Ухвала суду № 63837846, 14.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Мельника В.В.,

суддів Фрич Т.В., Юрдиги О.С.

за участю секретаря Лашевич О.С.

прокурора Горбаня В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва Ковальчук Олени Василівни на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120121100000000386, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120121100000000386 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, повернуто прокурору прокуратури міста Києва Ковальчук О.В.

Постановляючи ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції виходив з того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_2 є неконкретним, не містить даних про подію кримінального правопорушення, час, місце та інші обставини його вчинення.

Крім того, Деснянським районним судом міста Києва від 22 вересня 2014 року за даним обвинувальним актом ухвалено вирок, яким ОСОБА_2 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 визнано винуватим вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України та йому призначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Цим же вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального првопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 України ОСОБА_3 звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2015 року вказаний вирок щодо ОСОБА_2 змінено, дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 189 КК України на ч. 2 ст. 189 КК України, та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке є його власністю. У решті вирок суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2016 року вирок Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасовано, та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

З урахуванням наведеного, як підставу для повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що за обвинувальним актом №120121100000000386 вже ухвалено вирок щодо ОСОБА_4, який набрав законної сили, разом з тим, згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

На вказану ухвалу прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - прокурор відділу прокуратури міста Києва Ковальчук О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року змінити, виключивши з її резолютивної частини посилання на ОСОБА_3 як на особу, обвинувальний акт стосовно якої повертається, у решті ухвалу залишити без змін, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор зазначав, що погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення обвинувального акту у зв'язку з неконкретністю обвинувачення стосовно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 189 КК України, однак вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення обвинувального прокурору акту стосовно ОСОБА_5, оскільки відносно останнього у даному кримінальному провадженні ухвалено вирок, який набрав законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_2, його захисник ОСОБА_6, потерпілий ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені. У відповідності до ч. 4 ст. 401, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне провести апеляційний розгляд у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Горбаня В.В., який підтримав подану прокурором відділу прокуратури міста Києва Ковальчук О.В. апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу.

Приймаючи у підготовчому судовому засіданні у порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції правильно виходив з того, що викладене у обвинувальному акті формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_2 не містить події кримінального правопорушення, зокрема вказівки на місце, час та інші обставини, які у відповідності до п. 1 ч. 1 статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та в обвинувальному акті не конкретизовано дії ОСОБА_2 при вимаганні чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_7

При цьому, наведені судом першої інстанції в цій частині підстави для повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 будь-ким із учасників судового розгляду, у тому числі прокурором, не оспорюються, а тому відповідно до положень ст. 404 КПК України не є предметом розгляду апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає обґрунтованими доводи прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження у частині повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_5

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року у кримінальному провадженні №120121100000000386 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 України ОСОБА_3 звільнено від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України /том 1, а.с.к.п. 37-46/.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2015 року вирок Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишено без змін /том 1, а.с.к.п. 47-57/.

Вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_3 не оскаржувалися у касаційному порядку сторонами кримінального провадження.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв"язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

При новому розгляді справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції стосовно ОСОБА_2, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4, не звернув увагу на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 вже розглянутий та 22 вересня 2014 р. відносно зазначеної особи ухвалено обвинувальний вирок, який набрав законної сили 10 липня 2015 р.

Встановивши, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 вже закінчене та вирок щодо зазначеної особи підлягає виконанню у порядку, передбаченому розділом ІІІ Виправно-трудового Кодексу України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 прокурору.

З огляду на те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закінчене, то посилання в резолютивній частині ухвали на ОСОБА_3, як на особу, обвинувальний акт стосовно якої повертається, підлягає виключенню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою, а ухвала суду першої інстанції - підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва Ковальчук Олени Василівни задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, повернуто прокурору, - змінити, виключивши з резолютивної частини ухвали посилання на ОСОБА_3 як на особу, обвинувальний акт стосовно якої повертається.

В іншій частині ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

С у д д і:

__ ______ ______

В.В. Мельник Т.В. Фрич О.С. Юрдига