Ухвала суду № 63831949, 29.12.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11567/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Шепетко І.О.

при секретарі судового засідання Терпай С.В.

за участі учасників судового провадження:

прокурора Дробиняка Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030003230 від 11.09.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.11.2016 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 2-ох місяців - до 09 січня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строки тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою до двох місяців у звязку із наявними ризиками передбаченими КПК України, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Зазначив, що обвинувачений знайомий з потерпілою та свідками, які в судовому засіданні не допитані, підозрюється у вчиненні насильницького злочину, а тому може вчиняти тиск на свідків та потерпілу з метою зміни їх показів, крім того зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у декількох злочинах, що свідчить про ризик вчинення інших злочинів. А тому наявні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти продовження строків тримання під вартою, з тих підстав, що за чотири місяці перебування під вартою ОСОБА_1 переосмислив свою поведінку, вину у вчиненому визнає, збитки відшкодував потерпілій, а тому відсутні ризики на які посилається прокурор. Зазначив, що на даний час ОСОБА_1 є не судимим, має на утриманні малолітню дитину, а тому просив обрати інший запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника, зазначив, що не має наміру вчиняти тиск на потерпілу чи свідків.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків. Застосування таких заходів завжди повязано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК .

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до семи років, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 Суду не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, не буде ухилятись від слідства та суду, не буде чинити тиск на свідків. Зважаючи на викладене, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 інших більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам визначених ст. 177 КПК України. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, отже суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України суд

У Х В А Л И В:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 25 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3