Рішення № 63835895, 20.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/8754/15 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/6631/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія:49

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Шандри М.М., Шеремети Н.О.

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, з участю третьої особи відділу у справах дітей Залізничної районної адміністрації про встановлення порядку побачень з дитиною, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 25 серпня 2016 року первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено повністю. Розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрований 05 червня 2014 року у Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 294. Присвоєно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прізвище ОСОБА_5. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, з участю третьої особи відділу у справах дітей Залізничної районної адміністрації про встановлення порядку побачень з дитиною відмовлено за його безпідставністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 487,20грн. судового збору.

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та постановити нове рішення, яким встановити наступний порядок участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні своєї доньки ОСОБА_6: побачення в громадських місцях та за місцем проживання дитини щонеділі з 12.00 год. до 14.00 год., до виповнення 6 річного віку, а саме до 22 жовтня 2020 року, після виповнення дитини 6 річного віку, а саме 22 жовтня 2020 року побачення здійснювати в громадських місцях та за місцем проживання батька ОСОБА_2, у разі неможливості побачення з дитиною у визначений час переносити побачення дитини ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_2 на зручний та узгоджений завчасно час для батька, необмежене спілкування з донькою батька особисто засобами телефонного, поштового, електронного чи іншого звязку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою, спільний відпочинок влітку протягом 10 днів після досягнення дитиною 9 річного віку, проводити за попереднім повідомленням про місце і час такого відпочинку письмово за 20 днів матір дитини. Вважає рішення необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не було заслухано його пояснень та позбавлено його можливості на захист свого права та своїх інтересів. Крім цього зазначає, що побачень з дитиною, передбачених розпорядженням Залізничної адміністрації є недостатньо та рішення Залізничної районної адміністрації ОСОБА_4 не виконує, не надаючи можливості побачитися з дитиною.

В судове засідання представник органу опіки та піклування не зявився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що така особа повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представника суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представника на підтримання апеляційної скарги, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 113, 159 СК України та задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що сторони уклали шлюб 5 червня 2014 року у Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 294. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Внаслідок різниці в характерах та поглядах на життя у сімї виник стійкий конфлікт, сторони тривалий час не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, втратили почуття любові та поваги, миритися не бажають. Суд вважав, що сімя розпалася остаточно, розлад носить стійкий і тривалий характер, збереження сімї неможливе, дальніше перебування у шлюбі недоцільне і веде до загострення взаємовідносин, шлюб існує формально, а тому його слід розірвати та присвоїти ОСОБА_4 прізвище ОСОБА_5 Також, судом встановлено, що у відповідності до розпорядження Залізничної районної адміністрації №18 від 20 січня 2016 року, виходячи з інтересів дитини, враховуючи зайнятість батьків, вік дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено дні побачень батьку ОСОБА_2 із його малолітньою донькою, котра проживає з матірю ОСОБА_4 кожну неділю місяця з 11.00 год. до 12.00 год. у присутності матері дитини ОСОБА_4 ОСОБА_2 не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо створення ОСОБА_4 будь-якихперешкод йому у спілкуванні з ОСОБА_6 чи невиконання нею розпорядження Залізничної районної адміністрації №18 від 20 січня 2016 року. Крім того, представник відділу у справах дітей Залізничної районної адміністрації у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 не звертався із заявами щодо невиконання ОСОБА_4 розпорядження чи зміни порядку побачень з дитиною та не зявився на засідання відділу у справах дітей Залізничної районної адміністрації. Враховуючи наведене, суд вважав, що у задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити за її безпідставністю, оскільки порядок побачень з дитиною вже встановлений та ОСОБА_2 не надано жодних доказів щодо його порушення.

Колегія суддів, перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення суду в частині вирішення зустрічного позову обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідає, обставини, які суд вважав встановленими, не доведені.

Відповідно до змісту ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Згідно із ч.2 ст. 157 СК України той із батьків, що проживає окремо від дитини, зобовязаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Відповідно до ч.3 цієї ж статті той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до змісту ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Із пояснень осіб, що беруть участь у справі та брали участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції та матеріалів справи колегією суддів встановлено таке.

Уклавши шлюб 5.06.2014 року сторони близько двох років спільно не проживають та дитина сторін, донька ОСОБА_6 22.10.2014 року проживає з матірю, ОСОБА_4

У звязку із створенням ОСОБА_4 перешкод позивачу ОСОБА_2 у спілкуванні та участі у вихованні дитини сторін він неодноразово звертався до органу опіки та піклування з приводу встановлення йому днів побачень з дитиною та Розпорядженням №18 від 20.01.2016 року Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради днями побачень ОСОБА_2 із його малолітньою дитиною встановлено кожну неділю місяця з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. у присутності матері дитини. Крім цього, вказаним розпорядженням зобовязано матір дитини не перешкоджати зустрічам та спілкуванню батька з донькою.

У звязку із невиконанням вказаного розпорядження ОСОБА_4 позивач ОСОБА_2 неодноразово звертався до органу опіки та піклування. Такі його звернення, зокрема, від 15.02.2016 року та 22.02.2016 року розглянуті на засіданні комісії з питань захисту прав дитини в присутності матері дитини. Листом же від 2.03.2016 року ОСОБА_2, зокрема, і рекомендовано звернутися до суду в порядку ст. 159 СК України про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною при невиконанні рішення органу опіки та піклування (а.с. 21). Що позивачем і зроблено шляхом подання зустрічного позову у даній справі.

Перешкоди у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні, що полягають у фактичному не допуску батька до дитини, уникненні зустрічей, мати ОСОБА_4 обґрунтовує тим фактом, що він не є батьком дитини, а тому ні він, ані дитина не мають потреби у спілкуванні.

Однак, як вбачається із свідоцтва про народження дитини сторін (а.с. 6), дитина народжена під час перебування у шлюбі сторін та ОСОБА_2 зазначений як її батько.

Жодних даних про те що батьківство вказаної дитини сторін визнано іншою особою суду не представлено, як і відсутнє рішення суду про виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька дитини із актового запису про народження дитини, більше такого з таким позовом ОСОБА_4М навіть не зверталась. Навпаки як стверджує ОСОБА_2, ОСОБА_4М зверталась до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання їх дитини.

Зважаючи на вказане, а саме те, що ОСОБА_2, як батько дитини сторін, що проживає окремо від неї має право на спілкування з нею, а також на участь у її вихованні, а мати дитини чинить йому протиправно перешкоди у цьому, зокрема, не виконуючи і рішення органу опіки та піклування, яким встановлено спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною у вигляді встановлення днів побачень, колегія суддів вважає, що зустрічні позовні вимоги є частково підставними та такими, що безпідставно були відхилені судом першої інстанції.

Зважаючи на наведене, а також, розпорядження з цього приводу органу опіки та піклування, вік дитини, режим її дня (про що повідомила мати), колегія суддів вважає, що визначений органом опіки та піклування день та час для спілкування батька з дитиною та участі у її вихованні за місцем її проживання відповідатимуть інтересам дитини, а також і обох батьків.

Зважаючи на вказане у цій частині позовні вимоги зустрічного позову слід задовольнити та визначити позивачу щонеділі з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. часом його спілкування з донькою ОСОБА_6 за місцем її проживання.

В решті позовні вимоги суд, зважаючи на умовно майбутній характер частини вимог, а, також, вік дитини та інші обставини, що мають істотне значення, про які йшлося, вважає безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

Тому рішення суду в частині вирішення зустрічного позову слід скасувати з ухвалення нового про задоволення позову частково.

Вказаним слід визнати частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги та таку задовольнити частково.

Відповідно до задоволених вимог позову та апеляційної скарги слід вирішити питання стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.2-4, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 серпня 2016 року в частині вирішення зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, з участю третьої особи відділу у справах дітей Залізничної районної адміністрації про встановлення порядку побачень з дитиною задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 щонеділі з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. часом його спілкування з донькою ОСОБА_6 за місцем її проживання.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 551,21 грн. сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 606,32 грн. сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: М.М. Шандра

ОСОБА_7