Ухвала суду № 63833401, 27.12.2016, Приазовський районний суд Запорізької області

№ 1-кп/325/121/2016

325/1002/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Приазовський районний суд Запорізької області у колегіальному складі: головуючого судді Пантилус О.П., суддів: Діденко Є.В. і ОСОБА_1, при секретарі Орманджи Ф.К., за участю прокурора Широкова М.О., захисника ОСОБА_2 в режимі відеоконференції із Приморським районним судом міста Маріуполь Донецької області, розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в смт.Приазовське Запорізької області, кримінальне провадження №22015050000000008 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

до Приазовського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22015050000000008 відносно ОСОБА_3, за обвинуваченням останнього у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до обвинувального акту у даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 26.07.2016 року.

За клопотанням прокурора 29.11.2016 року судом постановлена ухвала про здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 та п.20-1 Перехідних положень розділу ХІ КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Широков М.О. вважає необхідним призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта, який, на його думку, відповідає вимогам закону, в зв'язку з відсутністю підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 не погодився з думкою прокурора та зазначив про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору, згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України. В обґрунтування вказав, що під час досудового розслідування було суттєво порушене право на захист підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_3, так як він не викликався в установленому законом порядку для повідомлення про підозру, про її зміну та про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування і вручення обвинувального акту. Лише 26.07.2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування. Але виклики ОСОБА_3 для проведення слідчих дій безпідставно (до постановлення судом ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування) опубліковані в газеті і на сайті СБУ 25.06.2016 року на 29.06.2016р. та 23.07.2016р. на 26.07.2016 року. Для повідомлення про зміну підозри і проведення інших процесуальних дій на 28.07.2016 року ОСОБА_3 взагалі не викликався. В реєстрі матеріалів досудового розслідування жоден виклик не зазначений.

На заперечення наведених захисником доводів прокурором суду повідомлено про те, що дійсно через публікацію повісток в газеті Урядовий кур'єр та на офіційному сайті СБУ ОСОБА_3 викликався для проведення слідчих дій: 25.06.2016р. на 29.06.2016 року та 23.07.2016р. на 26.07.2016 року. ОСОБА_3 для повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та для вручення обвинувального акту на 28.07.2016р. не викликався, так як він перебуває в розшуку з 23.03.2015 року, а з 26.07.2016 року стосовно нього здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_3, який за даними обвинувального акту проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, в підготовче судове засідання не з'явився, судова повістка про його виклик повернута без вручення із довідкою про те, що адресат не проживає.

Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України інформація про ухвалу суду щодо спеціального судового провадження та повістка про виклик ОСОБА_3 до суду опубліковані в газеті Урядовий кур'єр 20 грудня 2016 року та обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Суд, заслухавши учасників процесу, перевіривши обвинувальний акт, дійшов висновку про необхідність його повернення прокурору на підставі п.3 ч.3 ст. 314 КПК та у зв'язку з наступним.

Нормами ст. ст. 291, 109 КПК України закріплені вимоги до форми та змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, недотримання яких, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, дає суду підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні про повернення обвинувального акта прокурору.

Частиною 4 ст.110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, зокрема до нього додаються реєстр матеріалів досудового розслідування і розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Необхідність застосування належної правової процедури, чого вимагають завдання кримінального провадження, зазначені у ст.2 КПК України в частині охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, яким, зокрема, є підозрюваний (обвинувачений), безумовно повинні дотримуватися і при здійсненні спеціального досудового розслідування (ч.1 ст.297- 1КПК України).

Відповідно до положень ч.1ст.297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 КПК.

За загальними правилами досудового розслідування, зокрема, визначеними статтями 42, 278, 279 КПК України, складені органом досудового розслідування повідомлення про підозру або повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри повинні бути вручені особі, а якщо її місце перебування невідоме, вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч.1 ст.290 КПК визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Статтею 297-5 глави 24-1 КПК України встановлений порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування.

А саме, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обовязково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

Встановлено, що органом досудового розслідування в порушення наведених вимог процесуального закону не було повідомлено підозрюваного про зміну раніше повідомленої підозри і про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку, передбаченому ч.1 ст.297-5 КПК України.

Так, із реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що 26.07.2016 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 і ч.1 ст.258-3 КПК України, 28.07.2016 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно пояснень прокурора і захисника, повістки про виклик підозрюваного опубліковані в газеті Урядовий кур'єр та на офіційному веб-сайті СБУ 25.06.2016р. і 23.07.2016р. лише на 29.06.2016р. і 26.07.2016р. (відповідно). Будь-які інші виклики підозрюваного не здійснювалися.

Виклик в кримінальному провадженні, відповідно до ст.131 КПК України, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, відомості про які повинні бути внесені до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Так, згідно ч.4 ст.291 КПК до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який відповідно до ч.2 ст.109 КПК повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Судом встановлено, що в доданому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування відомості про виклики підозрюваного ОСОБА_3 в порядку, визначеному ч.1 ст.297-5 КПК України, взагалі відсутні.

Таким чином, із обвинувального акту, а також доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування не можливо встановити момент опублікування повістки про виклик підозрюваного, що має істотне значення для правильного вирішення судом питання про можливість призначення судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні не зміг пояснити відсутність таких відомостей в реєстрі матеріалів досудового розслідування, він зазначив, що підстав для виклику ОСОБА_3, який перебуває в розшуку, для повідомлення про зміну підозри, про закінчення досудового розслідування та вручення обвинувального акту не було, що не відповідає наведеним вище вимогам КПК України.

І навпаки, наведені захисником підстави для повернення обвинувального акту заслуговують на увагу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у порядку, передбаченому ч.1 ст.297- 5 КПК України, виклик підозрюваного для повідомлення про зміну підозри, а також надання доступу до матеріалів досудового розслідування, вручення обвинувального акту не було здійснено, чим порушено право на захист ОСОБА_3

Усунення порушення права на захист, допущене на стадії досудового розслідування, повинно і може бути здійснене самим органом досудового розслідування.

За положеннями п.а ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

В порушення наведених вище норм КПК та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинувачений позбавлений права бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

За таких обставин та з наведених підстав суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогам, зазначеним в ст. 291 КПК України і без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду. Тому, обвинувальний акт, на підставі п.3 ч.3 ст. 314 КПК, підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись п.3 ч.3 ст. 314, ст.ст. 370, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22015050000000008 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1ст.263 КК України, повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.П. Пантилус

Судді: Є.В. Діденко

ОСОБА_1