Постанова № 63839259, 29.12.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3936/16-п

Провадження № 3/323/754/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2016 року суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Гуцал О.П., розглянувши матеріал, що надійшов з роти ДПС ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (інших відомостей не відомо);

-за ст. 130 ч. 1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2016 року о 09-20 годині в с. Кірове (Запорізької області, Оріхівського району) по вул. Запорізька, 80, ОСОБА_1 керував скутером SUZUK, з обємом двигуна 49,9 куб.см., з явними ознаками алкогольного спяніння (почервоніння очей, тремтіння рук, запах алкоголю з порожнини рота), чим порушив п.2.5 ПДР. Від проходження медичного огляду та огляду на стан спяніння за допомогою алкотестеру «Драгер» відмовився в присутності двох свідків.

В судовому засіданні правопорушник провину у вчиненні даного порушення визнав повністю.

Судом встановлено наступне. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлений безперечний обовязок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 319133 від 04.12.2016 р., від підпису якого та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та іншими матеріалами справи.

Таким чином було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусідодержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований, має посвідчення водія серії ЯТА № 067825, яке видане 15.06.1996 року; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом?якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 130 ч. 1, 245, 268 ч.2, 283, 284 ч.1 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 грн., на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; код банку (МФО) 813015; отримувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; код ЄДРПОУ отримувача 37941997; номер рахунку отримувача 31113149700001).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275,60 грн. (р/р №31211206700211, УДКСУ у Оріхівському районі, 22030001; код ЄДРПОУ одержувача 38025629; банк ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО банку 813015; призначення платежу: судовий збір, 37455335, п. 5).

Згідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, призначеного судом.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя О.П. Гуцал