Ухвала суду № 63837881, 14.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Малімонова Михайла Івановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» про стягнення майнової шкоди,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/11964/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» про стягнення майнової шкоди.

Стягнуто з ТОВ Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 250,00 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» в дохід держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду Малімонов М.І. в інтересах ТОВ Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та залишити позовну заяву без розгляду. Зазначає, що актом про відшкодування збитків від 22 серпня 2015 року було встановлено факт пошкодження банного рушника (розміром 1,5/70) у номері 2/4 бази відпочинку «Орбіта», в якому проживали ОСОБА_2 з сім'єю, сума спричиненої шкоди склала 250,00 грн. Вважає помилковими висновки суду про те, що позивачу не було надано повної інформації про наявність та розмір гарантійного внеску, оскільки сплата ОСОБА_2 гарантійного внеску та заселення в номер бази відпочинку «Орбіта» свідчить про погодження останнім умов проживання в базі та відповідно про обізнаність щодо розміру гарантійного внеску. Звертає увагу на те, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 не було сплачено судового збору.

В суді апеляційної інстанції Малімонов М.І. в інтересах ТОВ Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в червні 2015 року ОСОБА_2 було здійснено замовлення на бронювання номеру на базі відпочинку «Орбіта», що розташована за адресою: Миколаївська обл., с. Коблєво, пр-т Курортний, 7.

Після отримання замовлення на його адресу надійшов рахунок № 61 від 03 червня 2015 року за послуги проживання на базі відпочинку «Орбіта» за період з 14 серпня по 22 серпня 2016 року на суму 8 242,00 грн. (а.с.9), постачальником послуг зазначено ТОВ Виробничо-Комерційну фірму «Юна-Сервіс».

Авансовий платіж по даному рахунку було сплачено 09 червня 2015 року у розмірі 4 212,00 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що у період з 14 серпня 2015 року по 22 серпня 2015 року він разом з сім'єю відпочивав на базі відпочинку «Орбіта». У день заселення він повністю розрахувався за проживання та сплатив залишок по рахунку у сумі 4 212,00 грн. (а.с.9-10). В той же день адміністратор бази зобов'язав його внести гарантійний платіж у розмірі 900,00 грн. за міні-бар, який розміщений у холодильнику в номері, хоча про вказаний гарантійний платіж йому не повідомляли при оформленні замовлення. Ним було внесено даний платіж, однак розрахункових документів підтверджуючих оплату надано не було.

Після закінчення терміну проживання, ОСОБА_2 передав адміністратору ключі від номеру та звернувся з вимогою про повернення йому гарантійного платежу у розмірі 900,00 грн., однак адміністратор зазначив, що ними ніби-то було зіпсовано рушник і з даної суми ними було відраховано 250,00 грн., решту суми йому було повернуто.

На суму 250,00 грн. було видано касовий чек (а.с.9).

ОСОБА_2 вказував, що представник бази відпочинку «Орбіта» вимагала від нього підписати акт про відшкодування збитків (а.с.11), однак він відмовився його підписувати, оскільки ним та його сім'єю базі не було завдано ніяких збитків.

26 серпня 2015 року ОСОБА_2 було направлено на адресу ТОВ Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» скаргу, відповідно до якої він просив провести службову перевірку щодо законності дій співробітника бази відпочинку «Орбіта» та повернути йому 250,00 грн., які були незаконно з нього утриманні. (а.с.12-13)

Проте, жодної відповіді ТОВ Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» надано не було.

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» про стягнення майнової шкоди, в якому посилаючись на те, що відповідачем було незаконно та безпідставно утримано без його згоди 250,00 грн., просив стягнути з відповідача на його користь дану суму та стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 800,00 грн.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2, стягнувши з відповідача майнову шкоду в розмірі 250,00 грн.

При цьому, ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 на базі відпочинку «Орбіта» було пошкоджено речі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яка особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як було встановлено судом, при виселенні з бази відпочинку «Орбіта» з ОСОБА_2 було стягнуто 250,00 грн., як збитки за пошкодження рушника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, акт про відшкодування збитків від 22 серпня 2015 року не підписаний ОСОБА_2

Крім того, з вказаного акту не вбачається, що рушник було пошкоджено саме в номері, в якому проживав ОСОБА_2 та з його вини.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

ТОВ Виробничо-Комерційна фірма «Юна-Сервіс» не було надано інших належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 було пошкоджено рушник.

Також, ТОВ Виробничо-Комерційна фірма «Юна-Сервіс» не було надано суду доказів того, що вартість пошкодженого рушника становить саме 250,00 грн.

Таким чином, врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_2 було пошкоджено речі, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що позивачу було надано повну інформацію про наявність та розмір гарантійного внеску, не спростовують правильності висновків суду.

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 не було сплачено судового збору, оскільки останній звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, а тому є звільненим від сплати судового збору. Крім того, суд при ухваленні рішення вирішив питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 800,00 грн. сторонами оскаржене не було, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України у суду апеляційної інстанції відсутні підстави переглядати рішення суду в цій частині.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Малімонова Михайла Івановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної фірми «Юна-Сервіс» відхилити.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А.Пікуль