено обвинувачення з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 2 ст. 366 КК України, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із обвинувачення ОСОБА_1 відповідно до зміненого обвинувального акта.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в його діях є склад вказаного злочину.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ч. 2 ст. 366 КК України передбачено кримінальну відповідальність за службове підроблення, а саме: складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо ці діяння спричинили тяжкі наслідки. Об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Цей злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених в ч. 1 ст. 366 КК України дій. Суб'єктивна сторона службового підроблення характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційного документу. Разом з тим, внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених у ст. 367 КК України, може потягти за собою відповідальність за службову недбалість.

Відповідно до ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд бере до уваги наступні обставини, встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду.

Судом встановлено, що 18.03.2013 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району, будучи службовою особою, підписав та завірив печаткою ЖКП заяву Ф-2 про оформлення передачі в приватну спільну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2, та довідку № 64 від 18.03.2013 року про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення в квартирі АДРЕСА_2, які йому принесла ОСОБА_4 з Маневицького комунального госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального підпри-ємства, де їх підготувала їй ОСОБА_16 У зазначену довідку, в якій вже було вказано дані про прописаних у квартирі осіб, ОСОБА_1 було власноручно внесено правдиві дані про технічні характеристики квартири згідно технічної документації на цю квартиру. Довідка в частині даних про прописаних у квартирі осіб та заява Ф-2 із зазначенням повнолітніх осіб були оформлені ОСОБА_16 в Маневицькому комунальному госпрозрахунковому проектно-виробничому архітектурно-планувальному підприємстві зі слів ОСОБА_4 Статутом ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району та умовами контракту, укладеного з ОСОБА_1, не передбачено, що ЖКП веде облік та реєстрацію громадян на території сільської ради та в будинках, які обслуговуються цим ЖКП, видає довідки про склад сім'ї, здійснює підготовку документів на приватизацію житла. Вносячи власноручно в довідку № 64 від 18.03.2013 року правдиві дані про технічні характеристики квартири згідно технічної документації на вказану квартиру ОСОБА_1, як начальник ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району,не мав повноважень перевіряти зазначені у цій довідці дані про прописаних у квартирі осіб, оскільки в його службові обов'язки не входило ведення обліку громадян, видача довідок про склад сім'ї та підготовка документів для приватизації житла. Облік жителів сільської ради, видача довідок про склад сім'ї належить до повноважень та обов'язків секретаря Прилісненської сільської ради Маневицького району. Підготовку документів для приватизації житла проводить Маневицьке комунальне госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне підприємство, де й було зі слів ОСОБА_4 та представлених нею документів оформлено довідку про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення в квартирі АДРЕСА_2, в частині даних про прописаних у квартирі осіб.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 підписані ОСОБА_1 документи в Прилісненську сільську раду Маневицького району, де виконкомом 27.03.2013 року приймалось рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_2, подано не було, що свідчить про те, що ці документи не мали вирішального значення для прийняття рішення про приватизацію квартири. Рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_2, було прийнято колегіальним органом. Заява Ф-2 про оформлення передачі в приватну спільну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2, та довідка № 64 від 18.03.2013 року про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення в квартирі АДРЕСА_2 після їх підписання ОСОБА_1 були подані ОСОБА_4 не в Прилісненську сільську раду Маневицького району, де виконкомом 27.03.2013 року приймалось рішення про приватизацію квартири, а в Маневицьке комунальне госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне підприємство, де дані з довідки № 64 від 18.03.2013 року про технічні характеристики квартири, які власноручно вніс в дану довідку ОСОБА_1, були використані для оформлення технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2.

Суд не бере до уваги посилання сторони обвинувачення на п. 19 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, оскільки в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що видача довідок про склад сім'ї належить саме до повноважень та обов'язків секретаря Прилісненської сільської ради Маневицького району, а не ЖКП цієї сільської ради чи його керівника.

Суду в ході розгляду кримінального провадження не представлено належних та допустимих доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент підписання заяви Ф-2 та довідки № 64 від 18.03.2013 року достовірно знав про осіб, які зареєстровані та фактично проживають в квартирі АДРЕСА_2, а також, що видача вказаних документів входила в його службові обов'язки, а тому його дії носили саме умисний характер.

Аналізуючи докази, на підставі яких стороною обвинувачення обґрунтовується обвинувачення ОСОБА_1 з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, суд вважає, що вони є недостатніми для ухвалення щодо ОСОБА_1 обвинувального вироку, а тому його слід визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 366 КК України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Речовий доказ: оптичний диск Extreme DVD + R 4,7 GB з записами чотирьох файлів: 1020200383900; 110521473500; 110609045600; 110617070400 (а.с. 85-87 Т.1) слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 91-92, 110, 369-371, 373-374, 395 КПК України, ст.ст. 2, 366 КК України, ст. 62 Конституції України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 366 КК України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Речовий доказ: оптичний диск Extreme DVD + R 4,7 GB з записами чотирьох файлів: 1020200383900; 110521473500; 110609045600; 110617070400 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар

Попередній документ : 63856602
Наступний документ : 63856644