АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 643/5125/16-п Головуючий суддя 1-ї інстанції: Сугачова О.О.
Провадження № 33/790/859/16 Суддя доповідач: Колтунова А.І.
Категорія: ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«28» грудня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2016 року визнано винним ОСОБА_3 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275,60 грн.
Під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції встановлено вину ОСОБА_3 та порушення ним п.2.5. ПДР України та ч.2 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, рапортом та поясненнями. Зважаючи на що, в діях ОСОБА_3 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції ОСОБА_3 в судове засідання не зявився.
Не погодившись з вказаною постановою ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При цьому посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права. З фактичними обставинами справи не погоджується. Судом першої інстанції не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, зважаючи на що порушено належні йому процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення співробітниками поліції не було розяснено передбачене ст. 256 КУпАП право на подачу пояснень та зауважень щодо змісту протоколу. Судом першої інстанції не встановлено факту запропонування працівниками поліції ОСОБА_3 проведення освідоцтва з застосуванням спеціальних технічних засобів. Також судом першої інстанції не було допитано свідків по даній адміністративній справі. ОСОБА_3 не відмовлявся від огляду на стан алкогольного спяніння, працівниками поліції такий огляд проведено не було.
ОСОБА_3 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не зявився. Надіслані на його імя судові повістки про виклик до суду поверталися без вручення у звязку з неявкою за ними ОСОБА_3 до поштового відділення. З метою повного та обєктивного розгляду справи, реалізації процесуальних прав та обовязків особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженим працівником апарату Апеляційного суду Харківської області за місцем проживання ОСОБА_3 доставлялась повістка про розгляд справи. Проте, з підстави відсутності ОСОБА_3 за місцем проживання, вказана повістка вручена особисто йому працівником апарату суду не була. Натомість, зазначена повістка про виклик до суду була вкладена до поштового ящику квартири № 163, що розташована в багатоповерховому будинку № 162, за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, в якій проживає ОСОБА_3 Вказана адреса зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та в апеляційній скарзі (а.с. 2, 20).
Суддя дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення свідка, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАПсуд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Тобто, виходячи зі змісту ст.ст.280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний особисто зясувати, чи було воно дійсно вчинене, а в постанові у справі навести опис встановлених судом обставин за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Додержання вказаних вимог закону судом першої інстанції було забезпечено, постанова суду містить опис обставин, що характеризують обєктивну сторону правопорушення, дані обставини встановлені безпосередньо судом при розгляді справи, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до положень КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Матеріали даної справи містять картку обліку адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що 19 грудня 2015 ОСОБА_3 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 9).
Таким чином в протоколі про адміністративне правопорушення від 09 квітня 2016 року дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного спяніння, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного спяніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння.
Пункт 2.5 ПДР України зобовязує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, обєктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого спяніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалися адміністративному стягненню за ці дії.
За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного спяніння та у відмові від огляду на стан спяніння, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР України.
Протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 919942, складений саме за відмову ОСОБА_3 від проходження огляду на стан спяніння в установленому законом порядку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», медичному огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, які збільшують час реакції, знижуючи увагу та швидкість реакції.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоровя уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох понятих складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки спяніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
За наявності таких кваліфікуючих ознак компетентними особами складається протокол про адміністративне правопорушення п.2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП.
Дані обставини про порушення водієм ОСОБА_3 наведених вимог п.2.5 ПДР України, встановлені судом першої інстанції обґрунтовано.
З метою обєктивного встановлення всіх обставин по справі, судом апеляційної інстанції було досліджено пояснення свідка ОСОБА_4, з яких вбачається, що 09 квітня 2016 року його було залучено в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 130 КУпАП. Водій автомобілю марки ВАЗ 210930, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 відмовився від проходження у встановлено порядку огляду на стан спяніння та від підпису протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 919942 (а.с. 6).
Аналогічні пояснення надані свідком ОСОБА_5 (а.с. 7).
У суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для сумніву в достовірності пояснень, наданих вказаними свідками, які не є заінтересованими особами в результаті розгляду даної справи. ОСОБА_3 не було надано будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовують пояснення свідків.
З рапорту лейтенанта поліції ОСОБА_6 вбачається, що 09 квітня 2016 року патрулюючи закріплену за екіпажем № 0502 територію було виявлено автомобіль марки ВАЗ 21093, державний номерний знак АХ 3539АМ, водій якого - ОСОБА_3 порушив п. 9.2. (а) Правил дорожнього руху України. При перевірці документів від ОСОБА_3 було відчутно сильний запах алкоголю та порушення мови. ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного спяніння. ОСОБА_3 від запропонованого огляду відмовився. За даним фактом було складено протокол серії АП1 № 919942 та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП. Факт адміністративного правопорушення було зафіксовано портативними нагрудними відео реєстраторами (а.с. 8).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 919942 вбачається, що у звязку з виявленням у ОСОБА_3 ознак алкогольного спяніння йому було запропоновано проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, проте, в присутності двох свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння (а.с. 2).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_8 пояснив, що 09 квітня 2016 року під час патрулювання закріпленої за екіпажем № 5002 території, виявлено автомобіль ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2. Траєкторія руху зазначеного транспортного засобу була хиткою, що слугувало причиною зупинки. В подальшому даний транспортний засіб здійснив поворот в прибудинкову територію без включення сигналу повороту. Після зупинки екіпажем поліції даного транспортного засобу та проведення перевірки документів водія ОСОБА_3 в процесі спілкування від нього був відчутний сильний запах алкоголю, поведінка була агресивна, у звязку з чим, в присутності двох свідків, йому було запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного спяніння за двома можливими варіантами: на місці або в медичній установі. Від даного огляду ОСОБА_3 відмовився. Йому було розяснено про юридичні наслідки відмови від проходження вказаного огляду. Після чого інспектором поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу було встановлено, що ОСОБА_3 протягом року вже піддавався адміністративному стягненню.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 доводи стосовно відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та порушення належного йому права на проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, спростовуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи та досліджені судом першої та апеляційної інстанції.
Особа в стані алкогольного спяніння втрачає можливість адекватно оцінювати дорожню обстановку, вчасно реагувати на її зміни та швидко приймати правильні рішення, що може призвести до скоєння ДТП. Умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення.
За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 доводи стосовно того, що він не відмовлявся від проходження освідоцтва на стан спяніння, спростовуються належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Колтунова
Судове рішення № 63849275, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 28.12.2016. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 643/5125/16-п. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: