Постанова № 63833307, 20.12.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.12.2016

Справа № 320/7293/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Пономаренко Л.Е,

при секретарі: Воробйової В.В.,

розглянувши у відкритому судову засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення йому, ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби та стягнути з Міністерства оборони України на його користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у звязку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності у сумі 206700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень.

Позов мотивовано тим, що він, ОСОБА_1, є особою якій встановлено статус інваліда війни ІІІ групи. Згідно протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ №4684 від 09.12.2015 у нього, ОСОБА_1 було виявлено множенні вогнепальні осколкові поранення голови, грудей, живота, лівої ноги (контузія головного мозку 1980р.) травма, поранення (контузія) та захворювання, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 21.04.2016 він звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. 10.06.2016 згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, повязаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги МОУ йому було відмовлено та повернені документи щодо виплати одноразової допомоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення та пояснив, що документи були повернуті правомірно, так як не встановлено причини поранення, зокрема, чи не виникло воно внаслідок вчинення особою злочину чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння або навмисного заподіяння особі тілесних ушкоджень.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та інвалідом війни ІІІ групи, приймав участь у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан з 27 грудня 1979 року по 18 травня 1981 року, що підтверджується копіями посвідчення та військового квитка позивача, довідкою Мелітопольського обєднаного міського військового комісаріату.

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ №4684 від 09.12.2015 у ОСОБА_1 було виявлено поранення (контузія) та захворювання, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

24 лютого 2016 року позивача визнано інвалідом ІІІ групи у зв'язку із пораненням, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 24 лютого 2016 року серії АВ №0550972.

Таким чином, 24 лютого 2016 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно дост. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 рокута Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від №975 від 25.12.2013 року (надалі - Порядок) у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності ІII групи.

18.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

10.06.2016 згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, повязаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України документи на імя ОСОБА_1 було повернути обласному військовому комісаріату з посиланням на необхідність доопрацювання, так як відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XIIвизначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 ст. 16 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 ст.16-2 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IІI групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Відповідно до п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З огляду на те, що інвалідність позивачу була встановлена 24 лютого 2016 року, суд приходить до висновку, що відповідач при вирішенні питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги повинен був керуватися п. 6 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Тобто, одноразова грошова допомога позивачу повинна була бути призначена та виплачена у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, що складає 206700грн. (1378грн.х150, де 1378грн. прожитковий мінімум працездатних осіб, на день встановлення інвалідності).

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2ст. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що у випадку сумнівів щодо причин поранення позивача, відповідач мав можливість самостійно в найкоротший термін отримати таку інформацію, так як вона для нього більш доступна, ніж для колишнього військовослужбовця - інваліда.

При цьому, представник позивача у судовому засіданні не спростував доводи позивача та не довів суду правомірність свого рішення.

Згідно з частин 1, 3статті 86 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби.

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) на користь ОСОБА_1, 18.03.1961р.н., ін.н.2235715559, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову грошову допомогу у звязку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності у сумі 206700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови або з дня складання її у повному обсязі.

СУДДЯ: Л. Е. Пономаренко