Ухвала суду № 63838087, 26.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Маринченко М.М.

№ 06.68/68/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 756/7405/16-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Соколової В.В.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у знятті арешту з майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

22.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо скасування арешту з усього належного йому на праві власності майна, який був накладений постановою державного виконавця ВДВС в Оболонському районі м. Києва від 11.02.2008 року.

Обгрунтовував свою заяву тим, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.10.2016 року частково задоволено його апеляційну скаргу. Вказаною ухвалою апеляційного суду скасовано арешт, накладений постановою державного виконавця ВДВС в Оболонському районі м. Києва від 11.02.2008 року Полесі К.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АК 288613 з квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Зазначав, що державним реєстратором прав на нерухоме майно йому було відмовлено в реєстрації скасування арешту з його квартири через те, що у резолютивній частині ухвали апеляційного суду було зазначено про скасування арешту з квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, а постановою державного виконавця ВДВС в Оболонському районі м. Києва від 11.02.2008 року було накладено арешт на все майно, що належить йому на праві власності.

Вказував на те, що у своїй скарзі на бездіяльність начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та в апеляційній скарзі, апелянт просив зняти арешт з усього його майна, в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду колегія суддів дійшла висновку про відсутність на теперішній час підстав для арешту всього належного ОСОБА_1 майна на праві власності, проте в резолютивній частині ухвали суду про це не було зазначено.

Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи заяви ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.

На додаткове рішення може бути подано скаргу.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз'яснень викладених в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК України.

Частиною 1 ст.208 ЦПК України визначено, що судові рішення викладаються у таких формах: ухвали, рішення, постанови.

Згідно з ст.387 ЦПК України (судове рішення за скаргою) за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві судом було постановлено ухвалу, яка є формою судового рішення.

А відтак, колегія суддів вважає можливим розглядати питання щодо постановлення додаткової ухвали виходячи з наступного.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.03.2002 року по справі № 2-1676/2002 з ОСОБА_1 користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 13.03.2002 року і до повноліття дитини.

З матеріалів справи вбачається, що постанову суду було направлено на виконання до ВДВС в Оболонському районі м. Києва.

Постановою державного виконавця ВДВС в Оболонському району м. Києва Полесі К.В. серії АК №288613 від 11.02.2008 року при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1676, виданого 21.03.2002 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до повноліття дитини накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1

З інформаційної довідки №58744281 від 10.05.2016 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на все майно ОСОБА_1 накладеного арешт згідно постанови ВДВС в Оболонському районі м. Києві АК 288613, 70/9, від 11.02.2008 року.

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у знятті арешту з належного йому на праві власності майна, який був накладений постановою АК 288613, 70\9 від 11.02.2008 року державного виконавця ВДВС в Оболонському районі м. Києва, а також зняти арешт, накладений постановою АК 288613, 70\9 від 11.02.2008 року державного виконавцем ВДВС в Оболонському районі м. Києва, з усього належного йому на праві власності майна, в тому числі з квартири АДРЕСА_3.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08.07.2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою його скаргу задовольнити.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.10.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано арешт накладений постановою державного виконавця ВДВС в Оболонському районі м. Києва від 11.02.2008 року Полесі К.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АК 288613 з квартири АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_1 В решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали апеляційного суду, судова колегія погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для задоволення скарги боржника про визнання неправомірною бездіяльність начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у знятті арешту з належного ОСОБА_1 на праві власності майна немає.

Разом з тим, в мотивувальній частині ухвали зазначено, що оскільки на теперішній час законних підстав для арешту майна, належного на праві власності ОСОБА_1 немає, а тому колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 08.07.2016 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні його вимог про зняття арешту з належного йому на праві власності майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення скарги в цій частині.

Проте, в резолютивній частині ухвали апеляційного суду було зазначено лише про скасування арешту з квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Таким чином, в резолютивній частині ухвали Апеляційного суду міста Києва від 27.10.2016 року не було зазначено про вирішення питання про скасування арешту з усього майна, належного на праві власності ОСОБА_1, яке ставилося останнім в скарзі, поданій до суду першої інстанції, а також в апеляційній скарзі. А відтак заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218, 220 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л ИЛ А:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постановити додаткову ухвалу наступного змісту.

Скасувати арешт накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби в Оболонському районі м. Києва від 11 лютого 2008 року Полесі КатериниВікторівни про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серія АК №288613 з усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвала набираєзаконної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: