Ухвала суду № 63833766, 27.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/6049/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/6049/16-к Слідчий суддя в 1 інст. Бойко О.О.

Провадження №11-сс/778/738/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст.ст.170-173 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Булейко О.Л., Городовенка В.В.,

при секретарі Змитраковій А.Д.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016080060001995 від 06 травня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15 ч.2 ст.190 КК України,

за участю прокурорів Коваля Д.П., Марченка С.М., слідчого Михайліченка М.К.,

заявника ОСОБА_2, представника заявника - адвоката ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 травня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 та на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що накладення арешту на вказану квартиру має на меті збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_2 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що в ухвалі слідчого судді не наведено конкретних підстав чи розумних підозр, які на думку органу досудового розслідування, прокуратури та суду стали обґрунтуванням накладення арешту, а лише перелічені встановлені слідчим суддею факти та викладені припущення про те, що квартира, на яку накладено арешт, може бути предметом кримінального правопорушення.

Згідно з ухвалою, слідчий СВ Вознесенського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4, за погодженням з прокурором, звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_5

У клопотанні зазначено, що до Вознесенівського ВП надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що невстановлена особа намагається шахрайським шляхом заволодіти квартирою його померлого брата ОСОБА_5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

За вказаним фактом 06 травня 2016 року Вознесенівським ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області до ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження за №12016080060001995, з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.15 ч.2 ст.190 КК України - замах на шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6, пояснив, що в середині лютого 2016 року йому стало відомо, що співробітники міліції зламували вхідні двері однієї з квартир будинку №17 по вулиці Сталеварів в місті Запоріжжя. Зважаючи, що у вказаному будинку в квартирі №29 проживає його троюрідний брат ОСОБА_5, ОСОБА_6 вирішив провідати його. Прийшовши до квартири АДРЕСА_3, від сусідів ОСОБА_6 стало відомо, що його брат ОСОБА_5 помер та на теперішній час квартира, в якій мешкав останній, продається невідомими особами. Після чого ОСОБА_6 вирішив звернутися до органів поліції з заявою щодо шахрайських дій відносно квартири АДРЕСА_3, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 при житті, не був одружений та дітей не мав. Батьки ОСОБА_5 давно померли. Таким чином спадкоємців, які б були повноправними власниками майна ОСОБА_5, немає.

Також раніше в Орджонікідзевському ВП Ленінського ВП ГУНП зареєстрована заява ОСОБА_2 за фактом безвісті зниклого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який офіційно проживав за адресою; АДРЕСА_4.

За вказаним фактом 22 грудня 2015 року Вознесенівським ВП Дніпровського ВП ГУНП в області до ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження №12016030060005730, з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України - умисне вбивство.

В ході проведення досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням в якості свідка був допитаний ОСОБА_2, який пояснив, що ОСОБА_5 приходиться йому дядьком. 18 грудня 2015 року ОСОБА_2 приїхав за місцем мешкання ОСОБА_5, але останнього вдома не було, двері в приміщення квартири були зачинені та при огляді замків будь - яких пошкоджень ОСОБА_2 не виявив. Після чого, з метою встановлення місця знаходження свого дядька ОСОБА_5, ОСОБА_2 почав запитувати у сусідів, коли вони бачили ОСОБА_5 востаннє. В ході розмови з сусідами ОСОБА_2 стало відомо, що влітку ОСОБА_5 був госпіталізований каретою швидкої допомоги.

З метою встановлення місця знаходження ОСОБА_5 слідчим було направлено запит до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Запорізькій області, з метою встановлення факту смерті ОСОБА_5

Згідно з актовим записом про смерть №6506 Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану м.Запоріжжя, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 16 вересня 2015 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть №346 від 16 вересня 2015 року, яке видане КУ «Запорізьке обласне патологоанатомічного бюро» ЗОР, ОСОБА_5 помер в 9-му відділені Запорізької обласної психіатричної лікарні.

Згідно з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №43657585 від 20квітня 2016 року, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_7, на теперішній час невстановленою особою відкрито спадкову справу №58600773 щодо спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5

До складу спадкового майна ОСОБА_5 входить квартира АДРЕСА_5.

У звязку з тим, що вказана квартира може бути предметом кримінального правопорушення, а право власності на неї набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, слідчий, з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на зазначену квартиру.

Заслухавши доповідь судді; ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурорів, які заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважали, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, слідчого Михайліченка М.К., який підтримав доводи, зазначені в клопотанні про накладення арешту, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У вищевказаному клопотанні слідчого про накладення арешту на майно, відповідно до вимог ст.171 КПК України, зазначені: підстава і мета, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, вид майна, що належить арештувати, до клопотання додані документи та інші матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні слідчого, дотримався вимог, передбачених ст.ст.172, 173 КПК України, дослідив додані до клопотання матеріали кримінального провадження, врахував правову підставу для арешту майна та інші обставини кримінального провадження.

Висновки слідчого судді про те, що слідчий довів необхідність вищевказаного арешту, є обґрунтованими.

Згідно з наданими суду матеріалами, постановою слідчого від 17 травня 2016 року вищевказана квартира визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Досудове розслідування триває, всі необхідні слідчі дії ще не виконані.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що доводи, в ній викладені, правильність висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 травня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4, та на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9