Ухвала суду № 63847465, 14.12.2016, Старобільський районний суд Луганської області

14.12.2016

.

Справа: 431/5124/16-ц

Провадження: 2/431/1614/16

У Х В А Л А

14 грудня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

При секретарі: Кустовій О.О.,

За участю представників: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

01.11.2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку, скасування державної реєстрації.

03.11.2016 року відкрито провадження по справі та її призначено до судового розгляду на 21.11.2016 року.

Після відкриття провадження по справі, в день її судового розгляду 21.11.2016 року, надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову. В заяві ставиться питання про накладення арешту на будинок, розташований по вул. Магонова, 17, що належить ОСОБА_5 на праві власності.

За ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її находження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заява ОСОБА_3 про забезпечення позову надійшла 21.11.2016 року, в день судового розгляду справи, який був відкладений з причини неявки відповідачів. За цих обставин, вирішити питання про забезпечення позову було неможливо, оскільки квитанція про сплату судового збору була додана до зміненого позову.

Приймаючи рішення щодо забезпечення позову, суд вважає її такою, що задоволенню не підлягає, оскільки позивач змінив предмет та сутність позову до початку розгляду справи по суті. Посилаючись на те, що фактично предметом спору є боргові зобовязання відповідача ОСОБА_4 за договором займу, але до сьогодення діє мирова угода між сторонами, затверджена 16.05.2012 року Старобільським райсудом про передачу права власності на майно (житловий будинок з земельною ділянкою) в рахунок погашення боргу.

Суд не може погодитись з доводами заявника ОСОБА_3 щодо вищенаведеного, оскільки 31.07.2014 року судовим рішенням було визнано право власності на житловий будинок, а не затверджена мирова угода. Це рішення скасовано. Крім того, ухвалою вищого спеціалізованого суду України 12.10.2016 року звернуто увагу суду на те, що не встановлено чи мешкає (зареєстрований) у спірному будинку неповнолітній, що впливає на його житлові права.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що на цій стадії розгляду справи не встановлено судом й не надано сторонами відомостей про наявність у спірному будинку неповнолітніх дітей та інші відомості про зареєстрованих та фактично мешкаючих там осіб, суд вважає безпідставним вирішення питання про накладення арешт на спірний будинок.

Керуючись ст. 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: м. Старобільськ, вул. Магонова, 17.

На ухвалу може бути внесена апеляція до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд Луганської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: О.В. Ткач