Постанова № 63833785, 28.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/5601/16-п Головуючий в 1 інст. Наумов О.О.

Провадження №33/778/376/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В.,

за участю особи, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, та його захисника-адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 18 серпня 2016 року о 23 годині 45 хвилин, по вул.Ігоря Сік орського 470 зі сторони вул.Вороніна в м.Запоріжжя, керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння кінцівок рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи іншого спяніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд не в повному обсязі зясував обставини справи, безпідставно відхилив клопотання його представника про витребування певних доказів, не звернув уваги на суперечності, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, недоліки в акті огляду на стан алкогольного спяніння, та у письмових поясненнях свідків. Також зазначає про порушення судом його права на захист, оскільки справу розглянуто без його участі.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує на те, що у суду першої інстанції не було підстав для винесення постанови у відношенні нього, оскільки у судовому засіданні встановлено, що він не лише не керував транспортним засобом, а навіть не знаходився в його салоні, що свідчить на користь висновку про відсутність дій з керування автомобілем. Також зазначає, що протокол та інші матеріали справи, які надійшли до суду, не містять доказів про те. що він є таким учасником дорожнього руху як водій. Окрім того, особи свідків не були встановлені на підставі ніяких документів, підтверджуючих їх особи.

Вислухавши ОСОБА_2, та його захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на скасуванні постанови суду першої інстанції та закритті провадження по справі, у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Всі судові повістки, які направлені на адресу проживання ОСОБА_2, повернуті до суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

У постанові суду не вмотивовано, на підставі яких обєктивних даних суд прийшов до висновку про можливість розгляду адміністративної справи у відсутність ОСОБА_2

У звязку з цим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що суд, розглянувши справу без його участі, не дотримався вимог ст.268 КУпАП, через що позбавив останнього можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права.

Крім того, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не зясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі і протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2

Також, в порушення вимог ст.283 КУпАП, у постанові суд формально послався на докази, які містяться в матеріалах справи, не проаналізувавши їх, та не надавши їм належної правової оцінки.

Не звернув уваги суд і на те, що у письмових поясненнях свідка ОСОБА_4, які містяться в матеріалах адміністративної справи (а.с.4), відсутнє посилання на особу, яка відмовилася від проходження огляду на стан спяніння в її присутності.

Враховуючи зазначене, вищевказана постанова суду, як прийнята з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може вважатися законною та обґрунтованою, і підлягає скасуванню.

Згідно вимог ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, скасувати постанову та закрити провадження у справі; або скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений поліцейським роти №3 батальйону №4 УПП у м.Запоріжжя ДПП ОСОБА_5 19серпня 2016 року (а.с.1), тобто на момент розгляду справи апеляційним судом сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у звязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Оскільки на час розгляду апеляційним судом даної адміністративної справи вказані строки закінчились, тому провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03 листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.

На підставі ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі відносно ОСОБА_2 закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1