Ухвала суду № 63840160, 29.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.12.2016 Справа № 904/2804/16

За заявою Селянського фермерського господарства "Зоря" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат

За позовом Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА", Дніпропетровська область, смт. Петриківка

до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: арбітражну керуючу ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Селянське фермерське господарство "Зоря", Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка

про визнання права власності

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство Лісних ферма Елена звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Петриківської селищної ради за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: арбітражної керуючої ОСОБА_1 та третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Селянського фермерського господарства "Зоря" про визнання права власності на основні засоби, придбані згідно договору купівлі-продажу активів укладеного з ВАТ Петриківський Агротехсервіс № 2 від 02.01.2004.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 апеляційну скаргу Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року у справі № 904/2804/16 залишити без змін.

28.12.2016 Селянське фермерське господарство "Зоря" подало через канцелярію суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, в якій просило суд:

1. Ухвалити додаткове рішення у справі №904/2804/16 щодо розподілу судового збору.

2. Стягнути з Фермерського господарства Лісних ферма Елена (позивача) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 42 466,50 грн.

3. Витребувати від ТОВ ЕКФ "Рейтинг" (51911, АДРЕСА_1) належним чином засвідчену копію Звіту від 10.10.2013 про незалежну оцінку вартості об'єктів Котельня Л-1, Кузня 1-1, теплиця М-1, Склад О-1, Клуб У-1, Туалет Ш-1, Вагова Щ-1, огорожа (паркан) по вул. Піонерська №3 смт. Петриківка Дніпропетровська область.

4. Витребувати від Петриківського відділення поліції (51800, вул. Леніна 16-а, смт. Петриківка, Дніпропетровська область) із матеріалів кримінального провадження №42013040520000035 від 06.09.2013, належним чином засвідчену копію звіту від 10.10.2013 про незалежну оцінку вартості об'єктів Котельня Л-1, Кузня 1-1, Теплиця М-1, Склад О-1, Клуб У-1, Туалет Ш-1, Вагова Щ-1, огорожа (паркан) по вул. Піонерська №3 смт. Петриківка Дніпропетровська область, який сформований ЕКФ "Рейтинг" та акт від 02.10.2015 інвентаризації ТМЦ ФГЛФ "Елена".

5. Витребувати від ФГЛФ "Елена" (позивача) належним чином засвідчену копію Звіту від 10.10.2013 про незалежну оцінку вартості об'єктів Котельня Л-1, Кузня 1-1, теплиця М-1, Склад О-1, Клуб У-1, Туалет Ш-1, Вагова Щ-1, огорожа (паркан) по вул. Піонерська №3 смт. Петриківка Дніпропетровська область, який сформований ЕКФ "Рейтинг" та акт від 02.10.2015 інвентаризації ТМЦ ФГЛФ "Елена". Зобов'язати позивача оригінали документів надати суду для огляду в судовому засіданні.

В обґрунтування поданої заяви, Селянське фермерське господарство "Зоря" (третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) посилається на те, що в резолютивній частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 у справі №904/2804/16 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до вартості майна, яке є предметом позову. Заявник зазначає, що позивач в порушення п. 3 ч. 1 ст. 54 ГПК України, не вказав у позовній заяві ціни позову. Розрахунок ціни позову у справі відсутній. Судовий збір позивач сплатив у мінімальному розмірі, як за позов майнового характеру, а не 1,5% від вартості майна, що є предметом позову. У заяві зазначено, що нерухоме майно, яке є предметом позову у справі №904/2804/16 оцінювалось ЕКФ "Рейтинг" з урахуванням курсу долара США о гривні в розмірі 5,05 грн. за 1 долар США, про що було складено висновок від 10.10.2013. Крім того, заявник вказує, що це ж майно позивач включив до акту інвентаризації ТМЦ від 02.10.2015 та переоцінив його виходячи з курсу долара США до гривні в розмірі 7,993 грн. за 1 долар США. За розрахунком заявника вартість майна, що є предметом даного спору складає 2 831 100,00 грн., а сума судового збору складає 43844,50 грн. На підставі викладеного третя особа просить суд винести додаткове рішення про стягнення з позивача недоплачено судового збору у розмірі 42 466,50 грн.

Розглянувши заяву Селянського фермерського господарства "Зоря" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Вказаною статтею встановлено вичерпний перелік підстав, з яких суд може винести додаткове рішення у справі.

Тобто, прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених ст. 88 Господарського процесуального кодексу України. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (абз. 4 п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення").

В обґрунтування позовних вимог про визнання права власності, позивач посилався на Договір купівлі-продажу № 2 активів Відкритого акціонерного товариства Петриківський Агротехсервіс (з розстрочкою платежу) від 02.01.2004, укладений між Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" (покупець-позивач) та Відкритим акціонерним товариством Петриківський Агротехсервіс (продавець). Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами до Петриківської селищної ради, позивач просить визнати за ним право власності на активи (майно), придбані за договором №2 від 02.01.2004. Вартість майна була визначена у спірному договорі, переліку майна, акту приймання-передачі майна та складає 22 000 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 378 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що за розгляд позовних вимог про визнання права власності на майно позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн., відповідно до платіжного доручення №17 від 25.12.2015 та квитанції № N0OPA35053 від 21.03.2016 (а.с.10-11).

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Як вбачається зі змісту рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016, судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме визначено, що відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові на позивача.

Вказане рішення господарського суду було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2016. Отже є таким, що набрало законної сили.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для винесення додаткового рішення у справі №904/2804/16, а тому у задоволенні заяви Селянського фермерського господарства "Зоря" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд відмовляє.

Також, суд зазначає, що при розгляді заяви про винесення додаткового рішення, додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється, оскільки це суперечить положенням ст. 88 ГПК України, в зв'язку з чим клопотання заявника про витребування копії звіту від 10.10.2013 про незалежну оцінку вартості об'єктів, суд залишає без задоволення.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Селянське фермерське господарство "Зоря" - є учасником судового процесу, але не є стороною судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГПК України правом на подання заяви про винесення додаткового рішення наділені сторони та прокурор, який брав участь в судовому процесі.

Таким чином, положеннями ст. 88 ГПК України, визначено вичерпний суб'єктний склад осіб, які мають право на подання таких заяв. Зазначена стаття не передбачає права третіх осіб на звернення до суду із заявами про винесення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Селянського фермерського господарства "Зоря" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат - відмовити.

Суддя ОСОБА_2