Рішення № 63835974, 20.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/3013/13 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/163/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. Л.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Левик Я.А., Шандра М.М.

секретар: Бадівська О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт КВ601460, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) в користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_3, НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) 400000, 00 грн. в межах вартості спадкового майна; вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2. У доводах апеляційної скарги покликається на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що підставою для подання позову було укладення договору між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про надання послуг від 06.11.2010 року та підписання ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних послуг від 19.08.2012 року. Відповідно до п.3.1. Договору винагорода ОСОБА_3 за надані послуги мала б становити 400000, 00 грн. Про укладення такого договору на таких умовах апелянту стало відомо тільки після пред»явлення вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, як спадкоємця ОСОБА_5, яка померла 17.09.2012 року. Вважає, що така винагорода була вкрай невигідною для ОСОБА_5 Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 не в повному об»ємі виконано свої зобов»язання відповідно до укладеного договору. Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2015 року скасувати та ухвали нове, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Задовольнивши позов та стягнувши солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 400000 грн. як спадкоємців після смерті ОСОБА_5, суд першої інстанції допустив неповному з»ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що є самостійними обов»язковими підставами для скасування рішення суду.

Відповідно до ст.303 ЦПК апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення суду.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд не повно встановив обставини, що мають значення у справі. Зокрема, як вбачається з позовної заяви, відносини у ОСОБА_3 та спадкодавця ОСОБА_5 виникли з приводу укладеного договору про надання послуг від 06.07.2010року (а.с.4-6). За умовами договору, виконавець (ОСОБА_3С.) зобов»язувалась за завданням замовника (ОСОБА_5В.) протягом визначеного строку надавати за плату послуги: представляти інтереси та захищати права замовника перед державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими організаціями, установами та підприємствами незалежно від форм власності чи фізичними особами щодо володіння користування, розпорядження належною їй земельною ділянкою, у тому числі при викупі земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів необхідності шляхом надання у власність іншої земельної ділянки чи об»єктів нерухомого майна або відшкодування вартості земельної ділянки у грошовому виразі, а також представляти інтереси при продажі чи іншим чином відчуженні земельної ділянки, а замовник зобов»язується оплачувати такі послуги.

Земельна ділянка, про яку йдеться у договорі, належала ОСОБА_5 на праві власності згідно державного акту на землю ЯГ №05271 від 23.05.2006року, с/г призначення, загальна площа 1,9330га, кадастровий номер 462368330:04:000:0011, що знаходиться на території Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Правовідносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пов»язувались з цією земельною ділянкою. Спершу відповідно до постанови КМУ від 14.04.2010року №357 було затверджено Державну цільову програму підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу. Відповідно до цієї програми у м.Львові вирішено здійснювати будівництво стадіону по вул.. Стрийській-Кільцевій.

На підставі Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об»єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ст..8 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу в Україні» головою Львівської ОДА було прийнято розпорядження від 07.09.2010року «Про відчуження та експертну грошову оцінку земельних ділянок їх площ, що підлягають відчуженню з мотивів суспільної необхідності шляхом їх викупу у громадян».

У зв»язку з відсутністю згоди власників земельних ділянок на викуп для суспільних потреб, Львівська обласна державна адміністрація звернулась до суду з адміністративним позовом в травні 2011року про примусове їх відчуження. Представниками власника землі ОСОБА_5 у цій справі були ОСОБА_6 і ОСОБА_3

Рішенням адміністративного суду від 30.07.2012року (а.с.11-13) у позові ЛОДА було відмовлено з мотивів, що чемпіонат Європи 2012 з футболу в Україні закінчився 01.07.2012року, а тому на час вирішення справи відпала суспільна необхідність викупу спірних земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 поряд з ОСОБА_6 на підставі однієї довіреності представляла інтереси ОСОБА_5 у адміністративній справі. Після смерті ОСОБА_5 18.09.2012року дія довіреності припинилась. На підставі клопотання третьої особи ОСОБА_7 на стадії апеляційного провадження у Вищому Адміністративному суді справу було зупинено у зв»язку з смертю відповідача ОСОБА_5

Ці обставини не були враховані судом першої інстанції, не дано їм правової оцінки та не застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст..1281 ЦК кредиторові спадкодавця належить протягом 6 місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом 1 року від строку настання вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред»явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені цією статтею, позбавляється права вимоги.

Відповідно до умов договору про надання послуг 06.07.2010року та ОСОБА_7 приймання-передачі виконаних послуг від 19.08.2012року (а.с.6) вартість послуг 400 000грн. підлягає сплаті замовником (ОСОБА_5В.) протягом 5 банківських днів з дати складання та підписання цього акту.

Відтак ОСОБА_3 вправі була пред»явити вимогу про виконання зобов»язання на шостий день після підписання ОСОБА_7 у разі невиконання. Оскільки 19.08.2012року була неділя, то обов»язок виконання оплати послуг ОСОБА_5 повинен був відбутись до 24.08.2012року.

Тому, звернувшись з позовом 27.08.2013року позивач пропустила річний строк, передбачений ст.1281 ЦК.

Однак, враховуючи особливість правовідносин ОСОБА_3 та ОСОБА_5, наявність договірного зобов»язання на підставі довіреності (а.с.7) від 06.07.2010року, ОСОБА_3 не могла не знати про смерть свого довірителя.

Довіреністю ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_3 бути її представником з усіма правами і необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, представляти інтереси в органах прокуратури, слідчих та оперативних органах, органах внутрішніх справ, земельних ресурсах, державної реєстрації, органах приватизації, нотаріату, органах пенсійного фонду, технічної інвентаризації, тощо, в органах місцевого самоврядування та органах державної адміністрації; подавати та одержувати будь-які документи від громадян та юридичних осіб, в тому числі вести переговори з усіх питань, що стосуються ОСОБА_5, одержувати кореспонденцію на її ім»я, вести справи у суді з усіма правами сторони, третьої особи, потерпілої, з тому числі з правом пред»явлення позову, визнання позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, користуватись усіма процесуальними правами, отримувати копії судових рішень, оскаржувати судові рішення, подавати виконавчі документи, одержувати присуджене майно або гроші. Для цього ОСОБА_3 надано право вести переговори, подавати та отримувати документи, подавати заяви будь-якого змісту, розписуватись і виконувати інші дії, пов»язані з цією довіреністю.

Представництво, відповідно до ст..237 ЦК, є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов»язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає, зокрема, на підставі договору.

Відповідно до ст.244 ЦК представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю.

Представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність (п.6ч.1ст.248 ЦК).

Таким чином, ОСОБА_3, яка здійснювала представництво ОСОБА_5 на підставі довіреності, не могла не знати про її смерть. Зокрема при судовому розгляді позову ЛОДА до ОСОБА_5 та інших про примусове відчуження земельних ділянок для суспільних потреб, де ОСОБА_3 брала участь як представника сторони, і поданні третьою особою ОСОБА_7 клопотань про закриття провадження у справі у зв»язку з смертю ОСОБА_5 18.09.2012року із долученням до матеріалів справи копії свідоцтва про її смерть, у жовтні 2012року.

Відтак колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 як процесуальна особа у вказаній адміністративній справі, допущена представником ОСОБА_5 в суді, на підставі довіреності від 06.07.2010року зі всіма правами сторони, добросовісно використовуючи надані права та виконуючи обов»язки, не могла не знати про смерть довірителя та вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, про закриття провадження у справі у зв»язку зі смертю ОСОБА_5

У задоволенні клопотання ОСОБА_7 про закриття провадження у адміністративній справі відмовлено ухвалою 24.10.2012року.

Повторно ОСОБА_7 подав клопотання про закриття провадження у справі у зв»язку зі смертю ОСОБА_5 20.11.2012року, таке ж клопотання подано ОСОБА_6- представником ОСОБА_5 за тією ж довіреністю, що і ОСОБА_3 із долученням копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (з матеріалів витребуваної апеляційним судом адміністративної справи №2а-6/11/9104).

Позивач на доказ обґрунтованості позовних вимог зазначає про належне виконання нею обов»язків за довіреністю, що передбачало підготовку документів та подання до суду, участь на судових засіданнях, звернення від імені ОСОБА_5 в різні установи та організації щоб не відбулось вилучення земельної ділянки для суспільних потреб.

Отже, належно виконуючи свої повноваження за договором, позивач повинна була б дізнатись про смерть довірителя у найближчий час, і вже точно на час розгляду питання про закриття провадження у справі в суді, у якій вона виступала представником померлої.

Судом першої інстанції не дано належної оцінки цим обставинам та правовідносинам позивача та її довірителя ОСОБА_5, висновки суду про те, що ОСОБА_3 не могла знати про смерть свого довірителя не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та зібраних доказах, що свідчить про невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п.3 ч.1ст.309 ЦПК невідповідність висновків суду обставинам справи є самостійною підставою, достатньою для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції не дав належної оцінки співвідношенню об»єму передбачених договором послуг з переліком реально наданих послуг та їх вартістю.

Суд не звернув уваги, що ОСОБА_3 представляла інтереси ОСОБА_5 одночасно з адвокатом ОСОБА_6, який разом з ОСОБА_3 представляв ОСОБА_5 в суді, тобто розділяла з ним повноваження представництва.

Не дав належної оцінки суд також і меті представництва та надання послуг за договором - не допустити оплатного вилучення земельної ділянки ОСОБА_5 для соціальних потреб, з вартістю послуг ОСОБА_9 - 400000 грн. Така сума була вкрай значною для пенсіонерки ОСОБА_5, значно перевищувала вартість самої земельної ділянки і була для неї невигідною.

Стягаючи із спадкоємців 400000 грн. за договором з позивачем, суд залишив поза увагою також ті обставини, що вартість спадкового майна земельної ділянки, яка належала ОСОБА_5 на праві власності, є значно меншою стягуваної суми. Крім того, відповідачі не несуть солідарного обов»язку за виконання договору, покладення на них солідарного особов»язку рішенням суду суперечить нормам права.

Відповідно до ст.1267,1278 ЦК кожен із спадкоємців має свою частку у спадщині і такі частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

На підставі ст.1281 ЦК спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, лише якщо їм відомо про його борги.

Спадкоємцям не було відомо про укладення договору їх матері та ОСОБА_3, як пояснив відповідач та представник відповідача ОСОБА_2, такого договору вони ніколи не бачили, оригіналу за місцем проживання їх матері ОСОБА_5 не було. Про такий договір дізнались після пред»явлення вимоги позивачем.

Спадкоємці, відповідно до ст..1282 ЦК, зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Тому стягнення солідарно з обох спадкоємців боргу свідчить про порушення норм матеріального права, що також є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відтак, ухвалюючи нове рішення, колегія суддів застосовує норму права, яка регулює спірні правовідносини, враховує встановлені судом обставини на підставі належних доказів, яким дано оцінку у мотивувальній частині рішення та на підставі ч.2,4 ст.1281 ЦК відмовляє у позові ОСОБА_3 повністю, оскільки кредиторові спадкодавця, відповідно належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги; кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

На підставі ст.88 ЦПК на користь ОСОБА_2 з позивача належить стягнути понесені нею судові витрати, зокрема сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1827грн. (а.с.118-119).

Керуючись ст.303, п.2ч.1ст.307, ч.1ст.308, ч.2ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення. У позові ОСОБА_3 відмовити повністю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржено протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді: