Ухвала суду № 63840700, 29.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.12.2016 р.

Справа № 910/21886/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНІМ"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом"

про захист майнових прав інтелектуальної власності та зобов’язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНІМ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про захист майнових прав інтелектуальної власності та зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02.12.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.01.2017 р.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Дослідивши наявні в справі матеріали з огляду на подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги вказаної заяви, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд встановив наступне.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Тобто, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на порушення його прав інтелектуальної власності на твори «Комп’ютерна програма «Підсистема «Облік договорів» та «Комп’ютерна програма «Створення розподільчої відомості та формування пакетів і лотів згідно Закону «Про здійснення державних закупівель», шляхом проведення процедури закупівлі ДК 016:2010 62.02.2 «Послуги щодо консультування стосовно систем і програмного забезпечення (ДК 021:2015 72261000-2 - Послуги з обслуговування програмного забезпечення) (Послуги із супроводу програмного забезпечення SAP ERP для ДП НАЕК «Енергоатом»).

Позивач зазначає, що відповідно до Технічних вимог на закупівлю (п.5. Технічних вимог, Додаток 2 до Тендерної документації), серед іншого, Замовник планує закупити Абонентське обслуговування програмного забезпечення SAP ERP (або еквівалент) для ДП «НАЕК «Енергоатом», яке включає розширену технічну підтримку автоматизації бізнес-процесів Компанії із використанням ПЗ (як стандартного, так і модифікованого відповідно до виробничих потреб Замовника), в тому числі оновлення та доналаштування ПЗ, тобто не тільки використання комп’ютерної програми без згоди правовласника, а і внесення змін до твору без згоди правовласника.

За таких обставин, у поданому позові ТОВ "КОНІМ" просить суд заборонити Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» використання творів «Комп’ютерна програма «Підсистема «Облік договорів» та «Комп’ютерна програма «Створення розподільчої відомості та формування пакетів і лотів згідно Закону «Про здійснення державних закупівель» відповідно яких позивач є власником майнових авторських прав, та які фактично використовуються відповідачем під назвами підсистема «Облік договорів з урахуванням специфікацій та/або календарного плану», підсистема «Управління фінансово-господарською діяльністю на базі SAP ERP (або еквівалент) в рамках ВП РАЕС, ВП «Складське господарство», ВП «Атомкомплект», дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом», Підсистема керування бюджетом підприємства, централізованого казначейства та формування оперативної дебіторської та кредиторської заборгованості контрагентів для ДП «НАЕК «Енергоатом», «Централізований єдиний реєстр податкових накладних ДП «НАЕК «Енергоатом» на платформі SAP ERP» (або еквівалент) в будь-який спосіб, у будь-якій формі та на будь-якій території; зобов’язати Державне підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відмінити процедуру закупівлі послуг та утриматися від подальшого укладання договорів із супроводу програмного забезпечення SAP ERP для ДП «НАЕК «Енергоатом», оголошеної 04.11.2016 p., на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в інформаційно-телекомунікаційній системі «Prozorro», у зв’язку з порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача.

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову ТОВ «КОНІМ» просить суд заборонити Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» приймати та розглядати пропозиції конкурсних торгів, надавати будь-яким особам документацію конкурсних торгів, визначати та укладати договори за результатами проведення конкурсних торгів, оголошувати переможця конкурсних торгів, розкривати пропозиції конкурсних торгів а також вчиняти будь-які інші дії стосовно призначення, підготовки, проведення, оголошення результатів конкурсних торгів за процедурою передбаченою Закону України «Про публічні закупівлі», вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури конкурсних торгів по предметам закупівлі ДК 016:2010 62.02.2 «Послуги щодо консультування стосовно систем і програмного забезпечення (ДК 021:2015 72261000-2 - Послуги з обслуговування програмного забезпечення) (Послуги із супроводу програмного забезпечення для ДП НАЕК «Енергоатом»).

Дослідивши матеріали і вимоги позовної заяви та заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд встановив, що у випадку задоволення вказаної заяви та заборони ДП «НАЕК «Енергоатом» приймати та розглядати пропозиції конкурсних торгів, надавати будь-яким особам документацію конкурсних торгів, визначати та укладати договори за результатами проведення конкурсних торгів, оголошувати переможця конкурсних торгів, розкривати пропозиції конкурсних торгів а також вчиняти будь-які інші дії стосовно призначення, підготовки, проведення, оголошення результатів конкурсних торгів, вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури конкурсних торгів, спір між сторонами у даній справі буде фактично вирішено по суті щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача відмінити процедуру закупівлі послуг та утриматися від подальшого укладання договорів із супроводу програмного забезпечення.

Так, у випадку вжиття таких заходів до забезпечення позову процедура закупівлі буде фактично відмінена, оскільки у будь-якому випадку не зможе відбутись у встановлений строк.

У той же час, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» судам роз’яснено, що господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (п. 9. постанови Пленуму).

За таких обставин, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не може бути задоволена судом.

Більш того, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування заходу до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Суд зазначає, що доводи щодо порушення прав позивача на твори «Комп’ютерна програма «Підсистема «Облік договорів» та «Комп’ютерна програма «Створення розподільчої відомості та формування пакетів і лотів згідно Закону «Про здійснення державних закупівель», на даному етапі судового процесу являються лише припущеннями, оскільки у конкурсній документації вказано можливість закупівля послуг щодо зазначених комп’ютерних програм або їх аналогів.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не доведено можливості порушення його прав у випадку закупівлі позивачем послуг щодо еквівалента вказаних програм, у зв’язку з чим такі обставини не можуть свідчити про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування заходу до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, а заявлені заходи до забезпечення позову не співвідносяться із позовними вимогами та спрямовані на часткове вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНІМ" про вжиття заходів до забезпечення позову.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна