Постанова № 63848397, 28.12.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

28.12.2016

Справа №642/6577/16-а

Провадження №2/642/275/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді- Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Конєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу заадміністративним позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 оборони України, Державної Прикордонної Служби України, третя особа - Харківський обласний військовий Комісаріат про визнання дії та рішення протиправними та зобовязати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дії та рішення протиправними та зобовязати вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати відмову ОСОБА_2 оборони України протиправною в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постанови КМУ №975 від 25.12.2013р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги …» та Наказу ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014р.

- визнати протиправним рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України від 27.05.2016р. з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, протокол № 41 п.15, яким відмовлено в призначені і виплаті одноразової грошової допомоги.

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 оборони України, які полягають в зазначені у відповіді на адвокатський запит, що витрати, повязані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають, здійснюватися Державною Прикордонною Службою України.

- зобовязати ОСОБА_2 оборони України прийняти рішення про виплату та виплатити одноразову грошову допомогу передбачену ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги…» у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 18 2700 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривен.

- зобовязати відповідача відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 27.10.1983 року по 23.12.1985 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР, був учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. Відповідно до довідки МСЕК від 27.08.2014 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузія головного мозку), пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. На підставі положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" таПостанови Кабінету ОСОБА_3 України від 25.12.2013 року №975. Позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою та відповідними документами стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням IIІ групи інвалідності внаслідок поранення, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Відповідачем було надано формальну відповідь, питання по суті не вирішено.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністартвиному позові.

Представник відповідача - ОСОБА_2 оборони України в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався на те, що позивач проходив військову службу у прикордонних військах, відмова позивачу у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги є правомірною та такою, що відповідає чинному законодавству, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважав, що за отриманням одноразової грошової допомоги позивачу необхідно звернутися до Державної прикордонної служби України.

Представник відповідача Державної прикордонної служби України в судовому засіданні зазначив, що позивач військову службу в Адміністрації Держприкордонної служби чи органах Державної прикордонної служби України ніколи не проходив, жодних розрахунків під час його звільнення з військової служби органами Державної прикордонної служби не здійснювалось. Будь - які взаємні права та обов'язки між позивачем та Державною прикордонною службою України відсутні, а томуАдміністраціяДержавної прикордонної служби вважає позовні вимоги до неї необґрунтованими, у зв'язку з чим представник просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи - Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не зявився, про слухання справи був повідомлений у передбаченому законом порядку.

За таких обставин, відповідно до ст.128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

Суд, опитавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 з 27.10.1983 року по 23.12.1985 року проходив строкову військову службу у збройних Силах СРСР, в тому числі у складі діючої армії в складі військової частини 2066 під час бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується військовим квитком НУ №9262539.

Під час проходження служби позивач отримав поранення, контузія (множинні осколкові поранення голови, шиї, правої руки, контузія головного мозку у 1985р. в ДРА), які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, внаслідок чого він в подальшому отримав інвалідність, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх війстковослужбовців №150 від 08.07.2014 року, а також довідкою МСЕК№204704 від 21.08.2014, відповідно до якої позивачу встановлена ІІІ група інвалідності.

Зазначені обставини встановлені також в судовому рішенні у справі № 820/1383/16.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у справі № 820/1383/16 визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." та зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.03.2016 року про виплату одноразової грошової допомоги.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду та в порядку, передбаченому п. 13 Постанови КМУ від 25.12.2013 №975, ХОВК направив висновок та документи позивача до Департаменту фінансів ОСОБА_2 оборони України для призначення одноразової грошової допомоги.

Однак, листом від 03.06.2016 №248/3/6/2575 повідомлено позивача, що на засіданні Комісії ОСОБА_2 оборони прийнято рішення про повернення документів позивача щодо призначення грошової допомоги на доопрацювання, оскільки заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР.

Відповідно до ч.2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначеніЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",.

Згідно з ч.1 ст. 16 ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим закономмають право на її отримання.

Відповідно до ст. 23 ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для ОСОБА_2 оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 25 грудня 2013 р. № 975затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п. 13 вказаного Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 року № 21-446а14 та від 21.04.2015 року № 21-135а15.

Відповідно до приписів ч.1ст.244-2 КАС України(в редакціїЗакону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що в силу пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженогопостановою Кабінету ОСОБА_3 України № 393 від 17 липня 1992 року, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській армії та ОСОБА_5, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановоюне передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України.

Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року № К/800/40725/15.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині 2066, що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР та звільнений з військової частини 2066 в запас.

В свою чергу Прикордонні війська КДБ СРСР структурно входили до складу Комітету державної безпеки СРСР (КДБ СРСР, до 1978 - КДБ при ОСОБА_3 СРСР).

Відповідно до статті 4 Закону СРСР «Про всезагальний військовий обов'язок» від 12.10.1967 року, Прикордонні війська КДБ СРСР вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР в період з 01 вересня 1939 року по 21 березня 1989 року.

Після розпаду СРСР, прикордонні загониі частини Середньоазіатського прикордонного округу на території Узбекістану і Туркменії відійшли під їх юрисдикцію відповідно в березні і в серпні 1992 року.

Указом Президента Російської Федерації від 08 листопада 1992 року, був розформований Середньоазіатський прикордонний округ. Прикордонні загони колишнього Середньоазіатського прикордонного округу знаходилися на території Республіки Таджикістан, через Громадянську війну тривалий період перебували під юрисдикцією Росії.

В листопаді 2004 році всі прикордонні загони колишнього Середньоазіатського прикордонного округу передані до складу Збройних сил Республіки Таджикістан.

Враховуючи наведене, до складу Державної прикордонної служби України Середньоазіатський прикордонний округ КДБ СРСР ніколи не входив.

Поряд із цим, згідно з пунктом 1 Указу Верховної ради України від 30 серпня 1991 року № 1464 - XII, всі дислоковані на території республіки (УСРСР) військові частини прикордонних військ СРСР та їх органи управління з озброєнням і матеріально - технічною базою переведені у відання України.

Приписами п. 2постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 02 січня 1992 року № 3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України»встановлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником лише колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Суд звертає увагу на те, що призов позивача на строкову військовуслужбу та звільнення з служби відбувалися на підставі наказів ОСОБА_2 оборони колишнього СРСР. Позивач перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті ОСОБА_2 оборони України, що підтверджується військовим квитком позивача.

Крім того, причинний звязок поранення, отриманого позивачем під час виконання обовязків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено саме Центральною військоволікарською комісією ОСОБА_2 оборони України, що також підтверджує відсутність будь-яких взаємних прав і обовязків між позивачем та Державною прикордонною службою України.

За таких підстав,приймаючи до уваги, що позивач проходив службу у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні ОСОБА_2 оборони СРСР, правонаступником якого стало ОСОБА_2 оборони України, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_2 оборони України протиправно було повернено документи позивача на доопрацювання про що зазначено в п. 15 протоколу № 41 засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.05.2016.

Оскільки звернення позивача ОСОБА_2 оборони України по суті не розглянуло, у суду немає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання відмови ОСОБА_2 оборони України в призначені та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги протиправною.

Щодо вимоги про визнання протиправними дії ОСОБА_2 оборони України, які полягають в надсиланні відповіді на адвокатський запит про те, що витрати, повязані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають, здійснюватися Державною Прикордонною Службою України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1ст. 2 КАС України, адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Дії суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах полягають у безпосередньому вирішенні питання щодо призначення чи відмові в призначенні одноразової грошової допомоги . Надання відповіді за своєю формою не суперечать вимогам закону, однак, як встановлено судом вище, порушення прав позивача спричинено бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, щодо належного способу захисту прав позивача.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про визнання протиправною відповіді ОСОБА_2 оборони України про те що витрати, повязані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають, здійснюватися Державною Прикордонною Службою України.

Згідно ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Водночас, ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що для належного способу відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем - ОСОБА_2 Оборони України, у спірних правовідносинах, необхідно вийти за межі позовних вимог та зобовязати відповідача - ОСОБА_2 оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та висновки Харківського обласного військового комісаріатущодо призначення йому одноразової грошовоїдопомоги по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповіднодо ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей"та постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 25.12.2013 р. № 975"Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

За приписамич. 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 КАС України.

Відповідно до ч. 2ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, судзобов'язує Міністертсво Оборони України подати у місячний строк після набрання чинності рішення, звіт про його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,11,71,94,159,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним п.15 Протоколу № 41 засідання комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.05.2016.

Зобовязати ОСОБА_2 оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та висновки Харківського обласного військового комісаріатущодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошовоїдопомоги по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповіднодо ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей"та постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 25.12.2013 р. № 975"Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобовязати ОСОБА_2 оборони України подати у місячний строк після набрання чинності рішення, звіт про його виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний судшляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя Л.Л. Шрамко