Рішення № 63837901, 22.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Кириченко Н.О.

№22-ц/796/15001/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа №753/16659/16-ц

м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Невідомої Т.О.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» - Пришка ІгоряАнатолійовича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.03.2013 року між ним та селянським (фермерським) господарством «Ільїчівське» (далі - СФГ «Ільїчівське») укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банком надано позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом у розмірі 800000 грн. зі сплатою 21 % річних строком до 05.12.2014 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 05.03.2013 року укладено окремі договори поруки між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 за умовами яких останні зобов'язалися відповідати солідарно перед банком за належне виконання боржником кредитних зобов'язань. Позичальник не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому станом на 05.06.2015 року заборгованість по кредиту становить 1071727,21 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту в розмірі 666572,69 грн., заборгованості по простроченим процентам у розмірі 196508,06 грн., пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів в сумі 208646,46 грн.

Враховуючи викладене, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» просив стягнути вказану суму заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.03.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.10.2016 року касаційну скаргу ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.03.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі представник позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» - Пришко І.А. посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом не було враховано, що договорами поруки встановлено строк припинення поруки - після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту, а оскільки кредитним договором установлено дію цього договору - до 05.12.2014 року, то днем настання строку виконання основного зобов'язання з якого починається відлік трирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів, буде - 06.12.2014, а припинення поруки відповідно до вимог ч.4 ст.559 ЦК України - 06.12.2017 року.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимога банку до поручителів про виконання взятого ними зобов'язання за договорами поруки заявлена поза межами шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України, а тому порука припинилась.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення. Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Відповідно до ст.ст.213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду не відповідає, з огляду на таке.

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема договорів.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

Згідно з ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 05.03.2013 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та СФГ «Ільїчівське» укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом у розмірі 800000 грн. зі сплатою 21 % річних строком з 05.03.2013 року по 05.12.2014 року, a позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3 цього договору.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 05.03.2013 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 було укладено окремі договори поруки, за умовами яких останні зобов'язалася відповідати солідарно перед банком за належне виконання боржником кредитних зобов'язань.

Встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі.

Проте, позичальник не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по кредитному договору, а тому станом на 05.06.2015 року заборгованість по кредиту становить 1071727,21 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту в розмірі 666 572,69 грн., заборгованості по простроченим процентам у розмірі 196 508,06 грн., пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів в сумі 208646,46 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що умови договорів не виконуються належним чином, а відповідачі повинні відповідати перед банком, включаючи сплату основного боргу, відсотків та пені, виходячи з умов договору та необхідності виконання зобов'язань належним чином.

Крім того, установивши, що між банком та поручителями укладено окремі договори поруки, за умовами яких кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники, отже, як нормами закону, так і умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів між собою, судова колегія приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення суми кредитної заборгованості з кожного з поручителів окремо.

А відтак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з пунктом 5.2 вказаних договорів порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений або визначений моментом пред'явлення вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитодавцем припиняється після закінчення одного року з дня укладення цього договору.

Оскільки кредитодавець звернувся з позовом до поручителя у серпні 2015 року, тобто в межах передбаченого договором поруки трирічного строку, цей строк не можна вважати пропущеним.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 року у справі №6-18цс16, та від 08.06.2016 року № 6-1006цс16, які відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Апеляційна інстанція перевірила рішення суду щодо наявності підстав для застосування статті 559 ЦК України, та прийшла до висновку про те, що порука за договорами не припинилася.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 8037,96 грн. та апеляційної скарги у розмірі 8841,75 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» - Пришка Ігоря Анатолійовича задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1071727 грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1071727 грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» судовий збір за подання позову в розмірі 8037 грн. 96 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 8841 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» судовий збір за подання позову в розмірі 8037 грн. 96 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 8841 грн. 75 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: