Постанова № 63847301, 23.12.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10266/16-а

Провадження №2-а/428/214/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

за участю секретаря Продченко О.А.

прокурора Паталахи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» , про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, стягнення судового збору,

встановив:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» , про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, стягнення судового збору, мотивуючи позов тим, що з урахуванням вимог ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV, відповідач мав нарахувати та виплатити ОСОБА_2 як випускнику школи-інтернат з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто у сумі не менше 1531грн. х 6 = 9186грн.. Однак, відповідно до платіжної відомості №38 за серпень 2016р.. ОСОБА_2 нарахована та виплачена грошова допомога в розмірі 625грн.. Тобто фактично ОСОБА_2 недоотримав одноразову грошову допомогу у сумі 9186грн.-625грн. = 8561грн. Враховуючи викладене, керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури звернувся з позовом до суду з вимогою зобов'язати Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» донарахувати на виплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 8561грн..

Прокурор Паталаха А.В. у судовому засіданні позовну заяву підтримала та пояснила, що ОСОБА_2, 1999р.н., має статус дитини, позбавлено батьківського піклування. Він навчався на повному державному забезпеченні у Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів». Відрахований зі школи - інтернату для продовження навчання у ДНЗ «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей», при цьому йому була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 625грн., чим було порушено його законні права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Позивач ОСОБА_2, законний представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, проти позову не заперечувала.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія І-ЕД №121382, виданого 19.07.1999р. Поріченською с/радою Краснодонського району Луганської області, актовий запис №10, ОСОБА_2 народився 20.04.1999р., батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Відповідно до копії рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 14.07.2004р. по справі №2-1282/2004 вирішено ОСОБА_6, ОСОБА_5 позбавити батьківських прав відносно їх сина ОСОБА_2, 20.04.1999р.н.. Відповідно до копії наказу №40 Сєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів від 04.12.2015р., ОСОБА_2, 20.04.1999р.н., зараховано з 04.12.2015р. до учнів 10-го класу. Відповідно до копії паспорта громадянина України серії ЕЛ №010338, виданого Лисичанським МВ УДМС України в Луганській області 10.06.2015р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: Україна, Луганська область, місто Первомайськ, вул. Піонерська, 60. Згідно із копією наказу №55 по школі-інтернату від 01.09.2016р., ОСОБА_2 відраховано з 01.09.2016 року у звязку з подальшим навчанням в іншому навчальному закладі (ДНЗ «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей»). Відповідно до копії довідки ДНЗ «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей» №320 від 20.09.2016 року, ОСОБА_2 зарахований з 01.09.2016р. по 30.06.2019р. (буде випущений) на денну форму навчання та знаходиться на повному держзабезпеченні. Відповідно до копії платіжної відомості №38 на видачу «дитячих грошей» за серпень 2016р. вбачається, що ОСОБА_2 отримано 625грн., вказаний документ складено вихователем за погодженням з зам. директора по виховальній роботі ОСОБА_7.

Таким чином, спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2015 року №2342-IV (надалі Закон № 2342-IV) та Постановою Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування № 226 від 05.04.1994 року (надалі Постанова № 226).

Як зазначалось вище, ОСОБА_2 відповідно до абз. 3 статті 1 Закону №2342-IV є дитиною, позбавленою батьківського піклування у звязку з позбавленням їх батьківських прав. З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.09.2016р., ОСОБА_2 є випускником школи-інтернату, в якій він перебував на повному державному забезпеченні і закінчив своє перебування у зазначеному закладі у звязку із закінченням навчання відповідно до абз. 16 статті 1 Закону №2342-IV.

Абзацом 16 ст. 1 Закону № 2342-IV передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання.

Статтями 3 та 4 Закону № 2342-IV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч.2 ст.9 цього Закону).

Частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Отже, держава здійснює повне забезпечення, зокрема, дітей, позбавлених батьківського піклування. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів із числа цих дітей та за рахунок навчального закладу забезпечуються одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

При цьому, ч.7 ст.8 Закону № 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років з 01.05.2016р. по 01.12.2016р. становить 1534грн. Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, ОСОБА_2 при випуску із вказаного вище навчального закладу повинен був отримати одноразову грошову допомогу не менше чим 9186грн..

Таким чином суд вважає, що одноразова грошова допомога ОСОБА_2 виплачена у заниженому розмірі та не відповідала вимогам Закону, чим порушено права неповнолітньої особи. Отже, позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 до КЗ «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу заявлено обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України суд враховує, що судове рішення ухвалене на користь ОСОБА_2, який не є суб'єктом владних повноважень, а отже суд має присудити всі здійснені документально підтверджені судові витрати органу прокуратури, який звернувся до суду в інтересах неповнолітньої дитини, за рахунок відповідача в розмірі 1378грн..

Керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163,186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» , про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, стягнення судового збору, задовольнити.

Зобовязати Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів», код 20152692, донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 8561грн..

Стягнути з Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів», код 20152692, на користь прокуратури Луганської області (розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 02909921, код класифікації видатків бюджету 2800) суму судових витрат в розмірі 1378грн..

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя