Ухвала суду № 63833006, 12.12.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.12.2016

Справа № 334/2265/16-ц

Провадження № 6/334/413/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дубини Л.А.,

при секретарі Нестеренко Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали подання головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків,-

встановив:

головний державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1В звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження громадянина-боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків, вказавши в поданні наступне.

На примусовому виконанні в Орджонікідзевському відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 4210 від 12.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором в розмірі 131250,29 гривень.

04.09.2015 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу ДВС ЗМУЮ ОСОБА_1В була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 48621688.

Боржником рішення суду не виконується.

Посилаючись нанаявність у особи невиконаних зобовязань, покладених на нього судовими рішеннями,старший державний виконавець просить задовольнити клопотання та тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним зобовязань, покладених судовими рішеннями.

Головний державний виконавець Орджонікідзевського ДВС ЗМУЮ в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши поданняголовного державного виконавця, дослідивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що подання протимчасовеобмеження у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а якщо він має паспорт, то йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням, і саме з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України.

Судом встановлено, що на виконанні в Орджонікідзевському відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 4210 від 12.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором в розмірі 131250,29 гривень.

04.09.2015 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу ДВС ЗМУЮ ОСОБА_1В була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 48621688.

Постанова направлена за адресою, вказаною у виконавчому документі, однак підтверджень отримання її боржником суду не надано.

Боржником рішення суду не виконується.

Державним виконавцем не надано доказів, які підтверджують факт ухиленняборжника від виконання зобов`язань, встановленихрішеннямсуду. Не надано підтверджень повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та наявності виконавчого провадження у виконавчій службі.

Звернення головного державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.

Оскільки, відповідно до ст.377-1 ч.2 ЦПК України, подання розглядається без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Матеріали подання таких відомостей не містять.

Безперевірки обставин ухилення боржника від виконання судового рішення, доведення яких є обов`язковою умовою встановлення обмежень, подання не підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги неповноту вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобовязань, суд дійшов до висновку, що законних підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не вбачається.

Керуючись ст. 33 Конституцією України, ст.10, 377-1 ЦПК України, ст. 5, 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У задоволені подання головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків відмовити.

Ухвалу довести до відома Вознесенівського ВДВС Запорізького МУЮ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Дубина Л. А.